Понеділок, 26 Жовтня, 2026
Home Blog Page 41

Музей історії й техніки Південної залізниці

0

Сучасний музей, присвячений залізничним експонатам був відкритий у другій половині XX століття. За цей час, спорудження зазнало кілька реконструкцій зі збільшенням виставкових експонатів. Наразі, музей вважається одним з кращих в області залізничного транспорту в Україні. Тут ви зможете знайти моделі поїзда і складів різного покоління, також музей обладнаний реквізитами, що доповнюють атмосферу і загальну складову сприйняття. Музей поєднує в собі 3 робочих залу, кожен з яких має понад 500 атрибутів, у вуличній секції ви зможете ознайомитися з більш ніж 30 різними транспортними складами. Розглянемо, як виник музей і які зміни були внесені до сьогоднішнього дня на kharkov-future.com.ua.

Історія виникнення музею

Спочатку будівлею музею був будинок культури. У той час, реквізити та виставкове обладнання складало лише третю від нинішніх можливостей музею. З кожним роком музей знаходив можливості щодо поліпшення і збільшення виставкових примірників, що призвело до збільшення потоку людей з інших міст і країн. Аж до початку 2000-х років основа музею залишалася незмінною, лише до 2009 року була проведена глобальна реконструкція. Але, як виявилося після проведених робіт, музей все ж залишався не доведеним до кінця, що надалі було виправлено, проте після реконструкції, в музеї змінилася планування та обробна основа. У 2014 році, до 145-річчя була запущена нова реконструкція, яка внесла в себе доопрацювання вуличної секції, розширення виставкових примірників з додаванням різних атрибутів у вигляді фігур працівників залізниці.

У чому особливість кожного залу залізниці

Харківський музей південної залізниці має 3 зали, кожен з яких несе в собі різні епохи залізничного транспорту. Перший зал, який вас зустріне зеленим кольором, в даній секції буде представлена ​​епоха XIX століття. У «зеленому» залі ви ознайомитеся з експонатами й записами в будівництві однієї з головних харківських доріг, яка охоплювала гілку міст Курськ, Ростов-на-Дону, і сам Харків. У залі представлені рідкісні атрибути, що застосовувалися в будівництві, інструменти, способи зв’язку, уніформа працівників станції та багато інших унікальних речей, які зараз вже ніде не використовуються, і знайти їх в повсякденному житті можливо тільки на картинці. Другий зал має відтінок червоного кольору, що символічно радянської епохи. Даний зал має унікальні речі й прилади, що застосовуються у час окупації німецькими загарбниками 1941-1945 років. Має експонати того ж типу, як і в «зеленому» залі, але властивих часу XX століття. Після огляду «зеленого» і «червоного» залу ви зможете порівняти інструменти, уніформу, інформацію із записів різних століть, і визначити для себе наскільки сильно стався технологічний прогрес між часом. Зелений зал являє собою залізну дорогу нашого часу, з усіма сучасними технологіями та атрибутами.

Вулична секція музею

У вуличному відділенні вас зустрінуть справжні потяги різних часів. Головна особливість, яка вас здивує – це застосування інтерактивну роботу на залізниці, із застосуванням дикторського оповіщення і перестроювання рейок. Музей залізниці містить велику кількість цікавих атрибутів, аж до точних копій моделей поїзда, розміром в долоню. З усією інформацією, щодо відвідування ви можете ознайомитися на головному сайті південної залізниці.

Харківський меморіал слави

0

Величезна кількість людей, приїжджаючи у великі міста, бажають знайти найбільш знакові та пам’ятні місця міста. У Харкові їх більш ніж достатньо, але мало де можна дізнатися з чим пов’язана історія даного місця. Зазвичай, щоб дізнатися чим примітний той чи інший пам’ятник потрібно заходити в інтернет і читати кілометрові тексти коли, хто і навіщо його побудував. Але є в Харкові одне місце, яке з перших секунд дає зрозуміти людині, чому воно примітно і яка його історія. Це місце називається Харківський меморіал і давайте зануримося в його минуле глибше. Далі на kharkov-future.

