“Хто не бачив Держпром, той не був в Харкові”, – говорять харків’яни. Будівля Будинку Державної промисловості – один із символів міста. Знаходиться він в самому серці Харкова: на площі Свободи, між корпусами ХНУ імені В.Н. Каразіна. Приїхавши до Харкова, Держпром пропустити неможливо. Розташований він на західному краю міської площі Свободи, яка сама по собі є вражаючим місцем. Комплекс Держпрому величезний і охоплює свого роду прославлений тупик, утворюючи фактичний кордон центру Харкова. Поруч знаходиться головна будівля Харківського національного університету, яка була побудована через шість років після Держпрому, але в тому ж стилі, щоб будівлі виглядали гармонійно. Далі на kharkov-future.
Історія Держпрому
Індустріалізація свого часу торкнулася і Харків: в місті відкривалися різні заводи і фабрики, яким потрібні були управлінці. Для них не вистачало місця, тоді було прийнято рішення створити для них загальну будівлю. Був оголошений конкурс на кращий проект для будівництва, в якому брало участь багато архітекторів, але переможцем став проект “Непроханий гість”, авторами якого були С.Серафимов, С.Кравц і М. Фельгер. Очолив будівництво Павло Роттерт.
П. П. Роттерту належали такі проекти як: Управління Південної залізниці в Харкові, Дніпрогес у Запоріжжі, а також Московський метрополітен. Побудували Держпром всього за 3 роки (1925-1928)! Після повного завершення будівництва до 1934 року тут розташовувалося Уряд України. У 1930-х роках взимку будівля опалювалась 12 котлами, а за добу спалювалося близько 80 тонн вугілля.
Спочатку, ручки на дверях Держпрому зробили мідними. Медики радили використовувати мідь, так як за даними тих років вона володіла бактерицидними властивостями.
Споруда складається з Н-образних корпусів. Будинки згруповані в три блоки, по три корпуси в кожному. Висота будівлі збільшується від периферії до центру з 6 до 11 поверхів. Головний акцент художнього рішення – будівництво мостів, що нависають над радіальними переходами на висоті 3, 5 і 6 поверхів. Будівельна композиція динамічна, побудована на зигзагоподібному ритмічному наростанні мас зі зменшенням контрасту в центрі. Особливістю конструкції є наявність різних типів просторів: внутрішні відкриті простори або майже закриті будівельними масами (переходи); складні багаторівневі простори парадних сходів, які завдяки повному склінню і балконам стають частково вуличними; внутрішній простір великого холу, що розчиняється в навколишньому середовищі через скління по обидві сторони будівлі і світловий люк.
Всі офіси Держпрому мають такий самий лаконічний дизайн. Особливу увагу архітектори приділили місцям масового скупчення співробітників і відвідувачів – вестибюлям, холам, рекреаційним і їдальням, які також відрізняються функціональністю і лаконічністю використовуваних деталей.
Мало хто знає, але будівництво Держпрому хотіли скасувати. У 1926 році на загальних зборах будівельників Павло Роттерт доповідав: “Приїхавши в Москву, куди нас з товаришем Вонським викликали у справах будівництва, ми почули наступне: весь матеріал потрібно продати, а ями, вириті під фундамент, засипати”. Причина була простою – брак грошей. До того ж московська комісія, яка приїжджала на будівництво, знайшла якісь недоліки в технічній документації. Але в підсумку було вирішено просто скоротити кількість працівників, а будівництво законсервувати. У травні 1926 сам Фелікс Дзержинський приїхав на будівництво і особисто оглянув всі об’єкти. Незабаром з Москви прийшов дозвіл на продовження будівництва. Дуже скоро про Держпром почули і дізналися по всій країні і далі, по всьому світу. У той час як на сусідніх вулицях Харкова ще можна було побачити старі глиняні мазанки під солом’яною стріхою, така споруда здавалося чимось надприродним, символом епохи, живим втіленням мрії про новий світ.
Держпром під час Другої Світової
Відступаючи з міста німці намагалися підірвати Держпром, вони замінували будівлю. Планам нацистів завадив невідомий, який ціною власного життя врятував будівлю від вибуху. Після невдалої спроби вибуху німці підпалили Держпром. Але горіти було нічому, так як конструкція будівлі виконана із залізобетону.
На початку війни на першому поверсі Держпрому розташовувалася стайня. Також в будівлі ховалися мавпи, що втекли з міського зоопарку.
Держпром в повоєнний час
До 1947 року Будинок Державної промисловості був повністю відновлений. А вже в 1951-му вийшла в ефір перша програма аматорського телецентру, що транслювалася з Держпрому. Вишка, встановлена на даху будівлі, досі перебуває в робочому стані.
Перших керівників будівництва через кілька років після завершення будівництва репресували.
Держпром в наші дні
На сьогоднішній день в будівлі Держпрому розміщуються управління різних галузей промисловості та інші установи. До 90 річчя будівлі була проведена масштабна реконструкція: замінили вікна, замазали стару облуплену штукатурку. Держпрому надали більш сучасний і охайний вигляд. Але всередині, незважаючи на ремонт і реконструкцію, не багато що змінилося. Зайшовши в Держпром, можна з головою зануритися в атмосферу тих років.
В кінці 2012 р в Лондоні на виставці, присвяченій радянському мистецтву і архітектурі, одне з найпочесніших місць належало харківському Держпрому. І навіть ігрова індустрія символ Харкова стороною не оминула: будівля Держпрому присутня на мапі «Харків» в онлайн-грі «World of Tanks».
Держпром справедливо вважається однією з найвизначніших пам’яток міста. У будівлі Будинку державної промисловості є музей, в який може потрапити будь-який бажаючий.
До Держпрому легко дістатися практично з будь-якої точки Харкова. Дістатися до нього можна з двох з трьох ліній метро – або через станцію Держпром (Зелена лінія), або через станцію Університет (Синя лінія). З будь-якої з цих станцій вам доведеться повернути на захід від виходу і дійти до кінця площі Свободи, яка оточена чудовою аркою конструктивізму в вигляді Держпрому та Харківського національного університету.
