У Харкові є багато місць куди можна сходити і багато хто вважає, що за межами міста не можна знайти нічого цікавого. На щастя це не так і виїхавши трохи за межі міста можна наштовхнутися на безліч дивовижних місць. Одним з таких місць є Натальївська садиба, пише kharkov-future.com.ua. Місце дійсно по своєму прекрасне. Але чому ж воно примітне для туристів? І яка історія цього місця? Давайте про це і поговоримо.
Історія Натальївської садиби і на що тут можна подивитися
Багато хто вже міг помітити, що даний парк названий на честь Наталії. Хто ж дав йому таку назву? Це був Іван Харитоненко, який і побудував цю садибу ще в кінці XIX століття. Таку назву він дав на честь своєї молодшої внучки. Сам же Харитоненко походив з родини звичайних селян і сколотив свої статки на цукроварінні. Дане місце має площу в 48 гектар.
Насправді у садибі не відбувалося якихось значущих подій. Згодом його просто розширювали і ще більше відбудовували. Так в 1913 році тут за проектом А.В. Щучева звели церкву, яка була побудована до весілля внука Олександра Горчакова (останнього канцлера) і його дружини Наталії. Біля самої церкви тут і сьогодні росте карельська береза.
Також в 1946 за проектом все того ж Щучева тут звели санаторій, який назвали “Володимирський” на честь села, яке знаходиться неподалік.
Також господар Наталіївки вирішив побудувати сад з екзотичними рослинами, але бідний грунт не міг дати бажаного росту рослин. Тоді вирішили побудувати цей сад в 10 км від садиби. Там були зведені 6 терас, які весь день знаходяться в сонячному світлі, що дає можливість кам’яній кладці накопичувати тепло. За допомогою незвичайної форми, а саме форми дуги, тут можна почути навіть шепіт. Так що і до цього дня дану місцевість називають-співоча тераса.
Крім цієї тераси тут є справжня перлина, а саме церква Всемилостивого Спаса, яку будували спеціально, щоб зберігати різного роду картини і ікони, які були для господаря садиби величезною гордістю.
Чи варто сходити?
Безумовно відвідати дане місце варто. Тут є величезна кількість пам’яток сконцентрованих в одному місці. І церкви, і будиночки, і парк, і мармурові статуї. Загалом і в цілому все що необхідно туристу для хороших фотографій і приємного проведення часу.
Частина правда з усього цього добра вже стала потроху приходити в непридатність, але подивитися поки ще є на що. І дітям тут сподобатися, адже навряд чи вони бачили десь ще в Україні такі екзотичні рослини, або такий прекрасний розпис на елементах живопису і іконах.
Садиба створювалася свого часу на століття, так що не дивно що не дивлячись на те що за всім тим що тут є дуже рідко доглядають, він все одно стоїть і радує багатьох відвідувачів.
Так що любителям історії і звичайної краси сюди варто сходити, якщо ж ви надивилися вже на подібного роду розваги, то робити тут абсолютно нічого. Це не парк розваг, а історичне місце і не більше того.
