Понеділок, 26 Жовтня, 2026
Home Blog Page 23

Як виглядав Харків у період окупації

By
Vitalii Solodovnik
-
0

У кожного міста України є своя дуже довга історія. У якісь періоди вони процвітали, а колись їх зносили під нуль. Деякі міста не змогли пережити війни і були забуті, а деякі стали квітучими незважаючи ні на що. Що ж Харків став одним із процвітаючих міст, але що з ним було за часів Другої світової війни? Адже він одним із перших був окупований ворожою армією і змушений був 2 роки якось жити. Що було у цей період? І як виглядав тоді коханий для багатьох Харків? Далі на kharkov-future.

Окупаційна влада

Коли Харків захопили німці, вони видали указ про передачу всієї повноти влади спеціальним органом військового управління. Це було досить незвично, адже в інших захоплених містах влада передавалася звичайним цивільним органам. Через таке рішення у руках військових підрозділів виявився контроль над містом. Цю військову структуру називали комендатурою і вона видавала нові укази, а також стежила за їх виконанням.

Спочатку на чолі такої комендатури стояв генерал Ервін Фіров. На цій посаді він протримався до 3 грудня 1941 року. Усі функції військової комендатури покладалися на 55 армійський корпус. До складу штабу входило кілька відділень, які розподіляли всі функції міської комендатури:

  1. Відділ Ia на чолі якого стояв майор Вернер, який відповідав за охорону важливих об’єктів у місті.
  2. Відділ Ic цей підрозділ очолював капітан Вітал, а саме відділення виступало місцевою службою безпеки.
  3. Відділення IIb було зайняте облаштуванням усіх військовополонених під керівництвом Кінкевея.
  4. Відділ III був, якщо можна так висловитися місцевим судом.
  5. Відділ IVа займався постачанням продовольства до міста.
  6. IVb був зайнятий наданням медичних послуг.
  7. IVc надавав ветеринарні послуги.

55 армійський корпус виконував свої функції до 3 грудня 1941 року, доки бойові дії проводилися неподалік від міста. Але коли лінія фронту віддалилася на достатню відстань, місто передали до штабу коменданта тилового корпусу генерала-лейтенанта фон Путткамера.

Допоміжна українська поліція

Харків дуже велике місто та окупаційна адміністрація це розуміла. Одних німецьких частин бракувало задля придушення заворушень і контролю над містом. Тому німецьке керівництво намагалося залучити до служби поліції корінних харків’ян.

Вже з перших днів на українській території організовується українська міліція, яка згодом намагалася дедалі більше стати автономною. Ці підрозділи хотіли зайнятися побудовою української державності та місцевого самоврядування зокрема. Звичайно ж, це зовсім не подобалося німецькій верхівці. Тому шеф німецької поліції Гіммлер, 6 листопада 1941 видав указ про створення спеціальних поліцейських сил з місцевого населення. На основі цього наказу в Україні видається указ про ”розпуск непідконтрольної української міліції” та організацію “шуцманшафту”. Суть цієї організації полягала у залученні лише найкращих представників української міліції та ліквідації всіх інших. Звичайно ж, ця поліція була в повному розпорядженні вермахта.

У кожному місті була своя межа української поліції і в Харкові вона становила 1000 осіб. Цій своєрідній допоміжній поліції було заборонено носити вогнепальну зброю. У їхньому розпорядженні були різного роду холодна зброя та кийки. У літку 1942 року в Харкові вже була 21 поліцейська дільниця, яка стежила за порядком. Звичайно ж відбір був не ідеальним і вже наприкінці 1941 року було заарештовано перших трьох поліцейських, які працювали на радянську розвідку, а також підштовхували своїх товаришів по службі до дезертирства.

Усього допоміжні поліцейські зі складу місцевого населення в тилу групи армії “Південь” були поділені на три підрозділи: звичайна допоміжна поліція, охоронна поліція вищих начальників СС та поліції, та допоміжна караульна поліцейська служба.

