Вівторок, 21 Травня, 2024

Історія Харківського аеропорту

Аеропорт «Харків», який є одним із символів міста, сьогодні має статус міжнародного та позиціонується як найбільший у східній частині Україні. Він розташований в межах міста, в 12,5 км на південний схід від його центру. З квітня 2008-го аеропорт орендує підрозділ DCH Holding компанії New Systems AM. Термін оренди – 49 років. Далі на kharkov-future.com.ua.

Як все починалося

Майже сто років тому, 26 березня 1923 року, було створено акціонерне товариство повітряних сполучень «Укрповітряшлях». Його матеріальна база розташовувалась у Харківських Сокільниках на території авіамайстерень. Саме тут у тому ж 1923 році було засновано Харківський аеропорт, який і започаткував розвиток цивільної авіації України.

Перші внутрішні рейси, що стали регулярними пасажирськими авіалініями, було здійснено 25 травня 1924 року за маршрутами «Харків–Кіровоград–Одеса» та «Харків–Полтава–Київ». А міжнародні рейси почали виконуватись у 1928 році. Першим маршрутом, що подолали літаки, був «Харків–Тегеран».

Харківська повітряна станція (так називалися до 1932 року всі аеропорти в СРСР) із ґрунтовою злітно-посадковою смугою спочатку мала спільну територію з іподромом. Так було до 19 травня 1926 року. Поклала кінець проведенню тут скачок трагедія з літаком «Комета-III», у якого стався витік олії після вильоту з Харкова.

Самолет Dornier Komet акционерного общества "Укрвоздухпуть"

Аби запобігти негативним наслідкам, екіпаж ухвалив рішення повернутися назад. Однак здійснити посадку виявилося неможливим, оскільки на території повітряної станції вже почалися скачки. Щоби уникнути зіткнення з кіньми, пілот вирішив відмовитися від посадки та відвести літак у бік від аеропорту. На жаль, при здійсненні цього маневру машина зачепилася крилом за дерево та звалилася на трибуну. Ця авіакатастрофа забрала життя не лише льотчика та бортмеханіка, а й двох пасажирів «Комети-III».

З цього дня аеропорт почав використовуватися лише за своїм прямим призначенням.

Зміни у довоєнний період

Стрімкий розвиток авіаційного виробництва призвів до того, що у 1926 році авіамайстерні «Укрповітряшлях» були реорганізовані в авіаційний завод, що отримав ім’я Раднаркому УРСР (сьогодні він називається державним виробничим авіаційним підприємством). Виникла потреба у перенесенні аеропорту до іншого місця. Таким стала територія за селищем Основа, розташованим на південь від центру Харкова на відстані 12 км.

На будівництво нового аеропорту знадобилося 6 років. Офіційною датою його введення в дію вважається 6 грудня 1932 року. Це був цілий комплекс, що складався з ґрунтової злітно-посадкової смуги, наземних служб та двоповерхової будівлі аеровокзалу. В 1933 році Харківському аеропорту надали ім’я відомого радянського державного та партійного діяча П. Постишева. У 1936 році він був визнаний найкращим аеропортом Радянського Союзу.

На той час аеропорт Харкова вже став самостійною госпрозрахунковою одиницею, що перебувала у безпосередньому підпорядкуванні ГУ цивільної авіації. У ньому робили посадку літаки з Москви та Ленінграда, кінцевим пунктом яких були Кавказ і Крим. Рейс «Москва–Харків–Мінводи» здійснював шестимоторний АНТ-20біс (П-124), який був у ті роки найбільшим пасажирським літаком.

Для обслуговування таких гігантів знадобилося ґрунтову злітно-посадкову смугу замінити на цементобетонну. Дві бетонні смуги в 1 000 м довжиною і 80 м шириною були введені в експлуатацію в 1941 році. У період з 1940 по 1941 рік були також побудовані бетонні та цегляні місця для стоянки літаків, рульові доріжки, складські приміщення та два металеві ангари. В аеропорту з’явився радіомаяк.