Створення меморіалу і передісторія

Історія у даного місця досить кривава. Тут під час Другої світової німці розстріляли величезну кількість людей. Підпільники, партизани і військовополонені були розстріляні на околиці Харкова в лісопарку. Харків’яни проявляли свою доблесть у війні з німцями і багато хто був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Так само не мало людей отримали нагороди за проявлену мужність.

Для мертвих же в 1977 році вирішили звести даний меморіал, що висвітлює жахливі події тих днів. Складається цей меморіал з трьох пам’ятних стел, які розповідають про мужню боротьбу всіх харків’ян. Відразу по центру знаходиться величезна стела, яка розповідає про страждання харків’ян, які відважно боролися до кінця. Друга стела розповідає про перемогу, про те як люди раділи і про закінчення окупації Харкова. Третя показує саму Батьківщину-Матір. На землі поруч з нею знаходиться Вічний вогонь.

Над меморіалом працювало величезна кількість скульпторів, художників і архітекторів. У їх числі Я.І.Рика, І.А.Алферова, А.А.Максіменко, С.Г.Светлорусова, В.І.Агібалова, М.Ф.Овсянкіна. Стелу створювали на століття як пам’ять про жахливі події. Її нікуди не переносили і за нею ретельно доглядають досі. Також тут є досить гарні алеї по яким можна пройтися і трохи насолодитися тутешньою природою.

Чи варто сходити?

Місце розповість і покаже вам історію, яка тут відбувалася. Якщо ви величезний любитель історії, то вам точно сюди необхідно сходити. Але і звичайній людині не знайомій з історією відвідати даний меморіал буде і корисно, і не складно, адже вам не доведеться, як уже говорилося на самому початку, вичитувати додаткову інформацію.

Мало того ви не тільки почерпнете історію цього місця, але також і зможете насолодитися його красою. Все тут вичищено і зроблено для людей. Влада міста дуже постаралася. адже це місце є дуже важливим для всього міста.

Звичайно прям величної архітектури ви тут не побачите, так як в пам’ятниках не можна створити щось незвичайне. Вони нагадують про героїзм людей тих років, але все ж автори даної стели постаралися, щоб звичайному перехожому було і цікаво, і в той же час просто зрозуміло що тут відбувалося в ті роки.

Місце прекрасно підійде для туристів абсолютно різного віку. А маленьким як на мене відвідати буде ще й корисно, адже вони зможуть дізнатися про героїзм своїх прадідів.

Пам’ятники персонажам “12 стільців”

0

Багато хто дивився фільми зняті за часів СРСР. І у кожного при цьому в голові спливає своя картинка. Комусь на думку відразу ж приходить кінокартини “Іван Васильович змінює професію” або “Операція И та інші пригоди Шурика”. Але сьогодні мова піде про фільм “12 стільців”. А точніше про те як ви в живу зможете побачити образ персонажів, а не тільки на екрані. Звичайно ж мова піде про пам’ятники, які розташовані в Харкові, пише kharkov-future.com.ua.

Історія кожної скульптури і місце розташування

Найпершим була відкрита скульптура Батькові Федору. Він тішить всіх харків’ян, а також туристів із серпня 2001 Ідея прийшла в голову директору місцевого відеоканалу Костянтину Кеворкяну. Як він пояснював пізніше, йому закралася така думка побудувати пам’ятник, адже творці роману “12 стільців” робили свої перші кроки створення свого великого твору саме в Харкові. Відкриття скульптури супроводжувалося театральним виступом. Скульптура розташована на Південному вокзалі.

Потім була відкрита скульптура Кісі Вороб’янінову, а саме в 2003. Це найперша скульптура даному персонажу в Україні. Виглядає він просто чудово. Вороб’янінов стоїть на пагорбі і тягне руку вперед з капелюхом просячи милостиню. В іншій руці він тримає свій портфель з величезною діркою. Раніше тут була табличка, яка свідчила “Простягніть йому руку, інакше він протягне ноги”. Знаходиться скульптура у дворі кафе “Ріо” на вул. Петровського.

Наступна скульптура присвячена Остапу Бендеру була побудована в 2005 на все тій же вулиці і біля все того ж кафе “Ріо”. До речі що перша що друга скульптура будувалися на гроші власника кафе. Остап Бендер зображений з цигаркою в руці і сидячим на лавці. За словами власника кафе в пам’ятнику скульптор Ельданіз Гурбанов висловив бажання Остапа Бендера поїхати в Ріо-де-Жанейро.