Продовольчі проблеми

Звичайно ж, під час окупації не могло обійтися і без перебоїв продовольства. Тому умови життя звичайних харків’ян були дуже важкими, а найголовнішою проблемою був звичайно ж голод. Люди їли абсолютно все, що траплялося їм під руку: кормовий буряк, свійських тварин, лушпиння картоплі та казеїновий клей.

Очевидці того часу кажуть, що тоді на ринку продавали навіть людське м’ясо, навіть незважаючи на те, що за такі злочини карали повішенням. Від такого тотального голоду люди почали опухати, багато хто не міг навіть просто пересуватися. На звичайних дитячих санях перевозили трупи померлих із квартири кудись на вулицю, бо банально не вистачало сил, щоб викопати могилу та поховати померлих.

Міські служби того часу писали що у лютому 1942 року близько половини померлих не було поховано. Померлих людей реєстрували лише через півроку, а то й рік після їхньої смерті. Масштаби для більшості сучасних людей складно уявити, та й на додачу до сьогодні не дійшла вся статистика. Приблизно за цей період померло близько 13 000 харків’ян, що становило половину всіх померлих за цей період.

Звичайно ж навіть у такий важкий час існували ті, хто міг дістати продукти. У Харкові нікуди не поділися ринки. На жаль для багатьох гроші спочатку вийшли з ужитку, всюди панував бартер. Обмінювали піджаки, золоті годинники, золоті каблучки та багато іншого за звичайний хліб, або шматок м’яса. Згодом їжу можна було купити і за гроші, але ціни були просто космічні для того періоду часу. Кілограм хліба коштував тоді 220 рублів, картоплі – 100 рублів, гороху-200 рублів, кукурудзи-200, цукру – 833 і пшениці – 250. Зарплата в окупованому місті становила всього 500 рублів, так що більшість людей не могла собі дозволити таку їжу. Більшість харків’ян купували для себе та сім’ї насіння соняшника та макухи. У таких умовах знайшлися і ті, хто хотів нажитися на інших, тому займався спекуляцією. Більшість спекулянтів була на центральних ринках Харкова на кшталт Рибного та Сумського. Це були одні з найдорожчих ринків. А ось Кінний та Холодногірський вважалися одними з найдешевших. Все це тому, що постачання на ці ринки були прямими із села, тому спекулянтам тут було робити нічого.

Харківський супротив

Не дивлячись на такі суворі умови у Харкові все ж таки працювала група опору. Ще на початку війни комуністична партія розробила програму всенародної боротьби в тилу ворога. Основою цієї програми послужили промова Сталіна 3 липня, і постанова ЦК ВКП(б) від 18.07.1941 року ”Про організацію боротьби у тилу німецьких військ”. Харківський обком партії відразу ж розгорнув повномасштабну діяльність із підготовки комсомольців та комуністів до підпільної роботи у тилу противника. Керівництво було затверджено заздалегідь. Воно складалося з секретаря підпільного обкому І.І.Бакуліна, члена обкому та за сумісництвом керівника Петрівського району Д.С.Єрмолаєва, керівника Куп’янського району І.Х.Палілова, керівника Зміївського району І.О.Корзіна та керівника Петрівського району А.О.Моспанова.

Підпільна організація займалася підривом репутації німецьких військ, організацією заворушень та створенням масового невдоволення. Крім цього підпільна організація періодично намагалася допомагати харків’янам та людям з області. Щось в організації виходило, щось ні, але так чи інакше підпільна організація робила все, що було в її силах.

Одне із семи чудес Харкова

By
Vitalii Solodovnik
-
0

Як і у багатьох містах України Харків також має сім чудес. І багато туристів, приїжджаючи сюди, дуже хочуть подивитися на найголовніші пам’ятки міста. Що це за дива? Назву вони мають пам’ятник Тарасу Шевченку, фонтан “Дзеркальний струмінь”, Благовіщенський собор, Держпром, Успенський собор, будинок зі шпилем та Покровський собор. Що ж саме в цій статті мова піде саме про фонтан “Дзеркальний струмінь”. Якою є історія цього місця? Чому саме це місце було обране як одне із харківських чудес? І що в принципі у фонтані “Дзеркальний струмінь” такого унікального? Далі на kharkov-future.com.ua.

