Харків – це не тільки красиве та привітне місто, а ще й зручне. Харків має друге за розміром метро в Україні. Далі на kharkov-future.
23 серпня 1975 року відбулося відкриття першого метро, яке налічує в собі 30 станцій із трьома підземними пересадочними вузлами в середмісті.
На 2017 рік зафіксований щоденний пасажиропотік у розмірі 599,8 тисяч осіб.
Кількість станцій – 30, довжина мережі – 38,1 кілометра.
Усього налічується – 321 вагон.
У зв’язку з коронавірусом 17 березня 2020 року рух метро був тимчасово зупинено. Відновилась робота метрополітену 25 травня 2020 року.
Забудова метрополітену
У 1950-1960 роки місто активно заселялося, вузькі вулиці, особливо в центрі, вже не мали змоги вміщувати наземний транспорт. Автобуси, тролейбуси, трамваї були повністю заповнені, а населення у Харкові налічувалось більше мільйону. Транспортну проблему дуже добре розуміли в адміністрації міста, тоді і виникло питання, щоб побудувати підземний транспорт.
У грудні 1965 року за питання будівництва взявся перший секретар Харківського обкому Григорій Ващенко. Саме він мав змогу отримати рішення на будування метрополітену. Після цього ще декілька років пішло на геологічні розвідки та проєктні роботи.
15 липня 1968 року по вулиці Слов’янська, неподалік Південного вокзалу, після урочистого мітингу була споруджена перша забудова майбутнього метро.
Першу лінію метро вирішили будувати уздовж найбільш завантаженої магістралі Харкова – із заходу, через центр і на схід. Спочатку планувалося, що Південний вокзал стане кінцевою станцією, тому саме з неї і почалась забудова метро.
На Південному вокзалі також, планували збудувати електродепо для потягів метро. Завдяки геологічним розвідкам інженери довели, що ґрунт може не витримати такої великої кількості робіт і провалитися. Потім вирішили продовжити лінію метрополітену до Холодної гори і зробити кінцеву станцію першої лінії на вулиці Свердлова (зараз Полтавський Шлях).
1968 рік, серпень місяць став початком будівельних робіт на станції метро “Радянська” (зараз “Площа Конституції”). Потім з роками будувалися ще чотири станції.
22 серпня 1975 року зробили урочисте відкриття для міських чиновників. Була відкрита Свердловська-Заводська лінія (зараз Холодногірсько-Заводська) довжиною 9,8 кілометра.
Лінія налічувала вісім станцій: (Холодна гора, Південний вокзал, Центральний ринок, Площа Конституції, Проспект Гагаріна, Спортивна, Завод імені Малишева, Турбоатом.
23 серпня 1975 року було відкриття для містян. За перший день було зафіксовано 413 тисяч пасажирів.
Цікаві факти про метрополітен
Станція Пушкінська знаходиться на Салтівській лінії і є найглибшою станцією метрополітену (близько 35 метрів).
Також на цій станції знаходиться найдовший ескалатор і налічує – 365 сходів. Висота підйому по вертикалі – близько 30 метрів.
Найкоротший проїзд йде між станціями “Архітектора Бекетова” до станції “Держпром” (771 метр). Знаходяться вони на Олексіївській лінії. Час руху поїзда займає всього – 1 хвилину 50 секунд.
Найдовший проїзд на Салтівській лінії між станціями “Київська” до “Академіка Барабашова”( 2407 метрів). Час руху поїзда займає – 3 хвилини 15 секунд.
Інтервали рухи залежать від кількості поїздів на лінії та їх швидкості.
Усього метрополітен налічує 65 поїздів, які в часи максимального пасажирського потоку всі знаходяться на лінії.
Харківський метрополітен вважається найзручнішим транспортом для містян. Ним користуються кожен день понад тисячі харків’ян.
З 24 лютого по 24 травня 2022 року метро надавало захист та притулок харків’янам у зв’язку з початком вторгнення Росії в Україну та її активними бойовими діями. Метро слугувало, як бомбосховище та мало змогу розмістити в собі на ночівлю багато безпорадних харків’ян. Зараз метрополітен працює в штатному режимі.