І остання скульптура, яку побудували на даний момент в Харкові є скульптура Еллочці-людоїдці. Відкрили її в наступному році. Побудував його все той же власник поруч зі входом в усе те саме кафе “Ріо”. Тут вона зображена спираючоюсь на знаменитий стілець, в якому за сюжетом фільму можуть перебувати діаманти. Над цією скульптурою її автор працював більше ніж півроку. Скульптура виконана дуже добротно. Знаходиться вона вже на вулиці Ярослава Мудрого, але це як ви могли зрозуміти не далеко.

Чи варто сходити і подивитися на улюблених героїв?

Особисто я вважаю що безумовно варто подивитися на ці прекрасно створені скульптури. Кожна деталь у них опрацьована до дрібниць. Опрацьований, якщо можна так сказати навіть “характер” цих скульптур, адже вони схожі на своїх книжкових персонажів, ну і звичайно ж кіношних персонажів. Адже та ж Еллочка і Остап Бендер були створені по прототипу акторів, які їх грали. Та й хто не хоче сфотографуватися зі своїми улюбленими персонажами? Мені здається ця мрія багатьох, так що упускати шанс не варто. До того ж майже всі вони зібрані в одному місці і шукати їх ходити по місту немає необхідності. Якщо будете в Харкові обов’язково подивіться на ці скульптури.

Національний меморіальний комплекс “Висота маршала І.С. Конєва”

0

Комплекс, який у свій час був наступальною точкою битви, під керівництвом маршала Конєва, наперекір переваги з боку противника, і наступальний характер дій – війська гітлерівської коаліції залишили місто. З цієї точки вирішувалася доля не тільки міста Харків, а й усій країни. Завдяки відчайдушним і сміливим солдатам, та стратегії керівництва була здобута перемога. Через кілька десятків років – місце стало символом Харкова, для проведення заходів, присвячених до 9 травня. Починаючи з початку 2000-х, меморіал належить до національного надбання України. Наразі, комплекс обладнаний усіма необхідними зручностями для відвідувань. Досліджуємо історичне місце, а також розберемося, як цей комплекс був зіткненням бойових дій на kharkov-future.com.ua.

Доля меморіального комплексу і який слід височина залишила в ході війни

Серпень 1943 року, округ нинішнього Дергачівського району, в той час на цьому місці розташовувалися забудовані селища, але ні в одному будинку не було мешканців, у зв’язку з приходом армії нацистів. Іван Степанович Конєв приймає рішення про нічний наступ на Харків. Зваживши всі можливі результати, маршал розуміє можливу кількість втрат при настанні, але вибору не залишається, бо звільнення Харкова дасть стратегічну перевагу для звільнення України від загарбників. Підготувавши знаряддя, і надихнувши в солдатах бойовий дух, маршал і інші керівні особи будують план наступу, з усіма наслідками, що випливають. Давши наказ про початок операції, війська Червоної армії рушили на штурм. Бій ішов понад 12 годин, меморіальний комплекс справив великий вплив на результат перемоги, завдяки своєму розташування і височини, щодо міста.

Історична довідка про І.С. Конєва

Іван Степанович вже з малих років був загартований у бойових битвах. У хлопчика бачили сміливість і відвагу, і водночас в Івані була здатність аналітично і тверезо мислити. З початком Великої вітчизняної, Конєв керує 19-ою армією. У більшості битв у Івана Степановича була повна відсутність переваг у вигляді кількості військової техніки, провізії й досвідчених офіцерів. Але маршал знаходив в собі сили не здаватися і здобувати перемоги, виявляючи свою кмітливість з почуттям відповідальності. 1943 – рік визволення Харкова. В цей час Конєва призначають командиром військ з назвою «Степовий фронт». Участь в харківському звільненню є однією з найбільш значущих перемог в біографії Івана Степановича.

