Привокзальна площа – напевно перше місце, яке бачить турист нашого міста. Історія площі починається з 1860-х років, коли в Харкові була прокладена Курсько-Харківсько-Азовська залізна дорога. Наприкінці десятиліття у 1869 році був побудований перший вокзал, який був одним із найбільших у всій Російській імперії. Протягом наступних років наш вокзал постійно модернізовувався, оновлювався. Значну роботу в цьому відіграли архітектори І.Загоскина та Ю.Цауне та як автор інтер’єру М.Петриков. Далі розповість kharkov-future.
Історія старого вокзалу
Д.Багалей писав:
«Нова будівля вийшла дуже вдалою: вона, безумовно, красива і зовні, і всередині, і настільки широко, що зараз Харківський вокзал є одним з найбільш великих споруд такого роду в Росії».
У ту добу в східній частині майбутньої Привокзальної площі створювався стихійний ринок, який стояв неймовірно близько до покладів заліза та вугілля, також близько знаходилася фабрика Н.Компаційця. Сьогодні це вул. Євгена Котляра, 8/10. Окрім того, на площі існувало депо кінно-залізної дороги. Лише у 1900 році було завершено благоустрій Привокзалу.
У передвоєнний час у 1912-1914 роках на Привокзальній площі було побудовано одну із найбільших і наймасштабніших будівель міста Харкова того часу – Управління Південної залізничної дороги. Архітекторами цієї величної споруди були жінки І. Ракітіна та А. Дмітрієва в стилі неокласицизму. Будівля має чотири шестиповерхові корпуси ззовні і два перпендикулярні з одним поздовжнім усередині, які створюють шість внутрішніх двориків. Саме будівля Управління Південної залізничної дороги розділила нашу площу на дві частини – південну і північну.
Після закінчення Першої світової війни багато уваги приділялося укріпленню залізничного транспорту. У 1926 році почалися реконструкції задля розширення харківського вузла. Заплановано було це зробити за 5 років, проте завдяки хисту залізничників усе було зроблено швидше.
Протягом 1926-1927 років на місті тодішнього багатоголосного ринку в східній частині площі було побудовано жилий дім в стилі під тодішній вокзал, який став будівлею залізничників. Проєкт будівлі належав відомому в Харкові архітектору А.Н.Бекетову.
Протягом наступних трьох років у північній частині площі було побудовано будівлю Голпоштамту (сьогодні «Укрпошта») в стилі конструктивізму за проектом архітектора А. Мордовінова. Знаходиться в північній частині площі.
Під час Другої світової війни на площі велися сутички, тож не дивно, що її було декілька разів підірвано. Унаслідок цього будівля вокзалу була розруйнована. Лише 2 листопада 1952 року нова будівля була побудована в західній частині площі за проектами архітекторів Г. Волошина, Е. Лимаря та Б. Мезенцева в стилі «ампір» з елементам класицизму. Головна частина вокзалу складається з двох симетричних крил та великим залом між ними.
Історія нового вокзалу
6 липня 1957 року почала працювати частина першої електрифікованої магістралі Москва-Харків-Донбас. У листопаді вона було розширена ще більше.
Площа почала набирати сучасного вигляду. У 1968 році почалося будівництво нової на той час станції метро «Привокзальна», яка зараз усім відома як «Південний вокзал». Будівництво дуже було складним. Труднощі за труднощами зустрічалися звичайним робітникам. По-перше, територія площі мала болотяне походження, на якій тоді було майже неможливо щось робити. По-друге, болотяна земля сама собою не мала достатньої щільності, тож прийшлось використовувати методи заморожування ґрунту. По-третє, попередньо станція повинно була бути кінцевою, але через згадані вище проблема цю ідею прийшлось відкинути. Лінію метрополітену продовжили до станції «Вулиця Свєрдлова» («Холодна гора»). І аж 23 серпня 1975 року на честь дня міста станції обидві ці станції було відкрито.
Протягом 1978-1982 років було оновлено будівлю вокзалу. ЇЇ продовжили на південь. У цей же час і було прибудовано додатково будівлю готелю «Експрес».
Єдине, що відрізняло площу від сучасної було відсутність декорацій: клумб, фонтанів, відсутність плитки. Усе це було зроблено аж у 2002 році. Тоді ж і закрили рух транспорту на площі.
Також можна додати, що в 1998 і 2003 рока хбуло зроблений ремонт будівлі вокзалу, а в 2006 році – побудовано сучасний північний термінал вокзалу «Харків-Пасажирський». У 2014 році відкрито музей «Південної залізничної дороги», який працює з середи по неділю з 9:00 по 18:00.
Сьогодні площа усього вокзалу становить 80 тис. м^3, з них 32,6 тис м^2– будівлі. Висота привокзальних веж – 42 м, а залу вокзалу – 26 м. Діаметр годинників – 4,25 м.
Пам’ятні таємниці і факти
Історія Привокзальної площі зберігає навіть деякі таємниці. Наприклад, у середині 20 століття стояло, як мінімум, два пам’ятники6 Леніну й Сталіну, які сиділи на лаві при виході з вокзалу спиною до площі нібито про щось спілкуючись. Також у 1950-х років скульптура «Дружба народів» містилася у центрі північної частини площі. Вона уявляла собою жіночу й чоловічу фігури, що стояли дивлячись у даль. Чоловік однією рукою обіймав жінку за плечі, а іншою показував уперед. Проте у 1968 році «Дружбу народів» демонтували, унаслідок початку будівництва станції метро.
Цікавим фактом для фанатів ігор може постати така новина: Привокзальна площа фігурує у грі «Call of Duty: United Offensive». У ній помилково продемонстровано фасад нової будівлі вокзалу, хоча події гри йдуть про Другу світову війну.
При вході на першу платформу у 2001 році біля західного фасаду вокзалу було встановлено пам’ятник герою роману«Дванадцять стільців» І.Ільфа та Е.Петрова Федору. Персонаж тримає в одній руці чайник, щоб набрати на вокзалі гарячої води, а в іншій – письмо своїй дружині, яке він хотів відправити в Харкові. Автором був А.Табатчіков. Він узяв образ артиста М.Поговкіна за головну постать.
Романтика вокзалу
Напевно, маленька приємна деталь нашого вокзалу є те, що всередині будівлі стоїть величезний справжній позолочений самовар, який часто може пригостити усіх пасажирів і просто бажаючих класичним вокзальним чаєм.
