У Київській Русі про пиво знали ще з IX століття – воно було популярним напоєм, але поступалося звичній для наших прадідів бражці. Але якщо розглядати світову історію, то пиво було в раціоні ще давніх єгиптян, а отже, напою вже багато років. Історія розвитку пивоваріння в нашому регіоні сягає корінням у далеке XVII століття. Пропонуємо познайомитись з деякими цікавими фактами з неї. Далі на kharkov-future.
Перші пивовари Харківщини
Вважається, що традиції пивоваріння у нашому регіоні приблизно стільки ж років, скільки і самому Харкову. Місто було засноване у 1654 році – переселенці із Західної України, до яких входили козаки та селяни, збудували фортецю на перетині річок Харків та Лопань. Місцевість виявилася вдалою для проживання та кількість переселенців стрімко збільшувалася, як і територія, яку вони займали.
Через близько 10 років на території навколо Харківської фортеці знаходилося вже 4 пивоварні котли. У документах, датованих кінцем XVII століття, зустрічається згадка про Хому Хрущова, який був власником броварні. Також згідно знайденим документам, на початку XVIII століття на Слобожанщині проводився перепис населення, і тоді в регіоні було 4 знамениті пивовари.
На початку ХІХ століття у Харкові працювали великі підприємства – пивзаводи. Їх було не менше 7, але через те, що вони швидко розорилися або закривалися з інших причин, в архівах практично не залишилося відомостей про них.
Новобаварська пивоварня
Новобаварська пивоварня – одна з небагатьох, яка успішно працює протягом кількох століть. Наприкінці XIX століття німець, який витратив близько 17 років на пошук землі з чистою водою, відкрив на території Харківської губернії підприємство. У самій Німеччині тоді використовувалися передові технології варення пива, а готовий напій відповідав найвищим стандартам якості. Такий самий підхід до пивоваріння впроваджувався і на новій броварні.
Незабаром поряд відкрилася залізнична станція, що отримала назву “Нова Баварія”. Весь район почали називати так само – Новобаварський. Містяни із задоволенням відвідували ці місця, щоб відпочити, адже тут знаходився гарний, доглянутий парк. Більшість харків’ян та туристів із задоволенням куштували місцеве пиво з фірмовими баварськими ковбасками.
На початку XX століття Новобаварська пивоварня була визнана найбільшим виробником пива у Харківській губернії. Її продукція продавалася у фірмових магазинах міста та розвозилася до сусідніх регіонів. У цей час район Нової Баварії активно розширювався – в окрузі будувалися дачні селища. При цьому велика кількість людей мала можливість працевлаштуватися – Новобаварська пивоварня була великим підприємством, і кількість робочих місць збільшувалася.
Після Другої світової війни пивоварня залишалася одним із найбільших виробників пива у всьому Радянському Союзі. Наприкінці 1990-х років її закрили на реконструкцію. А у 2001 році пивоварня знову була відкрита. Через проблеми з фінансуванням “Новобаварська пивоварня” на повну потужність запрацювала лише у 2021 році.
Пивоварний завод “Рогань”
Ще один популярний завод Харкова – “Рогань”. Він є молодшим – пивоварня була заснована в 1989 році. У другій половині XX століття кількість виробників пива в СРСР була величезною, і вийти на ринок новому підприємству було непросто. Спочатку завод “Рогань” займався випуском безалкогольних напоїв, а процес варіння пива було запущено через три роки після відкриття – у 1992 році.
На завод запрошували робітників, які мають великий досвід пивоваріння з Німеччини, Чехії та інших країн. Перше пиво, що з’явилося у магазинах від заводу “Рогань”, було “Жигулівське”. Ця марка напою була однією з улюблених у харків’ян – світле, легке пиво без гіркоти мало приємний смак. Це пиво та інша продукція заводу “Рогань” мали великий попит і швидко вийшли на український ринок.
Пивна культура минулих століть
Пиво у Харкові за часів Радянського Союзу було звичайним напоєм, який продавався на кожному кроці. А пили його так само як і звичайну газовану воду – у спекотний день людей із пляшечкою пива можна було зустріти у всіх людних місцях. На вулицях Харкова з весни до осені стояли цистерни, в яких продавалися квас та пиво. Щоб купити напій, недостатньо було мати із собою гроші. Пиво наливали зазвичай у тару покупця, тому люди підходили зі своїми пляшками, банками чи склянками.
У якості закуски до пива використовували зазвичай в’ялену рибу або раків. У пивних закладах вибір закусок був невеликий, але в них був великий асортимент напою. Крім “Жигулівського” та інших схожих сортів, у них можна було скуштувати оригінальні чеські та німецькі сорти.
Щоб зрозуміти, наскільки любили пиво на Харківщині, достатньо знати, що займатися пивоварінням почали одразу після початку будівництва міста. Крім того, упродовж тривалого часу пиво у Харкові вимірювали не літрами чи пляшками, а відрами. Наприклад, на початку XVIII століття ціна відра становила в середньому 35 копійок, а до XIX століття відро коштувало вже до 1,5 рублів.
Навіть за часів “сухого закону”, запровадженого з початком Першої світової війни, пивоваріння було припинено, але не надовго. Тоді більшість заводів на якийсь час переключилися на виробництво лимонаду та інших газованих напоїв.
У ХХІ столітті пивоваріння у Харкові – прибуткова справа, а культура споживання пива значно змінилася.
