Субота, 18 Травня, 2024

Історія телеграфного зв’язку в Харкові

Людство завжди прагнуло віднайти ефективні методи спілкування на відстані. Це були і поштові голуби, і сигнальні вогнища, які розводили для передачі інформації, і барабани, в які били з метою повідомити про небезпеку. Але всі ці способи ― недосконалі, не могли задовольнити потребу у комунікації. Далі на kharkov-future.

Коли французький вчений Клод Шаппа винайшов телеграф у 1792 році, це поклало початок якісно нової ери зв’язку. Не потрібно вже було сподіватися на не надто надійних птахів або багаття. Згодом після першого семафорного телеграфу з’явились і деякі інші різновиди:

  • електричний;
  • фототелеграф;
  • радіотелеграф.

Новий пристрій дозволив передавати важливі дані оперативно на великі відстані без особливих зусиль. У 1859 році телеграфний зв’язок запровадили і в Харкові, повідомляє сайт Newsroom.kh.ua. З цього моменту в місті починається цікавий етап розвитку інформаційної доби, яка визначила майбутнє.

Принцип дії телеграфу

В основу роботи апарата поклали дію електромагніту, по якому протікає струм. Електрична енергія трансформувалась в механічну. Під час проходження струму виникало магнітне поле, яке притягувало якір. Сердечник, з’єднавшись з якорем, обертався навколо своєї осі. Якщо електроструму не було, то магнітне поле зникало, і якір повертався у вихідну позицію.

Передача інформації здійснювалась за допомогою постійного або змінного струму. При постійному струмі телеграма передавалась одно- або двополюсним методом. Якщо при передачі даних йшов струм одного напрямку, а при паузі ― іншого, то користувались двополюсним способом. Одно- і двополюсний методи спрацьовували одночасно у разі синхронної передачі і отримання повідомлень.

Змінний струм допомагав надсилати телеграми без обмеження по відстані. Відстань ― мається на увазі найбільша дальність, при якій інформація доходила без спотворення і без використання транзитної станції. Збільшувалась кількість одночасно переданих повідомлень. 

Телеграми надсилали з певною швидкістю. За одиницю швидкості телеграфування взяли бод (названа на честь французького інженера Еміля Бодо). Це величина, яка визначає кількість переданих символів за одну секунду. У даному випадку визначали число надісланих телеграм.

Перевагами телеграфу були:

  • якісна і достовірна передача даних;
  • оперативне здійснення зв’язку;
  • висока надійність передачі інформації;
  • можливість записати повідомлення без втручання оператора.

Але існували і недоліки. До таких відносився, зокрема, час очікування телеграми адресатом, бо доставку здійснювали поштарі. Також лишалась вірогідність помилки під час друкування тексту, якщо передачу даних виконував оператор.

Телеграфна станція у Харкові в XIX столітті

Дебют телеграфного зв’язку в Харкові відбувся 9 травня 1859 року. В той день керівник телеграфної станції, підпоручик Костянтин Міллер фон Еренцвунг, доповів про початок надсилання урядових та приватних депеш. Про це він повідомив у рапорті до віце-губернатора Жданова.

Прийнято вважати, що станція від початку знаходилась на Вознесенському майдані (Фейєрбаха), і що саме тут запровадили телеграфний зв’язок у Харкові. Насправді така думка є помилковою, оскільки на той час всі важливі установи прагнули розташовувати ближче до центру міста. 

Адміністративні будівлі знаходились, в основному, на Миколаївському майдані (нині носить назву майдану Конституції). Тож телеграфна станція мала би бути десь поряд. Врешті-решт вирішили її обладнати в будинку титулярного радника Дмитра Новоженьєва, який служив у повітовому суді. Будинок стояв на вулиці Клочківській, навпроти Покровського монастиря, тобто географічно підходив ідеально.

Сама споруда на майдані Фейєрбаха, де нібито розташовувалась телеграфна станція, є пам’ятником архітектури. Незадовго до російського вторгнення у 2022 році будівлю збирались знести, як стверджували деякі знавці історії Харкова.

Відкриття станції телеграфного сполучення було бурхливо сприйнято містянами. Вони з подивом спостерігали, як здійснюється монтаж телеграфного обладнання. Харків’яни підтримували контакти з жителями Санкт-Петербурга, причому, отримували відповідь через три чверті години.

Зазвичай в тогочасній Російській імперії розвиток телеграфу йшов паралельно або трішки відставав від спорудження залізничних шляхів. Проте в Харкові вийшло навпаки: старт телеграфного зв’язку випередив на десять років залізничне сполучення.

Саму телеграфну станцію трохи згодом перенесли якраз в будівлю на майдані Фейєрбаха. Споруда збереглася до XXI століття, натомість маєток Дмитра Новоженьєва існувати припинив раніше.

Телеграфісти та їх робота у Харкові в давнину

Праця телеграфістів була нелегкою, але мала достатню пошану. Аби виконувати таку роботу, потрібно було володіти специфічними знаннями. Тому до 1880 року у Російській імперії відкрили 12 телеграфних шкіл. У 1865 році змогу працювати телеграфістами отримали жінки, а у 1871 році це право закріпили на законодавчому рівні. Однак більша частина таких працівників все одно були чоловіками.

Робота була важка, телеграф функціонував 360 діб на рік. Денні та нічні зміни чергувались, вихідні дні також постійно змінювались. В середньому робочий день телеграфіста тривав майже 10 годин. До того ж, фізично така праця теж виснажувала, оскільки для обслуговування деяких апаратів потрібно було застосовувати чималу силу.

Телеграфи пережили падіння царизму, розпад СРСР, і успішно дійшли до часів незалежної України. Але із ростом числа альтернативних, більш сучасних, каналів зв’язку, популярність телеграм поступово зійшла нанівець. 

Завершення епохи телеграфного сполучення

З 1 березня 2018 року “Укртелеком” припинив в Україні надавати послуги телеграфного сполучення. Це було зумовлено скороченням кількості абонентів і зношеністю обладнання, яке випускали ще в 90-х роках XX століття. Цей процес торкнувся в тому числі і Харкова. 

Але телеграми не зникли повністю з життя харків’ян. Цю можливість лишили у дещо зміненому вигляді: так, з 2015 року “Укрпошта” запровадила сервіс “Електронного повідомлення”. Клієнт мав навідатись до одного з поштових відділень, заповнити бланк та надати текст повідомлення в паперовому або електронному вигляді. Далі повідомлення надсилали адресату або в паперовому, або в цифровому варіанті. Також відправити меседж дали змогу на сайті “Укрпошти” у відповідному розділі. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.