Назва “GitLab” мало про що говорить більшості людей, проте сучасний айтівець не уявляє свого робочого процесу без цього додатку. Він допомагає спростити та автоматизувати будні програмістів, тому що розроблений спеціально з метою полегшити написання коду, виявити помилки, а також налагодити роботу в команді. Ідея створення застосунку, що став відомим на весь світ, належить харків’янам Дмитру Запорожцю та Валерію Сізову. Далі на kharkov-future.
Додаток, що був необхідний кожному айтівцю
Щороку кількість IT-компаній збільшується, з’являються нові робочі місця для програмістів. Кількість перспективних проєктів зростає, підвищуючи тим самим необхідність їх найшвидшої реалізації. Міф про те, що програміст – чудова професія, адже можна просто не виходячи з дому за екраном комп’ютера заробляти великі гроші, відійшов у вічність. Робота програмістом вимагає стільки зусиль, що її можна прирівняти з буднями працівника заводу.
Єдине, у чому збігається загальноприйнята думка з реальністю, то це те, що програмісти дійсно часто працюють віддалено. Цей формат роботи став чи не єдиним варіантом у 2019 році, коли світ огорнула пандемія, а карантинні обмеження не дозволяли переступити поріг власного будинку. Тоді, аби IT-сфера продовжила розвиватися, більшість айтівців були переведені на віддалену роботу. Нові реалії вимагали негайних рішень щодо полегшення та оптимізації робочого процесу. Так серед програмістів всього світу став популярним додаток “GitLab”, що ще у 2011 році був розроблений харківськими айтівцями Дмитром Запорожцем та Валерієм Сізовим.
“GitLab” – платформа для командної віддаленої роботи над кодом. З її допомогою айтівцям, що знаходяться за сотні або навіть тисячі кілометрів один від одного, вдається працювати настільки злагоджено, наче вони сидять за одним столом.
Історія створення “GitLab”
Харків’янин Дмитро Запорожець у свої студентські роки й подумати не міг, що колись пов’яже своє життя з програмуванням. Закінчивши школу, Дмитро вступив до Харківського національного автодорожнього університету. Там він вивчав комп’ютерну діагностику автотранспорту. Після навчання хлопець думав працювати в проєктувальному бюро. Проте на третьому курсі він зрозумів, що немає всесвітньовідомих марок українських автомобілів, а отже і його кар’єрні сходи не підуть далі автосервісу.
Більшість вільного часу Дмитро проводив перед екраном комп’ютера. Насамперед його цікавили ігри, тому він почав замислюватися над тим, щоб стати розробником ігор. Хлопець самостійно вивчив С, написав копію двох рівнів однієї з найпопулярніших ігор того часу “Mario”. Після цього харків’янин пішов навчатися на програміста до комп’ютерної академії “ШАГ”, де було поглиблене вивчення інформаційних технологій та іноземних мов. Попри те, що навчання не закінчив, Дмитро зацікавився веб-програмуванням. Опанував наступні мови програмування: PHP, HTML, Ruby. У 2011 році Дмитро Запорожець працював у досить відомій IT-компанії “Sphere Software”, де познайомився з додатком “GitHub”. Своїм задумом та функціоналом “GitHub” схожий з розробкою Дмитра Запорожця, проте він доклав чимало зусиль, аби він був більш зручним та корисним. А також бюджетним.
Дмитро та його однодумці ніколи не заперечували, що працюють над проєктом, що дуже схожий на “GitHub”. Проте співзвучну назву вибрали зовсім випадково: вона була серед небагатьох інших доменів за низькою вартістю. Згодом до команди приєднався дизайнер, що пропонував проєкту логотип у вигляді зображення танукі. Взагалі цей звір-перевертень, що родом з японської міфології, символізує благополуччя. Проте у 2015 році логотип було змінено у зв’язку з численними зверненнями користувачів, що запевняли, що у зображення злий погляд.
Хоча на початкових етапах розробки Дмитро Запорожець працював з Валерієм Сізовим, співзасновником “GitLab” прийнято вважати голландця Сіда Сібранді. Він претендує на те, щоб потрапити до списку найбагатших людей Нідерландів. За попередніми підрахунками, його капітал у проєкті складає 2,8 мільярда доларів. Перші інвестиції від нього для свого проєкту Дмитро Запорожець отримав у 2015 році, вони складали 1,5 мільйона доларів.
Вже у 2019 році кількість співробітників “GitLab” була понад 1000 осіб. А для своєї роботи платформу використовували майже 100 000 організацій. Серед них були компанії-гіганти: “IBM”, “Alibaba”, “Sony”, “NASA”, “Invincea”. Крім того, їхніми послугами користувалися видавництво “O’Reilly”, фонд “GNOME” та обчислювальний центр Лейбніца. Вони й досі протягом багатьох років залишаються незамінними та авторитетними користувачами платформи “GitLab”.
Переваги та недоліки “GitLab”
Зазвичай серед айтівців платформа “GitLab” конкурує з американським “GitHub” та китайським “Gitee”. Проте фахівці, які працювали з кожним з додатків, зазначають, що “GitLab” має першість серед інших схожих за призначенням застосунків. Найголовнішими перевагами розробки харківських програмістів вважають:
- “GitLab” добре інтегрований з “Git” (ще одна система, що спрощує роботу програмістів над різними проєктами);
- ліцензія з відкритим кодом (це дає можливість іншим користувачам право переглядати та поширювати вихідний код їхнього додатку);
- змога самостійно обирати та керувати своїм хостингом для кожного користувача;
- загальний тарифний план без обмежень та безкоштовний, проте є певні планові платежі.
Додаток, що на перший погляд здається ідеальним, все ж таки має певні незначні недоліки:
- деякі користувачі скаржаться, що інтерфейс “GitLab” повільніший, ніж у деяких його конкурентів;
- існують певні проблеми зі сховищами, проте вони мають загальний характер та відбуваються не на постійній основі.
Харків’янин у списку Forbes
У свої 29 років Дмитро Запорожець потрапив до списку журналу Forbes “30 under 30”, зайнявши чільне місце серед інших всесвітньовідомих інженерів. Поруч із прізвищем харків’янина перераховані представники компаній “Dropbox”, “SpaceX”, “Linkedln”, “IBM” та інших. Спеціалісти, що працювали над формуванням цього списку жартома зазначають, що потрапити до рейтингу важче, ніж вступити в Гарвард або Стенфорд.
В інтерв’ю американським виданням Дмитро Запорожець розповідає, що часто згадує, як ідея створити платформу для комфортної роботи айтівців прийшла до нього у харківській квартирі. Його будинок був позбавлений постійного водопостачання, тому він був вимушений щодня ходити на водокачку. Проте навіть це він сприймав як маленьку проблему у порівнянні з тим, що сучасні програмісти страждали через відсутність додатку для якісної роботи. Сміючись, чоловік розповідає і про дитинство у Харкові, коли захоплювався “Зоряними війнами” і навіть не думав про програмування.
На досягнутому Дмитро Запорожець не планує зупинятися, тому ставить собі по максимуму багато завдань на майбутнє. Оскільки конкурентний ринок з платформами програмування зростає, то “GitLab” буде замало просто задовольняти попит користувачів. Їм завжди потрібно буде дивитися та йти на декілька кроків уперед. Харків’янин хотів би, щоб робочий день кожного програміста починався з “GitLab” і після відкриття цього додатку, він не мав потреби користуватися якимось іншим.
