П’ятниця, 19 Серпня, 2022

Чому в саду ім. Шевченка змінили пам’ятник на центральній алеї?

На початку XX ст. на головній алеї саду ім. Т. Шевченка, а тоді – Університетського саду, був встановлений величний пам’ятник Василю Каразіну – українському вченому, громадському діячу та засновнику Харківського університету. 

Проте вже у 1935 році це місце зайняла бронзова скульптура Тараса Шевченка. Чому так сталося? Далі на kharkov-future.com.ua.

Історія спорудження пам’ятника Василю Каразіну 

Ще у 60-х роках XIX ст. в університетських колах виникло питання про необхідність спорудження пам’ятника Василю Каразіну. За ініціативою українського письменника Григорія Данилевського на честь 100-річчя Харківського університету тогочасна влада все ж погодилась на цю ідею. У 1903 році Земські збори та Рада університету затвердили проект споруди.

Близько 20-ти років збирали кошти на спорудження пам’ятника. Громада міста брала активну участь у пожертвуваннях. Регулярно публікувалися відомості Харківської губернії щодо збору пожертвувань на спорудження пам’ятника В. Н. Каразіну. Навіть найменша сума вказувалась, наприклад: прізвище, 10 копійок, загальна сума. Також кошти наділялися з місцевого бюджету Харкова та навіть редакцією журналу “Киевская старина”.

Варто зазначити, що пам’ятник Каразіну був одним із найперших пам’ятників у Харкові. Над проектом скульптури пам’ятника та п’єдесталу працювали 2 майстри. Скульптор Андреолетті та український архітектор Олексій Бекетов. Місцем для пам’ятника було обрано вхід до головної алеї Університетського саду.

Каразіна зобразили в повний ріст в момент його промови у 1802 році. Тоді вчений наголошував дворянству Харкова на важливості відкриття університету, при цьому активно жестикулюючи правою рукою.

Цікаво, що готова бронзова скульптура Каразіна тривалий час чекала свого відкриття. Влада побоювалась гучних зібрань, так як вважала, що вони можуть привести до революції та, відповідно, до зміни державного ладу.

Так, харків’яни близько 2-х років спостерігали за забитою дерев’яними дошками скульптурою, з елегантно протягнутою бронзовою рукою, встановленою на базальтовому постаменті на вул. Сумській біля входу в сад. 

У музеї історії Харківського університету навіть зберігається така ілюстрація: поліцейський сидить на лаві та охороняє пам’ятник із простягнутою крізь дошки рукою, а поряд проходить студент і дивиться на все це.

Все ж у 1907 році відбулось урочисте відкриття пам’ятника. 

Чому пам’ятник Каразіну відправили на переплавлення?

Після встановлення радянської влади у Харкові, відбувалася й нав’язана зміна культурних цінностей. Викорінювались сліди дворянства, всіх людей намагалися зробити рівними, прибрати національну ідентичність. Пам’ятник Каразіну аж ніяк не нагадував звичайного робітника, так як і самого Каразіна влада вважала представником дворянства. Тому спробуду вирішили прибрати і сховати. А на цьому місці –  встановити пам’ятник Шевченку. Нова скульптура була зразком радянської пропаганди і відображала боротьбу трудящих з пригноблювачами.

У 1937 році був даний наказ про переплавлення пам’ятника Каразіну на ливарному заводі, але все ж передбачливим харків’янам вдалося сховати споруду. У 2004 році на честь 200-річчя Харківського університету, пам’ятник встановили біля центрального входу у вищий навчальний заклад.

Latest Posts

.