П’ятниця, 3 Грудня, 2021

Спальні райони Харкова: коли та як будували?

У 50-60-х роках в Харкові біля центральних районів будували «сталінки», в цей же час почали з’являтися великі спальні райони та «хрущовки», а у 70-80-х роках в основному вже будували панельні багатоповерхівки. Далі на kharkov-future.

Салтівка

Салтівка є наймасштабнішим житловим масивом не тільки в місті Харків, а й у всій Україні. Його забудова почалася у 1967 році. На території сучасного масиву Салтівка, тоді стояли невеликі триповерхові будинки. А більша частина території була просто міською окраїною віддаленим селищем. Салтівку забудовували окремими ділянками – Шевченки, Тюрінка, Стара Салтівка.

Будівельні роботи велися уздовж дороги на Салтів (сьогодні це Салтівське шосе), так район і отримав свою назву.

Висотна забудова велась згідно з генеральним планом, який розробили в інституті «Гіпробуд». Будували в основному панельні 9, 12, 16-поверхові будинки, рідше п’ятиповерхівки. Будівництво не зупинялося до 90-х років, в цей час були побудовані будинки Північної Салтівки та на вулиці Краснодарській.

522 мікрорайон

Примітний факт – забудову 522 мікрорайону планували виконати у вигляді букв СССР. Але були побудовані три літери «С» та частина «Р». Також побудували будинки поперек букв «С», в результаті вийшло «6661». Деякі стверджують, що це, всього лише цікавий міф чи збіг.

На Салтівці у 1980 роках побудували найвищу у місті Харків багатоповерхівку, будинок на 24 поверхи в 602-му мікрорайоні. Через 30 років звання найвищого будинку було передано 25-поверхівці, яка стоїть навпроти гідропарку.

Олексіївка

Олексіївку почали щільно забудовувати в той же час, що і Салтівський масив. На території сьогоднішньої Олексіївки ще в 17-18 століттях були вже побудовані маєтки.

Одна з версій походження назви масиву храм Святого Алексія, який знаходився неподалік.

До 1930-1950-х років район був просто селищем за містом. Багатоповерхівки тут з’явилися після 1970-х років та за кілька років «виросли на очах», будівництво велося величезними темпами. Будівельники працювали без вихідних в три зміни, зводили 9-12-16 поверхові будівлі.

На початковому етапі будівництва до окружної тут були поля, засіяні кукурудзою. Будівельникам довелося бульдозерами знімати грунт, так з’явився проспект Людвіга Свободи.

Планувалося, що на Олексіївці будуватимуть тільки багатоповерхові будинки, поліпшеного планування. Це був грандіозний проект забудови, який вдало втілився в життя, але не повністю.

У генеральному плані було зазначено, що біля станції метро «Перемога» буде знаходитися аеровокзал, а аеропорт повинні були перенести з того місця де він сьогодні перебуває, в район Дергачів.

Павлово поле

Даний масив самий центральний зі спальних районів міста. Його забудова почалася на початку 50-х років. У плані була споруда невеликих кварталів, 8-12 га кожен. До того, як тут почалася масштабне будівництво, Павлово Поле розорали під городи для потреб населення. Люди йшли до Саржиного Яру, через сільські споруди (сьогоднішній пр. Науки), щоб потрапити на свої городи.

У 1958 році влада міста розробили проект забудови у вигляді 5-ти мікрорайонів. У перший раз в планах було використання інноваційне розмежування території на мікрорайони.

Забудова масива велася активно протягом 20 років. Зараз жителі міста можуть його бачити таким, яким він був задуманий понад 50-ти років тому. Це невеликі дворики, скромні та затишні.

Павлово Поле не є типовим спальним районом. Це житлові будинки, оточені будівлями сучасної інфраструктури, оскільки вже в той час почалося будівництво центральних вулиць (пр. Науки).

Сьогодні проспект Науки з’єднує центральну частину міста та Павлово Поле.

Нові Будинки

Будівництво району почалося у 1957 році. Раніше на території Нових Будинків простягалися сільськогосподарські угіддя на 700 га. Це була далека міська околиця. Дана територія використовувалися Харківською селекційною станцією для проведення різних науково-дослідних робіт.

Забудову планували проводити за двома зонами: перша А (район Героїв Сталінграда), зона Б (на південь від вул. Танкопія).

Проект А мав вигляд двох смуг мікрорайонів, які розділені бульваром Юр’єва. Проект Б складався з 6 районів вільного планування. Південна сторона зони Б виходила на пр. Героїв Сталінграда.

Відмітна особливість забудови – це довгі п’ятиповерхові житлові будинки. Але більша частина масиву це все ж споруди з підвищеною поверховістю, для раціонального використання території. Усередині району, згідно з проектом, запланували будівництво дитячих садків, шкіл, господарських будівель.

П’ятиповерхові будинки (хрущовки), активно будували у 60-70-х роках. Кінотеатр «Київ» звели пізніше у 80-х роках.

Нові Будинки уособлюють самий зелений район міста. У роки будівництва, сучасники згадую про нього, як про великий район, який потопає в зелені. Це свого роду окреме маленьке містечко, з безліччю пустирів та зелених насаджень. Забудова району вийшла затишна, компактна та зручна, за рахунок наявності великих дворів й скверів.

ХТЗ

Цей район будували за проектом під назвою «Соцмістечко Новий Харків». Його забудову почали у 1930-х роках. Окреме місто призначалося для робітників, які працювали на Тракторному заводі Харкова. В цей час ХТЗ знаходився за 8 км від міської межі.

Планувалося, що будуть побудовані максимально комфортні житлові комплекси, без контрасту між бідністю та розкішшю. У містечку повинні були оселитися близько 120 тисяч робітників. У цьому районі, крім тракторного заводу, планували побудувати ще промислові підприємства (близько 14 заводів).

Щоб розселити весь робочий персонал, необхідно було звести 36 житлових будинків. Масив був побудований в рекордні терміни – всього за рік.

До початку забудови, на місці масиву були поля. Забудова в промисловому районі мала не дуже привабливий вигляд. У воєнний час деякі будинки були зруйновані та вже після війни будівництво ХТЗ почалося знову. Після того, як забудова наблизилася до міської межі, ХТЗ втратило свою відособленість, ставши одним із спальних масивів Харкова.

З 1945 по 1955 роки у Харкові особливо активно велася забудова районів. За десять років побудували та здали в експлуатацію житлових 1100 тис. кв. м. У 1956 році близько 155 тис. кв. м, у 1965 році 550 тис. кв. м. З 1971 до 1975 роки в Харкові побудували 3 млн. 750 тис. кв. м. житлових будинків.

Latest Posts