Історія фонтану

Перш ніж розібрати історію фонтану, варто поговорити про історію цього місця. Цей фонтан насправді є каплицею, згадка про яку була ще далекого 1701 року. На цьому місці взагалі спочатку тут розташовувався цвинтар, а пізніше було збудовано і дерев’яну Мироносицьку церкву.

Вже в 1781 році тут на місці дерев’яної збудували кам’яну церкву, а в 1792 році через досить стрімке зростання міста цвинтар вирішують скасувати. До 1930 року церква дуже активно розширювали і за час свого існування прибудувала ще дзвіницю, її так само встигли повністю перебудувати та добудувати додаткові кімнати. Потім радянська влада вирішує знести її, але в місці церкви приймається рішення побудувати будинок “Театру масового музичного дійства”. На жаль, через перенесення столиці до Києва цей план залишився нереалізованим. Згодом влада вирішила створити тут тролейбусний парк.

Будівництво фонтану, який сьогодні є одним із харківських чудес, розпочалося ще далекого 1946 року. Саме тоді закрили тролейбусний парк і заклали сквер “Перемоги” з усіма улюбленим фонтаном, який зветься “Дзеркальний струмінь”. Хоча тоді він називався трохи інакше, а саме “Кришталевий струмінь”. Архітекторів, які розробили загальний план фонтану та скверу, звали А.М. Касьянов, В.І. Корж та А.С. Маяк.

Фонтан простояв у своєму первозданному вигляді цілих 60 років. Лише 2007 року на честь такого ювілею вирішують фонтан реставрувати. Тож 7 серпня 2007 року всі мешканці та туристи міста Харків змогли побачити оновлений фонтан. При реконструкції цього дива встановили 137 форсунок, 135 прожекторів та 2 спеціальні установки штучного туману. Усю чашу фонтану, яка вміщує на секунду 350 тонн води, обклали плиткою, а стіни облицьовували мармуром.

У 2015 також було проведено реконструкцію фонтану, але зовсім незначну. Тому сильно заглиблюватися, що там відбувалося не будемо. Єдине, що можна відзначити, так це те, що цього ж року завершилося будівництво Мироносицької церкви, яка тепер служить прекрасним фоном альтанки.

Відгуки про одне з харківських чудес

Фонтан “Дзеркальний струмінь” вважається одним із найкрасивіших місць у Харкові. Тому не дивно, що всі, хто побував там, висловлюють лише позитивну думку про дане місце. Абсолютно всі відзначають, що сквер зроблений з розумом і для людей. Є де посидіти в спекотний літній день і де прогулятися. Багато хто відзначає знову ж таки гарний вигляд Мироносецької церкви, хтось говорить про прекрасне підсвічування фонтану, комусь подобається доглянутість скверу, а в когось захоплює дух від величезного ведмедя, що світиться, у підніжжя фонтану. Загалом і в цілому кожен знаходить у фонтані “Дзеркальний струмінь” щось цікаве саме для себе. Щось завдяки чому багато хто з людей повертаються до фонтану знову і знову. Тому саме це місце і є одним з найпопулярніших у всьому місті. Тому саме цей фонтан являється одним із семи чудес величного Харкова!

Храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові

By
Vitalii Solodovnik
-
0

Архітектура у Харкові абсолютно різноманітна. Тут є безліч будівель виконаних у сучасному або старовинному стилі. У Харкові навіть є чудові місця для віруючих, такі як церкви та собори. У них можна прийти будь-якої миті і помолитися, а також насолодитися чудовим задумом автора зведеного дива. Є в Харкові і досить відомий храм, який має назву Храм Успіння Пресвятої Діви Марії, який трохи не звичний для багатьох українців. Давайте розберемося чому цей храм такий прекрасний і чим він такий відомий. Далі на kharkov-future.