Меморіал в наші дні

Комплекс вже пройшов кілька реконструкцій та проведених будівельних робіт по поліпшенню місця. Поруч з меморіалом знаходиться велика стоянка, а якщо ви вирішите відвідати місце ввечері, то на такий випадок було встановлено сучасне освітлення. Меморіал служить не тільки, як споруда, а як місце пам’яті воїнам і визволителям Харкова. Поруч з меморіалом знаходиться музей, в якому регулярно проходять виставки. Відвідавши комплекс, ви розширите картину про важку долю людства того часу. Чим більше ми розуміємо страшну картину тієї війни, тим спокійніше ми будемо жити в нинішній час.

Найзнаменитіший харківський сквер Strilka Square

0

У Харкові існує величезна кількість пам’яток, які варто було б відвідати туристу. Та що там пам’ятки, існують цілі райони, які мають цікаве минуле і представляють архітектурну цінність Одним з таких районів є Strilka Square або як її називають звичайні жителі міста Лопанська стрілка. Але чому ж вона так знаменита і чому варто її відвідати? Про це і піде далі мова на kharkov-future.com.ua.

Чим знаменитий Strilka Squаre?

Насправді район був би нічим не примітним, якби не одне але. Він розташовується на перетині двох річок, а саме річки Харків і річки Лопань. Розвилка виходить своєрідною буквою V. Одну частину міста зі сквером з’єднує Лопанский міст, а другу міст закоханих. Другий міст, як можна зрозуміти з назви привертає до себе закоханих як магніт і теж є маленькою частиною популярності Strilka Square.

Вважається взагалі, що весь Харків пішов саме звідси. Так що він має величезну історичну цінність для всього міста.

Отже давайте більше поговоримо саме про сквер. Побудували його тут на початку XX століття. Спочатку їм займалися і від того відвідувачів було багато, але на початку 1990-х все різко змінилося. Сквером перестали займатися і він повільно руйнувався. Так тривало близько 20 років, поки в 2010 місцева влада, все ж не вирішила провести його реконструкцію.

Під час реконструкції тут був відбудований сам сквер-парк; побудований той самий міст закоханих, замість старого підвісного моста; відбудовані човнові станції; пам’ятник Андрію Первозваного.

Так що тепер сквер має величезну кількість переваг у тому числі і місця на які можна подивитися.

Чи варто все ж його відвідати?

Безумовно варто. Якщо залізти в інтернет, то можна знайти величезну кількість позитивних відгуків про даний парк-сквер. Тут є і дитячий майданчик, і місця для закоханих, і просто місце для прогулянок на самоті. За сквером постійно стежать. Барвисті клумби і доглянуті газони налаштовують на тривалу прогулянку, а також позитивні емоції.

Можете взяти човен і покататися трохи по річці Лопань або ж Харків, якщо вам стало нудно. І з тієї річки, і з тієї є човнові станції, так що тут вибір за вами.

Якщо ви прийдете сюди вдень, то можете випадково наштовхнутися на весілля, адже тут молодята часто приїжджають на міст закоханих, щоб підвісити замок на даний міст і зміцнити свою любов. А якщо ви раптом вирішите прийти сюди вночі, то ви зможете споглядати прекрасну картину. На мостах вночі запалюються яскраві лампи і вони стають по-справжньому прекрасні. Це видовище вражає багатьох. Багато хто тут любить фотографуватися саме вночі, адже фотографії виходять просто карколомні.

А якщо ви маєте дрон і у вас є можливість поглянути на все з висоти пташиного польоту, то вам неодмінно потрібно це зробити. Тоді ви остаточно втратите дар мови від побаченої картини.

В цілому, якщо підбити підсумки, то в Strilka Square варто сходити всім і подивитися на це диво як в географічному, так і архітектурному плані. Даний сквер зроблений людьми для людей. Переконайтеся в цьому самі!

Харківська хоральна синагога

0

Багато хто приїжджаючи до Харкова хочуть відвідати якесь незвичайне місце. Побачити щось таке незвичайне. Що ж одним з таких місць є харківська хоральна синагога. У неї дуже цікава історія, а також вона має незвичайний для наших споруд вигляд. Будували її наші люди, але надали їй незвичайності і несхожості з іншими будівлями. Давайте розберемося все ж чому варто відвідати синагогу і яка в неї історія, пише kharkov-future.com.ua.

