П’ятниця, 19 Серпня, 2022

Уродженець Харківщини, що винайшов перший у світі кіноапарат –  Йосип Тимченко

У 1893 році в Україні, Одесі, відбулася прем’єра перших у світі фільмів. Вони були зняті завдяки кінескопу, винайденому українцем Йосипом Тимченко. Це за 2 роки до створення братами Люм’єрами фототехнічного обладнання для зйомки короткометражних фільмів.  Глядачам були продемонстровані 2 кінофільми “Вершник” та “Метальник списа”, які зняли на Одеському іподромі. 

Так, Йосип Тимченко став першим,  хто винайшов прилад для зйомки та демонстрації фільмів. Проте геніальний розробник залишився забутим на роки, затьмарений славою братів Люм’єр. Чому так сталось? Далі на kharkov-future.com.ua.

Життя Йосипа Тимченка на Харківщині

15 квітня 1852 року в с. Окіп Харківської області в багатодітній родині народився талановитий винахідник, інженер Йосип Тимченко. У 14 років він потрапив на навчання до інженера-механіка і оптика Харківського університету Олександра Едельберга. Працював там 7 років і отримав відмінну репутацію майстра з точної механіки. Потім Йосип Тимченко вирушив до Одеси. На початку XX ст. кілька років проводить у рідному селі, продовжуючи конструювати геніальні винаходи.

Чому харків’янин вирушив в Одесу?

Причиною переїзду до Одеси було бажання мандрувати світом. Йосип захопився ідеями відомого українського мандрівника козацького роду Миклухо-Маклая. Тому в 1873 році поїхав з вагітною 22-річною дружиною та друзями  в Одесу для того, щоб далі потрапити в Океанії. Проте подорож не вдалась, організаторами були шахраї.

Грошей катастрофічно не вистачало. Йосипу вдалося влаштуватися на роботу у Товаристві Пароплавства та Торгівлі. Тут він винайшов свій перший пристрій для перевірки парових котлів. 

У 1880 році Йосип Тимченко став керівником механічної майстерні Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. В будинку, де проживав разом із сім’єю за власні кошти збудував майстерню.  Для реалізації своєї мрії Тимченко взяв кредит у банку на суму 15 000 карбованців. Збудував на першому поверсі майстерню, а на другому – власний кабінет, житлові приміщення для учнів та житло для своєї родини. Домігся, щоб будівля належала університету, а не позикодавцеві. 

Саме у власній майстерні на вул. Преображенській, 24, Йосип Тимченко сконструював кінескоп.

Чому історія кінематографу рідко згадує про геніальний винахід Йосипа Тимченка?

Кінескоп – прилад, завдяки якому з’явилась можливість знімати об’єкти в русі. Найважливіша частина приладу –  принцип дії скачкового механізму “слимак”, який удосконалив стробоскоб. Інноваційний винахід ознаменував собою появу кінематографу.  

Демонстрація перших фільмів тривала кілька місяців. Про кінопоказ в  газетах писали “художня виставка живих фотографій, що рухається з допомогою електричнї машини”. У 1894 році фільми Тимченка демонстрували вже у Москві. Закінчився показ висловленням подяки.

Проте в історії світового кіно він майже ніколи не згадується. А все тому, що Російська імперія не приділяла значної уваги розвитку патентного права, а особливо захисту винаходів, які були сконструйовані українцями. Поняття “патент” в Російській імперії взагалі не існувало. Виключні права засвідчувались привілеями, закріплювались права на винаходи та відкриття. 

У 1895 році у “Гранд-кафе” (Франція, м. Париж) була проведена платна демонстрація фільмів, яка визнана світовою спільнотою першою в історії кіно. Презентували десять кінокартин, найвідоміша з них “Вихід робітників з фабрики Люм’єр”. Варто зазначити, що продано було лише 35 квитків.

Публіці також був представлений короткометражний німий фільм “Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота”. Під час зйомки цієї кінокартини брати Люм’єр спромоглися використати абсолютно всі можливості об’єктиву зі значною фокусною відстанню. Творці фільмів називали своє кіно “рухомою картинкою”.

Цікаво, що прибуток від першого показу фільмів у Франції становив всього 5 франків, до того ж потрібно було заплатити за оренду приміщення 30 франків. А вже через три місяці зріс до двох тисяч франків за один кіносеанс.

Згодом брати Люм’єри зрозуміли, що глядачам під час тривалого перегляду німих кінофільмів стає доволі нудно. Тому було вирішено запрошувати на кожен кіносеанс музикантів, саксофоністів або ж піаністів. З часом нові захоплюючі сюжети для фільмів почали знімати і в країнах Азії: Китаї, Японії, Індії.

Існує версія, що сам Йосип Тимченко після появи винаходу братів Люм’єр вважав кінескоп другорядним. 

Так чи інакше, він не мав достатньо коштів для серійного виробництва кінескопів.  Зрештою, кінескоп так і не був запатентований. Зараз винахід знаходиться у Москві у Політехнічному музеї.

Геніальні винаходи Йосипа Тимченка

Працюючи в Одесі, в Товаристві Пароплавства та Торгівлі, Йосип Тимченко сконструював електричний апаракт для паровозів, за допомогою якого визначали пошкодження колії та електричний сигналізатор для телеграфних проводів залізниці.

Створював прилади та інструменти для мікрохірургії, офтальмологічних операцій, а також дощограф, сейсмограф та ртутний барометр.

Механік також винайшов електричний годинник, який працював без висячого маятника та головної пружини. Він подарував прилад губернатору, який надіслали імператору в Петербург.

Йосип Тимченко був винахідником й автоматичних астрономічних, фізичних і метеорологічних приладів. Був одним з розробників моделі першої в світі телефонної станції разом з одеситом Михайлом Фрейденбергом.

А в 1890 році Тимченко працює над автоматизацією грязелікарні Андрієвського Куяльницького лиману, де була створена курортна зона. Винахідник спроектував системи підігріві, а також подачі лікувальних грязей.

На світових виставках Йосип Тимченко часто отримував золоті та срібні медалі за свої геніальні прилади.

Нелегка праця винахідника у XX ст.

Верхівка влади прийняла рішення позбавити Йосипа Тимченка можливості працювати. В 1909 році його було звільнено з посади керівника університету. Збудовану за власні кошти майстерню та дім для сім‘ї було конфісковано та переобладнано в протичумну лабораторію. Було вирішено, що винахіднику для життя та роботи вистачить і кімнати гуртожитку.

Виявившись непотрібним університету, Йосип Тимченко вирушає до рідного села Окіп, взявши із собою частину обладнання. За кілька років будує будинок, працює над новими приладами.

Однак у зв’язку з початком Першої світової війни з’явилася потреба в кваліфікованих кадрах, впровадженні нових технологій, конструювання нової зброї. Тому імперська влада вирішила повернути майстерню Тимченку та переконала винахідника працювати на благо армії. Так, механік поновлює роботу при Одеському університеті. Винаходить верстат, що дав змогу виготовляти патрони у 3 рази швидше. 

Про життя Тимченка після революції відомо небагато. З приходом радянської влади розформували Одеський університет. На прохання Йосипа Тимченка про повернення власного будинку та майстерні він отримав гостру відмову. Пролетарське керівництва назвало винахідника “буржуєм”. 

Понад 40 років винахідник присвятив роботі в Одеському університеті. Зрештою, останні роки життя провів у бідності.

У 2016 році на честь Йосипа Тимченка було названо вулицю в Одесі. А з нагоди 155-річчя від дня народження винахідника була написана біографічна книга.

Latest Posts

.