Історія храму

Найперша і основна будівля була зведена в 1831 році. Була вона трохи південніше, на розі з провулком Мар’яненка, але на жаль вона була зруйнована за часів Другої світової війни.

Це щодо старого храму, а новий храм на честь Успіння Пресвятої Діви Марії почали будувати в далекому 1887 році за проектом відомого Харківського інженера Б.Г. Михаловського. Багато людей, що вивчають архітектуру, відзначають, що будівля виконана в готичному стилі, верхівка якого увінчана шпилем. У самій будівлі встановлений чудовий орган, виготовлений на Етгітонській фабриці в Баварії і встановлений ще в 1901 році.

Згодом тут також було відкрито притулок для дітей-сиріт, каплиця на цвинтарі, парафіяльна школа та притулок для нужденних. У 1906-1914 роках дуже часто відбувається дуже часта зміна священиків, через це активно проводяться ремонти та облаштовується храм зсередини.

Після революції та з приходом радянської влади закривається парафіяльна богадельня. У 1922 році місцева влада за указом про вилучення церковних цінностей конфіскувала все літургійне начиння. Життя храму Успіння Пресвятої Діви Марії так сяк проіснувало до 1940 року. Місцева влада постійно тиснула на священнослужителів та місцевих парафіян. Вимагали щорічний перепис наявного майна та дані про склад приходу. Але у 1940 році Харківською владою винесли постанову про закриття даного храму, а саму будівлю передали театру імені Тараса Шевченка. За часів німецької окупації Харкова храм знову було відкрито для богослужіння. На жаль, так тривало лише до 1945 року, після чого храм знову закривають і передають під базу кінопрокату.

Лише більш ніж через 40 років, а саме в 1991 році храм знову відкрив свої двері для віруючих. З того часу богослужіння тут відбуваються регулярно. Після відкриття громада зарківських римо-католиків реєструється Київським райвиконкомом міста Харкова. На початку 2000-х років храму повернули більш первісний вигляд. Повністю облаштували та відновили інтер’єр храму, щоб парафіянам було зручніше проводити богослужіння. Цей храм є центром Харківсько-Запорізького дієцезу Римо-Католицької церкви.

Особливості храму Успіння Пресвятої Діви Марії

Що ж, крім того, що він має дуже цікаву історію, у нього ще є одна невелика особливість, яку можна зрозуміти, якщо трохи зануритися ще в історію. Цей храм, у різні періоди його існування, відвідувало безліч національностей. Тут, крім українців, встигли побувати французи, литовці, угорці, поляки, німці, румуни, білоруси, вірмени, латиші, бельгійці та італійці. І це не просто гучні слова, це якраз ті звіти для радянської влади, які вціліли. Також ще одним фактом величезної кількості тих, хто відвідав цей храм, є той факт, що в 1914 році тут були підписні листки для запису пожертв на будівництво храму, які були опечатані польською, французькою, німецькою та російською мовами. Загалом храм приймав і приймає всіх людей незалежно від того якої вони національності, кольору шкіри, та й релігії теж. Адже церкву може відвідати абсолютно будь-хто!

Площа Архітекторів у Харкові

By
Vitalii Solodovnik
-
0

У Харкові є багато гарних місць для прогулянок. Парки, сквери, площі лише мала частина всього де можна спокійно, без зайвого шуму пройтися ввечері одному або з друзями. Але вони виглядають досить стандартно і дивують абсолютно нічим. Стандартні лавочки, гарні фонтани та чистий простір уже нікого не дивують. Людям уже хочеться чогось більшого. Не просто прогулянку у парку, а якусь цікаву і захоплюючу прогулянку. Щоб людина могла одночасно й розслабитися, й щось трохи повивчати. Що ж таким людям у Харкові на допомогу приходить Площа Архітекторів. Але що в цій площі Архітекторів такого особливого? Давайте розбиратися на kharkov-future з самого початку.