Історія хоральної синагоги

На самому початку, а саме в XVIII столітті, тут і в помині не повинно було бути синагоги. Взагалі тут, де зараз вона знаходиться стояв модельний будинок. Але в 1909 суспільство архітект

орів з Санкт-Петербурга вирішило влаштувати конкурс на новеньку синагогу. У конкурсі виграв Я.Г.Гевірца і по його напрацюванням почалося зведення. У 1910 почали будівництво.

Саму споруду необхідно було просунути в глиб ділянки. Все це робилося для того, щоб відсунути подалі синагогу від православного храму. Головним будівельником був архітектор М.Ф.Піскунов.

Пропрацювала синагога не дуже довго і через 13 років після відкриття закривається на прохання єврейських працівників. Замість синагоги тут вирішують відкрити робочий клуб. Протримався він трохи довше, а саме 18 років, після чого його теж закривають і створюють кінотеатр. Після закінчення Другої світової війни єврейську громаду відновлюють, але через 4 роки знову закривають. Саму будівлю знову не залишають у спокої і віддають приміщення під спортивний гурток. Там він перебував аж до 1990 року і за фактом проіснував там найдовше.

Потім місцева влада все ж вирішила використати цей будинок за призначенням і віддати його єврейській громаді. Для цього з самого США надіслали Любавіческоно ребе, який зайняв пост рабина.

Після цього в 1998 була влаштована пожежа, яка була успішно ліквідована. Майже нічого не постраждало, але реставрація будівлі була необхідна. Відреставрував синагогу В.Е, Новгородов і в 2003 вона була відкрита знову.

Цікаві факти

На секундочку дана синагога є найбільшою у всій країні. Висота залу становить 30 м, а купола цілих 42. Бічний фасад довжиною в 50 м, а площа будівлі цілих 2067 метрів квадратних. У самому залі одночасно можуть вміститися до 1000 чоловік.

Неподалік від синагоги є другий за величиною в країні планетарій. Раніше тут теж була частина даної синагоги, але під тиском Червоної армії в 1930 цю частину віддали під клуб. Ну а в 1957 будівлю вирішили віддати під планетарій, який існує і по сьогоднішній день. Так що синагога могла бути ще більше в своїх розмірах.

Будівля хоральної синагоги дійсно унікальна і незвична для нашої місцевості. Всі хто хотів відкрити для себе Харків трохи з іншого боку, сходіть в хоральну синагогу і подивіться на це диво. Решта синагоги як в місті, так і в усій країні мають більш сучасний антураж, але в хоральної синагоги відчувається дух минулого століття. Варто відвідати дане чудо абсолютно всім!

Храм Святого Іоанна Богослова

0

У Харкові є величезна кількість різних будівель і пам’яток. І від такої кількості очі розбігаються в різні боки. Ніхто не може вибрати щось, що буде і цікавим і красивим для очей. А цього дуже хочеться вірно? А можливо ви віруюча людина і хочете доторкнутися до святих місць Харківської області? Що ж якщо на все це ви відповіли так, то вам відмінно підійде для екскурсії Іоанно-Богословський храм. Мало того у цього храму дуже важка історія, яку цікаво дізнатися. Далі на kharkov-future.

Історія храму

Спочатку дана церква була дерев’яною як і багато інших. Першу згадку про неї можна зустріти в літописах 1680. Проіснувала вона так 200 років, після чого замість неї вирішили збудувати муровану.

Кам’яну будівлю звели за проектом архітектора Харківської єпархії Федора Івановича Данилова. У 1885 церкву освятили і вона почала приймати прихожан.

Ходили в неї люди аж до 1917, а після почалася громадянська війна. Робота церкви була припинена на 4 роки. Всього лише за 2 роки, а саме з 1925 по 1927 громада церкви збільшилася багаторазово. Так в 1925 в церкві було 30 прихожан, а в 1927 вже цілих 797. Але в 1930 році храм закривають і вирішують знести. Цьому не судилося статися, так як його вирішують віддати під склад. Храм уже не був схожий на самого себе, адже звідти познімали всі хрести і дзвони.

Потім почалася Велика Вітчизняна Війна і верхній ярус будівлі був повністю знищений. Все через те що храм був відмінною точкою для обстрілу залізничної станції. Радянська влада після закінчення війни навіть не думала подбати про храм. Тому він стояв і повільно руйнувався.

