Четвер, 23 Травня, 2024

Символ української незламності: Харківський Будинок Державної промисловості

Будинок Державної промисловості має скорочену назву Держпром. Він займає велику площу у центрі Харкова. У місті з різними архітектурними стилями Держпром посідає особливе місце, вражаючи своєю міцністю і масштабами. Незважаючи на практичне значення (приміщення для діяльності з управління промисловістю України), будівля підкорила серця багатьох митців і дослідників завдяки унікальній і надсучасній (на роки побудови) архітектурі конструктивізму. Художник і харківський екскурсовод Максим Розенфельд охарактеризував будівлю Держпрому як “джаз у бетоні”, оскільки її створено методом суцільної заливки бетону, укріпленого арматурою. Далі на kharkov-future.

Архітектурна спадщина Держпрому

Будинок державної промисловості має цікаву історію. Його збудовано упродовж 1925 – 1928 років у Харкові, коли місто було столицею України (1919 – 1934 роки) за часів її перебування у складі Радянського Союзу. Це був перший 13-поверховий радянський хмарочос. Висота будівлі Держпрому становила 68 метрів, а після встановлення першої телевежі (1954 рік) сягає 108 метрів.

На будівництво Держпрому було проведено конкурс, який виграли архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер та Самуїл Кравець. Головним інженером будівництва був Павло Роттерт. До проєктування та будівництва була залучена величезна кількість професіоналів (архітекторів, інженерів та робітників), а процес зведення споруди виконували за допомогою ручної праці з мінімальною кількістю простих механізмів та інструментів. Детальну історію будівництва цієї споруди описано у книзі “Держпром” Е. Звоницького та О. Лейбфрейда.

Територія під забудову була неосвоєною, що дало можливість для польоту фантазії. Автори проєкту намагалися створити масштабну інтернаціональну споруду без прикрас, де всі деталі підпорядковані тільки функціональному призначенню: експлуатація офісних приміщень вищими державними органами – аналогами до сучасних міністерств. Окрім офісів, будівля мала дві зали для засідань (на 1000 і 250 місць), їдальню, велику технічну бібліотеку, власну автоматичну телефонну станцію, архів, радіостанцію, поштово-телеграфну контору, пункт медичної допомоги, перукарню, готель і різні майстерні. Загалом комплекс Держпрому складається з трьох блоків із довгими корпусами. Кожний блок – це композиція об’ємів різної висоти. Площа всієї ділянки забудови склала 10760 м². Це була величезна праця близько 5 тисяч робітників.

Архітектор С. Серафімов описував творчий задум Держпрому як “частку організованого світу”, де через бетонну конструкцію можливо “показати фабрику, завод, який став палацом”. Ідеї промислової революції, панування машинних технологій і практичних геометризованих конструкцій закладені у застосованому архітектурному стилі конструктивізм. Головною особливістю Держпрому є спосіб побудови методом монолітної заливки залізобетону, що забезпечило високу міцність споруди. Крім того, група різновисоких башт, сполучених переходами, значно послаблює коливання всієї будови (метод застосовують у Японії при спорудженні хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах).

Незважаючи на сіру залізобетонну конструкцію, архітектура Держпрому гармонійна, візуально полегшена за рахунок прозорості скла і горизонтальних переходів між корпусами. У 1920 роки подібні архітектурні рішення були новими для всієї Європи, але харківський конструктивізм, безперечно, вирізнявся серед інших його зразків.

Не кожен здатен розгледіти привабливість будівлі без колон і ліпнини, але найвідоміший екскурсовод міста, автор творів про архітектуру, М. Розенфельд, як справжній харків’янин, переконує відкрити для дива Держпрому не лише очі, а й свої серця: “Держпром став школою професіоналізму. … І головне – він дуже красивий. Можливо, не всі зі мною погодяться. Кажуть, що архітектура – це музика в камені. Музика буває різною: буває Моцарт, Штраус, джаз. Держпром – це джаз у бетоні, а ми у Харкові любимо джаз”. Про це писали на сайті “Weekend.today”. 

Соціокультурне значення Держпрому

Будівля Держпрому постійно знаходиться на очах та на слуху у місцевих жителів. Вона розташована на площі Свободи, де відбуваються усі важливі події міста. Візуальний образ “сірого велетня” знайшов відображення у творах мистецтва ще за часів його створення. Уперше гравюру Держпрому намалював український художник доби Розстріляного Відродження (мистецьке покоління 1920-1930-х років) Іван Падалка під час будівництва у 1927 році. Репродукцію живопису художника Івана Шульги 1930 року із зображенням Держпрому використовували на листівках ХХ століття. Вид на Держпром став візитівкою Харкова, його відтворили на жетонах Харківського метрополітену. На честь 350-річчя Харкова (2004 рік) – викарбували на ювілейній монеті та поштовій марці. Також про будівлю зняли два документальних фільми у 2005 та 2019 роках. А у 2018 році Держпром офіційно став об’єктом, що належить до культурної спадщини національного значення (згідно з Державним реєстром нерухомих пам’яток України).

Будівлею захоплювалися видатні особистості минулого, а також митці і науковці сучасності. За час будівництва Держпрому його відвідали Теодор Драйзер, Ромен Роллан, Анрі Барбюс, Максим Горький, Володимир Маяковський.

Сьогодні велична будова Держпрому є символом незламності українського міста, якому не пощастило боротися зі збройною агресією сусідньої країни. У страшний для харків’ян березень 2022 року грізна геометрична конструкція надихнула місцевого художника Патріка Кассанеллі на створення логотипу “Харків Залізобетон”. Ідея виникла тоді, коли художник був удома, а поряд з його будинком розривалися снаряди. Логотип створено відповідно до сучасної геральдики – у вигляді п’ятикутника як символу фортеці. Таким чином зображення Держпрому уособлює образ міцного могутнього міста, що дарує прихисток вільним і сильним духом українським людям. 

Будівлі Держпрому майже сто років. За часи Другої світової війни вона зазнала спроб руйнації, але цільна конструкція втрималася. Сьогодні, коли місто знову відчуває нищівну дію війни, і багато менш міцних історичних об’єктів Харкова вже зруйновано, Держпром-залізобетон стає символом моці усього українського народу, який дарує сили бути стійкими перед обличчям випробувань, вірити у життя і красу, якою воно сповнене.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.