Аеропорт у період війни з німецько-фашистськими загарбниками

Одним із найважливіших об’єктів авіанальотів, яким багаторазово піддавався Харків під час Другої світової війни, став саме аеропорт. Про інтенсивність бомбардувань свідчить той факт, що на кожні 100 метрів його території налічувалося від двох до трьох вирв від бомб. Серйозних руйнувань зазнали злітно-посадкові смуги, льотне поле, рульові доріжки. Непридатними для використання були стоянки для літаків, сильно зруйнованою виявилася будівля аеровокзалу. Функцію останньої в 1944 році тимчасово виконував чотириповерховий житловий будинок, відновлений після пожежі.

Відновлення в повоєнні роки

Аэропорт Харьков. Информация, фото, видео, билеты, онлайн табло.

Проєкт будівлі існуючого сьогодні аеровокзалу було розроблено НДІ «Аеропроект» (Москва) архітекторами Г. Крюковим, Г. Елькіним та Г. Міткевичем. Цей проєкт також був використаний для зведення аеровокзалів у кількох містах Радянського Союзу, включаючи Львів, Челябінськ, Єкатеринбург (колишній Свердловськ) та низку інших. Будівництво аеровокзалу в Харкові почалося у 1951 році, а введений в експлуатацію він був через чотири роки – у 1955 році.

Зовнішній вигляд споруди, як і інших будівель «сталінської» архітектури, має підвищену парадність, навіть певну помпезність. Вона виявляється у наявності над будівлею стрункого намету з восьмигранною витонченою баштою зі шпилем, завершальним елементом якого є покритий позолотою вінок. Центральний вхід являє собою портик з вісьмома колонами, що має складну конфігурацію та високий парапет. Інтер’єр приміщень насичений розписами, ліпниною.

До побудови готелю другий поверх аеровокзалу використовувався під готельні номери для транзитних пасажирів. Там же розташовувалися кімнати матері та дитини. В якості основної ця будівля аеровокзалу використовувалася більше півстоліття. З 2010 року вона виконує функцію VIP-терміналу для пасажирів бізнес-авіації.

З центру міста до аеропорту в 1958 році почали курсувати тролейбуси. Для забезпечення можливості приймати літаки АН-10 та ІЛ-18 у 1960 році злітно-посадкова смуга була продовжена на 500 м і складали вже півтора кілометри.

На початку 70-х років минулого століття основою регіонального флоту Радянського Союзу стали реактивні літаки Ту-134, для яких потрібна злітна смуга довжиною 2,2 км. У Харківському аеропорту її подовжили до цього показника в 1972 році. Усі ці заходи дозволили обслуговувати близько 600 тисяч пасажирів на рік. Через десять років ця цифра вже становила 900 тисяч. І то була ще не межа. Місто також розширювалося – і до кінця 70-х та напочатку 80-х років впритул наблизилося до аеропорту. Тому було ухвалено рішення збудувати новий аеропорт.

Місцем для будівництва було обрано смт Польова, що знаходиться за 30 км від Харкова і входить до складу Дергачівського району. Зв’язати аеропорт із обласним центром планувалося швидкісною автомагістраллю. Інститут «Украеропроєкт» розробив проєкт аеропорту, а «Укрміськбудпроєкт» – аеровокзалу.

Харківський аеропорт в 2000-х роках

В Харькове открывают аэропорт: в какие города можем улететь |  Комментарии.Харьков

З 2008 року майно, що належить до аеропорту, на правах оренди використовує «Нью Системс АМ». При цьому в державній власності та під контролем держави залишається злітно-посадкова смуга, що відноситься до категорії стратегічних об’єктів.

У ході підготовки до Євро-2012 з Держбюджету були виділені кошти на будівництво нового аеродрому з перонами, рульовими доріжками, 2,5-кілометровою злітною смугою. Сьогодні аеропорт має змогу приймати «Боїнги 737» та «Аеробуси А320».

Завдяки фінансуванню інвестора DCH стала можливою реконструкція будівлі старого аеровокзалу, перетвореного на VIP-термінал, будівництво нового терміналу для основного потоку пасажирів та ангару для літаків. На сьогоднішній день аеропорт «Харків», що входить до першої трійки регіональних аеропортів України за обсягом пасажиропотоку, має три термінали: «А» – пасажирський, «В» – VIP, «С» – для проведення технічного обслуговування повітряних лайнерів.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.