Все змінилося в 1991 році. Напівзруйнований храм віддали релігійній громаді, яка почала проводити на уламках богослужіння. Потім місцева влада все ж вирішила реконструювати даний храм і в 1992 взялися до роботи.

Якби не цей переломний момент, то храм так і залишився б просто руїнами, поки не пішов би під знесення або не завалився сам по собі.

Чому варто відвідати храм?

Храм був в дуже жалюгідному стані, коли його почали реставрувати в 1992. Головний вхід був майже завалений, дах і лазні були повністю знищені. Всюди ріс бур’ян, а дерева пробивалися прямо з підлоги. Жахлива картина насправді. Колись великий храм був майже повністю знищений. Але все ж частина фрески вціліла не дивлячись ні на що. Її відновили і зараз багато туристів можуть прийти і подивитися на неї. Фреска дуже стара і багато хто з цікавістю її розглядає. Так само дуже цікавим буде поглянути на саму відбудовану церкву. Поглянути на те як людські руки змогли відбудувати цю прекрасну будівлю, хоча храм вже майже загинув.

В додаток до всього вище сказаного для нашої місцевості даний храм не зовсім типовий. Немає тут золотих куполів і величезної висоти, яка спрямовується в небеса. Храм дуже маленький, але від того не виглядає менш красиво. Так що, якщо ви думаєте куди б сходити в Харкові, то спробуйте сходити в храм Святого Іоана Богослова. Це напевно буде для вас чимось не звичним.

Архітектор, який зробив Харківський вид – Бекетов Олексій Миколайович

0

Харків був заснований в середині XVII століття, за цей час місто розширило свої кордони в 5 разів. Спочатку це було важко назвати містом, солом’яні дахи будинків, старі стіни будівель і нічим не примітне для того часу місце. Поступово, Харків міняв свій вигляд від сірого, не примітного міста в презентабельну, унікальну столицю, зі своїм стилем. Для того щоб надати Харкову новий вид, в будь-які часи працювали кращі і видатні архітектори, одним з таких архітекторів є Бекетов Олексій. На рахунку Олексія Миколайовича більше 50 робіт, деякі з яких і донині є кращими пам’ятками міста, пише kharkov-future.com.ua.

Життєвий шлях харківського архітектора

Майбутній архітектор був народжений в харківській родині. Батько був відомим академіком хімічних наук, мати займалася вихованням сина. Як і очікувалося, завдяки старанням батьків хлопчик вже з малих років показував свої високі інтелектуальні здібності.

Навчався хлопчик в приватній школі, після якої йде до училища, де навчається та пов’язує своє життя з професією архітектора. Після училища, Олексій Миколайович набирається нових знань, в Санкт-Петербурзі, закінчивши Академію мистецтв. Після поверненню до Харкова стає викладачем Харківського технологічного інституту.

Паралельно з навчальною діяльністю займається розробкою харківських споруд. Після успішно відбудованих будинків, архітектора запрошують на проектування до Криму, Баку, Катеринослава та інші багатонаселені міста того часу.

За свою викладацьку кар’єру – Олексій Миколайович виховав кілька професійних архітекторів, художників, лауреатів премій та інших талановитих діячів.

Видатні проекти Бекетова Олексія

Харківський оперний театр – один з найбільш значущих проектів архітектора. Будівля була спроектована на більш, ніж 2000 місць, але на жаль проект не був здійснений через початок війни. Але розробки Бекетова не пройшли даром, після закінчення війни архітектор нового покоління Миргородський Сергій Миколайович допрацював проект Бекетова і пустив його в життя. На даний момент харківський оперний театр входить в 20-ку кращих концертних залів України.

Ще одним з проектів, який не здійснився через війну, було будівництво нового Харківського університету. Доля проекту чекала того ж результату, що і з проектом оперного театру – сили Бекетова були не марні, і архітектори наступного покоління використовували напрацювання старшого.

Будинок вчених – колишнє помешкання Бекетова, яке в подальшому за наказом комітету почало використовуватися для наукової громадської діяльності. Будівля має престижний фасад, і багатий обробний стиль.

