Блиск і жахи споруди Історичного музею

Як завжди в «старі добрі часи» за пафосом відкриття ювілейних заходів і оновлених експозицій Історичного музею виявилися плачевні недоробки і ознаки корупції при проведенні «ювілейної реконструкції». І якби ж то переплатили підрядникам будівельникам за матеріали в три рази, зробили б роботи і розлетілися б святкувати виручені «премії». Так ні - протягом цих років треба було ще примудритися наробити або не те, що треба, або зовсім не так, як правильно - розповідає kharkov-future.

ГО «Харківський Антикорупційний Центр» вже встиг зробити добірку «підозрілих» фактів, опублікувавши інформаційне дослідження під назвою «Ювілейний розпил», щодо завищених цифр вартості робіт і матеріалів. Але це не головне.

Від «тепличних умов» стало ще гірше

Дивує те, що насправді на реконструкцію музею терміново ще потрібно 77 мільйонів гривень, і це не остаточна цифра, особливо, якщо апетити у підрядника залишаться на тому ж рівні.

А вся справа в тому, що не дивлячись на кілька років уповільненої реконструкції, Музей свій столітній ювілей зустрів в занедбаному стані і в необхідності десятків мільйонів гривень на ремонт після реконструкції. Виявляється, будівля музею продовжує руйнуватися, а конгломерат чиновників і подільників будівельників продовжують на цьому заробляти, як стверджує «Антикорупційний центр».

Справа в тому, що ще в 2018 році керівництво музею початок скаржитися на те, що історична будівля почала руйнуватися. Директор Харківського історичного музею ім. Н. Сумцова Володимир Цигульов заявив:

 «Пам'ятник архітектури відчуває безперервне руйнування через парниковий ефект, який з'явився в результаті надбудови скляного купола без використання системи кондиціонування через прибудову скляного куба. У приміщенні музею немає ані природною, ні примусової циркуляції повітря. Неправильно скоординоване співвідношення температур і значень призводить до того, що в колекції музею також виявлені зруйновані стіни і стелі».

Недоробки і доробки конструкції, яку називають «історичної теплицею» в 2018 році бралося доробляти ТОВ «Будівельник». Департамент капбудівництва ОДА уклало за результатами тендеру від 11.09.2018 року угоду з цією фірмою про проведення робіт по реабілітації, пов'язаних з реконструкцією будівлі вартістю 50,5 мільйонів гривень. До переліку робіт входило: ремонт цоколя, створення вентиляції, облаштування кондиціонування, внутрішні ремонтні роботи, ремонт системи водовідведення з покрівлі купола тощо.

Але по факту в «акваріум» так і не зробили кондиціювання, а «ХАЦ» викрив у підрядників завищені ціни. Акти виконаних робіт підписував тодішній директор Департаменту капітального будівництва Сергій Жуков.

При цьому у розсудливої ​​людини виникає питання: «А що? Вентиляцію не можна було відразу продумати, коли «теплицю» почали проектувати і будувати в 2012 році? »

В Історичного музею окрема історія будівництва

Наведемо трохи злощасної будівельної хронології багатостраждального Музею. «Житлобуду-2» в 2013 році завадило правильно закінчити будівництво «теплиці» недофінансування проекту. У 2013 році депутати облради планували виділити на реконструкцію музею 22 мільйони за рахунок коштів, отриманих від продажу частини стадіону «Металіст». Гроші повинні були прийти від структур нині побіжного Сергія Курченко, якими він повинен був розрахуватися за продаж йому половини стадіону. Гроші не прийшли ... Але? Це привід потім не робити вентиляцію і кондиціонування? Яке все одно тепер доведеться обладнати, переробляти вже перероблене, що набагато дорожче.

З 53 мільйонів «Житлобуд-2» отримав лише близько 18 мільйонів, при цьому закривши акти виконаних робіт на суму близько 32 мільйонів. Але, як ми написали вище, грошей цих немає дотепер. У 2015 році підрядник подав позов до суду і облрада по судовому позову розрахувався з «Житлобудом-2» за виконані роботи, але ... третину недофінансованих робіт  так і залишилася, не виконано.

Далі за справу взялося ТОВ «Будівельник» і далі буде. Наведемо опубліковані «Антикорупційним центром» центром викладки про помічені ними завищенні цін з боку ТОВ «Будівельник», на які вони поки на сьогоднішній день не отримали ні відповіді ні обґрунтування:

«Зокрема, оцинковану сталь товщиною 0,7 мм купували по 59 тис. Грн. з 1 т. Але, навіть зараз в Харкові таку ж сталь продають по 32 тис. грн. Більш того, мінімум в два рази була завищена вартість кабелів. Так, нагрівальний кабель одножильний 102,9 м купували за ціною 14540 грн. Хоча ціна в магазинах де-факто в три рази дешевше. В рази виявилася дорожчою і мембрана ПВХ Фатрафол. Чеську мембрану купували по 470 грн. за 1 кв.м., хоча її реальна ціна 5,5 євро за квадрат».

Цікава публікація?

Поділіться нею в соцмережах

 
The website encountered an unexpected error. Please try again later.