Харків – місто з багатою історією. Вона складається не тільки з дат, персоналій і подій. Історію цього міста, як ніхто, знають його вулиці. Архітектурні пам’ятки Першої столиці бачили декілька століть і залюбки розповідають нам про все, що коїлося у місті: як воно будувалося, ким, та в який час. Далі на kharkov-future.

Сьогодні ми поринемо у невеличку екскурсію вулицями міста, яка буде цікавою не тільки тим, хто ще не був у Харкові, чи був проїздом, а й корінним мешканцям цього міста. Разом з вами, шановні читачі, ми пройдемось найбільш значущими, цікавими архітектурними пам’ятками Харкова, та згадаємо їх епохи, події, що пов’язані з ними.

Держпром

Отже почнемо з центра Харкова. Держпром – знаходиться біля майдану Свободи, поруч із станціями метро «Держпром» та «Університет». Харків’янам та туристам добре знайома ця архітектурна пам’ятка, що вже давно стала однією з візитівок Першої столиці.

Побудували Дім державної промисловості у 1929 році. Проектувальниками споруди стали С. Серафімов, С. Кравц та М. Фельгер – архітектори з Санкт-Петербургу (тоді ще Ленінград).

До речі, це єдина будівля Харкова, що знаходиться під захистом ЮНЕСКО.

Держпром має три корпуси. В різних місцях його висота коливається від 6 до 13 поверхів.

Будівля Держпрому – це прекрасний приклад конструктивізму, – напрямку в архітектурі, що був популярним у радянські часи.

Зараз в Держпромі розміщені біля 200 різних організацій та фондів.

Старий театр Муссурі

Нажаль, зараз від театру залишилися лише назва та старовинна покинута будівля. Багато хто з місцевих жителів чув про неї та бачив на власні очі.

Відлік історії споруди починається з 1911 року. За задумкою театрального підприємця Г. Міссурі, вона мала стати цирком.

Будівля була виконана з червоної цегли за проектом архітектора Корієнко. Це мав бути найкрасивіший у Європі та найбільший у світі (більше 5 з половиною тисячі місць) цирк.

Однак після введення цирк не мав попиту, тому було вирішено перепрофілювати його у театр. Але й до театру, в переобладнання якого Міссурі вклав значні фінансові об’єми, харків’яни віднеслися байдуже. Тому підприємець збанкротів, а театр став переходити від одного власника до іншого.

1919-1923 рр. стали для будівлі зірковим часом – вона отримала соціальне призначення. Тут було прийнято рішення про приєднання України до Радянського Союзу, а також прийнята перша конституція УРСР.

Юридична академія імені Ярослав Мудрого

Зараз Національна юракадемія Я. Мудрого – один з найпрестижніших вишів України та одна з найстаріших будівель Харкова.

Побудовано академію було у 1891 році. Вона стала першою роботою відомого у Харкові архітектора Бекетова (пізніше він побудував у місті ще не одну споруду).

Будівля головного корпусу академії має урочистий вигляд та пропорціональність деталей. Виконана вона у стилі неоренесансу.

У 2000 році біля академії було встановлено пам’ятник Ярославу Мудрому.

Університет Каразіна

Якщо мова вже зайшла про виші, то буде гріхом не згадати Харківський національний університет імені Каразіна, а точніше – його головний корпус.

Це відносно молода будівля. Її звели у 1929 році за проектами двох архітекторів – С. Серафімова та М. Зандберг-Серафімової. Вона будувалася під використання Народного комісаріату УРСР. Але за призначенням її так і не використовували через перенесення столиці до Києва.

Другу світову війну будівля пережила, та нажаль була майже повністю зруйнована. Після відновлення, яке йшло протягом двох десятиліть, споруда прийняла вигляд, характерний для робіт у стилі ампір.

Після реконструкції, на честь 150-річчя Харківського університету будівлю передали навчальному закладові. Біля Головного корпусу було встановлено пам’ятник засновнику вишу – В. Каразіну.

Прибутковий будинок

Також одна з найстаріших і величних споруд міста. Звели її у 1914 році за проектом архітектора В. Естровича.

Можна відмітити, що в Харкові на той час було досить багато прибуткових будинків різного рівня. Але цей відрізняється унікальністю та розкішністю архітектурних форм.

Родзинкою вже діючого на той момент прибуткового будинку став солярій на даху, що був доступний у користування всім гостям постояльцям.

Іподром

Харківський іподром частково працює і сьогодні.

Спроектував його архітектор З. Харманський. Стиль споруди – модерн.

Іподром був введений у 1848 році, а після потроху розвивався плином часу та популярізацією кінного спорту. В радянські часи він був одним з найбільших іподромів країни.

Нажаль, в історії іподрому є одна велика чорна пляма – пожежа, що знищила майже всю архітектуру. Роботи з відновлення ведуть тут і тепер.

Бібліотека імені Короленко

Функціонуюча й нині бібліотека, що має мабуть найбільшу колекцію видавничої продукції в місті, в яку входить багато унікальних та рідкісних екземплярів. Науковий фонд короленківської бібліотеки складає десь біля 7 мільйонів томів.

Роками зведення бібліотеки вважаються 1891-1901 рр. Спроектував споруду вже відомий нам та не менш відомий харків’янам архітектор Бекетов. Ця робота стала визначною в його кар’єрі: за неї він отримав звання академіка.

Ім’я письменника Короленко бібліотека отримала 1922 році.

У 1930 році до бібліотеки приєднали нове книгосховище, що було спроектовано архітектором Д. Вейцманом.

На першому поверсі будівлі знаходиться вестибюль та зала, що вміщає в себе три сотні читачів або 600 глядачів. Ця зала також є концертною.

Бібліотека прийняла декілька десятків відомих відвідувачів і гостей, серед яких були Бела Барток, Сергій Рахманінов, Анна Ахматова, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Михайло Зощеко та Володимир Маяковський.

Палац одружень

Палац звели у 1913 році за проектом архітектора А. Горохова.

Основні стилі, що були використані – ампір та еклектика.

Будівля має урочистий вигляд, але її початкове призначення було досить банальним. Так, під час зведення місце, де будували споруду, було околицею Харкова, на якій будували свої резиденції знатні харків’яни. Ця резиденція належала А. Юзефовичу – власнику місцевої типографії.