Театр ляльок – колишня будівля банківського призначення, який спроектував Олексій Миколайович. Будівля театру дуже сильно впливає на впізнаваність споруди, серед інших поруч розташованих споруд, а вся справа у власному стилі архітектурного проектування А. Бекетова.

Вплив архітектурного майстра на Харків

Бекетов Олексій Миколайович розробив проекти, які мають привабливий вигляд і до сьогоднішнього дня. Під його керівництвом, були навчені безліч талановитих архітекторів, які проектували споруди в різних куточках світу.

Харківська пам’ятка скрипаль на даху

0

У Харкові є багато місць куди можна сходити: парки, сквери, пам’ятники видатним особистостям, та й незвичайних будівель предостатньо. Загалом все що є і в інших великих містах України і всього світу. Але Харків сам по собі досить старовинне місто і там не часто можна зустріти щось більш нове і свіже. Що ж скрипаль на даху якраз таки підходить для тих, хто хоче подивитися на сучасне мистецтво. Мало того дана сучасна скульптура вміло вплетена в старовинний антураж харківських будівель, пише kharkov-future.com.ua.

Історія скрипаля на даху

Дана скульптура створена з бронзи. Побачили її харків’яни не так давно, а саме в 2003. Створив її Сейфаддін Гурбанов. Він майже невідомий скульптор, але у нього виходить створювати щось прекрасне і скрипаль на даху тому підтвердження. Поставили дане чудо на даху будівлі на площі Конституції 18/2. Кажуть що скульптура створювалася по прототипу Юрія Башмета- видатного альтиста, диригента і громадського діяча.

Скульптура зводилася для підтримки творчого потенціалу міста. Так вона простояла 13 років надихаючи своїм образом багатьох творчих людей. У 2016 році її вирішують демонтувати. Це було зроблено з ініціативи одного із спонсорів її зведення. Говорили що це лише для лагодження самої скульптури, але зводити її назад на дах ніхто сильно не поспішав.

Тому в тому ж році мер міста почувши про демонтаж скульптури обіцяє, що скульптуру вони відновлять і вона буде продовжувати радувати, всіх любителів мистецтва і не тільки.

Так і сталося на початку наступного року, а саме в 2017 створюють точну копію початкової скульптури. Виготовляє її той же автор і встановлюють її в тому ж місці. Хоча автор і зізнався що скульптура трохи відрізняється від попередньої різними дрібницями, але здалеку вона виглядає точною копією попередньої, а про нюанси відомо тільки йому. І до цього дня будь-який бажаючий може насолодитися даною скульптурою і можливо зробити кілька фото на пам’ять.

 

Легенди і схожості з іншими скрипалями

Звичайно харківський скрипаль не єдиний у своєму роді. Так наприклад є схожий скрипаль в Голландії, але він вже пробивається з землі, а також в місті Одеса. Правда в Одесі даний пам’ятник присвячений літературному герою повісті О. Купріна “Гамбрінус”. У харківського ж скрипаля зовсім інша місія, а саме надихати людей творчості, та й розташовується він в незвичайному місці. Таке незвичайне місце дійсно створює вау ефект.

Легенд навколо скульптури ходить величезна кількість, але є серед них найпопулярніша і романтична. Подейкують що одного разу студент консерваторії закохався в дівчину і, щоб привернути її увагу вирішив забратися на дах і зіграти для неї на скрипці. І ось через стільки років він все ще грає для неї. А кожен хто почує звуки скрипки поруч з пам’ятником дуже добрий і має відкриту душу, а також може пізнати справжню любов.

Найцікавіші музеї Харкова та області

0

Іноді вихідні дні хочеться провести з користю та отримати порцію нової інформації. У таких випадках можна почитати книгу, подивитися документальний фільм або ж поїхати в музей: самостійно, з сім’єю або з друзями. У цій статті зібрано шість різноформатних музеїв, потрапивши у які ви точно отримаєте порцію інформації та нові враження. Далі на kharkov-future.

Історичний музей

Харків, вул. Університетська, 5

Цей музей — справжній провідник в історію Харкова та області. Під його дахом зібране ціле життя одного прекрасного міста, яка демонструється фотографіями, полотнами, архітектурними спорудами та знайденими на розкопках експонатами різних років і століть.

