Середа, 22 Червня, 2022

Історія появи кінного трамваю

З прийняттям парламентом Британії у 1804 році закону про залізницю, розпочалось будівництво рейкових вагонів на півдні Уельсу. Вагони були запряжені кіньми і призначались виключно для перевезення корисних копалин. А у 1807 році вони були переобладнані для пасажирських перевезень. Ці події слугували появі першого міського пасажирського трамваю (конки). Поступово новий транспорт став поширювалися у країнах Західної Європи та Північної Америки.

З 1871 року до місцевої влади Харкова почали надходити звернення з проектами будівництва конки. У результаті, у 1881 році Харківська міська дума уклала договір концесії з французами Бонне і Отлє. Відповідно до договору Бельгійське товариство зобов’язувалось побудувати кінно-залізничну міську дорогу довжиною в 17, 5 км з терміном експлуатації 42 роки. Відразу ж визначили плату за проїзд – 5 копійок з пасажира, у разі пересадки на іншу лінію, слід було доплатити ще 2 копійки. Далі на kharkov-future.com.ua.

Який вигляд мали кінні трамваї?

Екіпаж конки складався з невеликої покритої платформи на колесах, що пересувалася по рельсах. Тонкий дах захищав від вітру та сонячних променів. В холодні місяці року конструкцію утеплювали, встановлювали стіни з вікнами. Для того, щоб пасажири могли піднятися до вагону, встановили підніжки.  У невеликих вагонах розміщувалося всього 20-25 осіб.

До рухомого складу конки спочатку входило 36 вагонів, а на початку XIX ст. уже вдвічі більше. У 1906 році конка мала 60 відкритих – літніх вагонів  і 38 закритих – зимових. Більше 650 коней забезпечували рух такої кількості вагонів. Обслуговування конки складалося з 300 осіб – кучерів, їхніх помічників, кондукторів, прибиральників доріг, столярів та контролерів.

Умови проїзду в конці

Кінні трамваї зазвичай рухались зі швидкістю 6 км за годину, для забезпеченням безпеки громадян встановлювалось обмеження у швидкості – не більше 10 км за годину.

Відповідно до “Обов’язкового указу про утримання кінної залізничної дороги в м. Харкові”, який був опублікований у 1893 році, трамваї повинні були зупинятися за вимогою кожного пасажира на будь-якій ділянці прокладеного транспортного шляху. Проте згодом Міською управою були визначені конкретні місця для зупинок. З часом на деяких зупинках встановили покриті павільйони, які були обладнані годинниками і розкладом руху вагонів.

Зазвичай цей міський транспорт працював 14-15 годин на добру: з 7 ранку до 11 вечора влітку, з 7 ранку до 10 вечора взимку. Встановлювались обмеження на проїзд для пасажирів таких категорій: осіб в нетверезому стані, в’язнів та осіб, які через неохайний одяг або неприємний запах могли бути неприємними пасажирам – трубочисти, малярі і тд.

Студенти забезпечувались пільговим проїздом у кінних трамваях, видавали спеціальні студентські квитки, що розраховувались на 100 поїздок. Вони коштували 3 рублі 50 копійок. Деякий час для службовців Міської управи та Міської електричної станції видавали безкоштовні білети.

З перших днів кінні трамваї користувалися неабиякою популярністю. Лише за два роки свого існування у місті конка перевезла більше 2 млн пасажирів, якими за проїзд загалом було сплачено 108, 5 тисяч рублів. 

Конка функціонувала у Харкові до 1920 році, так як на її зміну прийшли модернізовані електричні трамваї.

Latest Posts