Свій початок історичний музей бере у 1920-му році, коли відомий український історик та академік Микола Сумцов відкриває першу експозицію. У ті часи це місце носило іншу назву — Музей Слобідської України імені Григорія Сковороди. Саме з 1920-го року почалася активна збірка колекцій та розширення території. На сьогоднішній день в музеї є чотири виставки: первісне суспільство, феодалізм, капіталізм і радянських часів.

Музей сексуальних культур світу

Харків, вул. Мироносицька, 81 А

Перший на території СНД музей такого формату було відкрито у Харкові і сьогодні це єдиний в Україні музей, де показано розвиток історії сексуальних відносин.

Дане місце було створено в 1999-му році представниками кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти. У музеї є 12 залів, де представлені різні експонати, в тому числі з приватної колекції завідувача кафедри медичної академії.

Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна

Чугуїв, вулиця Рози Люксембург, 8

Даний музей знаходиться не в межах міста, а в Харківській області в місті Чугуїв, де раніше жив зі своєю сім’єю Ілля Юхимович Рєпін (з жовтня 1876 по вересень 1877 року).

Невеликий будинок-музей знаходиться в будинку часів війни на колишній вулиці Микитинської (зараз — Рози Люксембург). Усередині представлено дуже багато об’єктів часів життя Рєпіна в Чугуєві. Маленькі, але інформативні експозиції на території будинку розповідають про дитячі роки художника і нагадують про те, як тісно його життя було переплетено з Україною як в юнацтві, так і на протязі всієї іншої життя.

Музей Аптека

Харків, вул. Воскресенська 19

Аптека знаходиться на перетині вулиць Воскресенської і Греківській вже як сто років і зберігає в собі цілу історію, адже всередині зібрано до двох з половиною тисяч експонатів різних часів. У музеї-аптеці можна знайти старі книги з рецептами, баночки і флакони з фірмовими мітками, екзотичні настойки, а також інструменти для створення ліків. Все це наочно демонструє, як фармацевти і аптеки створювали препарати в дореволюційний і пост воєнний час.

Колекцію збирали протягом 20 років. Доступною для громадськості вона стала після того, як Ігор Трутаев, директор хімфармзаводу «Червона Зірка», виставив її на загальний огляд.

Музей космосу

Харків, пров. Кравцова, 15

Музей, який буде однаково цікавий як дорослим, так і дітям. На території Харківського планетарію знаходиться безліч експонатів, які розповідають і про стародавніх астрономів Єгипту, і про перший політ Гагаріна до космосу, і про те, як розвивалась космонавтика за часів уже незалежної України.

Багато експонатів під дахом планетарію присвячені ракетобудування, так як Харків — це один із основних центрів ракетобудування не тільки в Україні, але й всього СНД.

Музей кави

Харків, вулиця Кооперативна, 6/8

Похід в Музей кави —  це приємне дозвілля для дорослого і мандрівка у цілий новий світ для дитини. Тут можна все розглянути і помацати руками, а також отримати нову інформацію: про походження кави, про її міксологію, про те, яку користь має еспресо і чому відповідальність за смачну каву в закладі лежить на плечах бариста.

В даному музеї доступні екскурсії в трьох форматах:

  • індивідуальні (до 5 осіб);
  • групові (від 5 чоловік);
  • екскурсії з майстер-класом (ви маєте можливість спробувати себе в ролі бариста і приготувати улюблений кавовий напій).

Харківський морський музей

вул. Дружин Мироносиць, 13

У Харкові немає моря, але є людина, що відома як справжній фанат морських глибин. Олександр Якименко —  саме він надав свою частину колекції для створення музею, де на сьогоднішній день представлені точні міні-копії дуже відомих вітрильників і кораблів.

Величезний плюс морського музею в тому, що всі експонати можна помацати руками, а також подивитися всередину військового корабля. Ще в музеї є гравюри, старовинні документи і карти, а частина цих скарбів —  з архівів королівського товариства Великобританії.

Потрапити в музей можна на групову екскурсію, де набирають групу до шістдесяти чоловік.

До кожного з музеїв Харкова та області ви можете дістатися на громадському транспорті та провести корисне дозвілля спільно з близькими у найближчі вихідні. Надсилайте статтю друзям та обирайте разом пункт відвідування.

...