Коротка історія Площі Архітекторів

Цю площу вирішили відкрити у далекі 90-ті роки. Це сталося одразу після відкриття однієї зі станції Харківського метрополітену імені “Архітектора Бекетова”. 2003-го року тут місцевою владою встановлюється скульптура “Закоханим”. Цей фонтан є хлопцем і дівчиною в момент поцілунку і як уже можна було зрозуміти з назви уособлює любов. Але фонтан часто піддавався актам вандалізму, тому вирішується звести навколо пам’ятника фонтан. Все з того моменту залишилося незмінним, тому, приходячи сюди, можна також насолодитися і цим фонтаном. До речі, на той момент це місце не було площею, а лише мало статус майдану. Лише у 2009 році тут повністю все реконструювали і вже призначили статус “площа”.

Що таке площа Архітекторів?

Варто одразу сказати, що площа Архітекторів – одне з найцікавіших місць у всьому Харкові, яке точно необхідно відвідати всім любителям архітектури. Але й пересічному туристові це місце потрібно відвідати насамперед. Звідки взялася така порада? Все дуже просто тут розташовуються макети Семи чудес Харкова, виготовлені з білого мармуру і поміщені під броньоване скло. На них варто подивитися перед тим, як йти і оглядати оригінальні будівлі. Так людина матиме розуміння, де саме з усього цього різноманіття старовинних будівель знаходиться потрібна. Взагалі досвід з такими макетами дуже необхідний для багатьох, адже оббігти просто величезних розмірів будівлю і зрозуміти який був монументальний замисел архітектора, який побудував чудо, стає трошечки простіше. 

Крім Держпрому тут звичайно присутні також моделі старовинного Покровського собору (найостаннішою частиною Харківської фортеці, що вціліла до наших днів), Успенського собору з Олександрівською дзвіницею (яка вціліла, хоча була побудована ще в далекому XVII столітті), Благовіщенський собор (найбільший у всій Східній Європі собор ), пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, “Дзеркальний струмінь” та чудовий Дім зі Шпилем (величезна вежа у стилі сталінського ампіру).

Також на площі знаходиться Харківський Дім Вчених, який було збудовано у 1900 році за проектом дуже відомого, не лише у всьому Харкові, а й у всій Україні архітектора Олексія Бекетова.

Люди висловлюють лише позитивні відгуки про площу Архітекторів. Абсолютно всім подобається ідея розглянути улюблені повсякденні будівлі в мініатюрній формі. Сюди люди приходять як самі, так і з друзями, і з дітьми. Всі залишаються задоволенні, а що не менш важливо це те, що ніхто не бере ніякої плати за прохід на площу. Прийти і подивитися можна у будь-який час.

Площа Архітекторів є найсучаснішою та найцікавішою річчю у всьому Харкові. Вона показує, що харків’яни поважають історію свого міста, а також показує як вони сприймають пам’ятки архітектури. Можна навіть сказати, що Площа Архітекторів – це коротке, але дуже цікаве перше знайомство з величним та історичним містом Харковом.

City24 — провідний український сервіс з прийому платежів

By
zeroif
-
0

Фахівці мережі центрів обслуговування, до яких щомісяця потрібно було звертатися, щоб сплатити комунальні, кредит, семестр навчання в університеті чи навіть мобільний телефон, сьогодні вже не користуються такою популярністю, як на 15-20 років тому. Саме тоді всі ми тільки починали пізнавати світ інформаційних технологій, регулярно знайомитися з новими доступними функціями та можливостями, а також постійно шукати шляхи для оптимізації та полегшення власного життя з новими гаджетами та ресурсами. Сьогодні ж будь-яку оплату можна здійснити навіть не покидаючи дім. Для цього знадобиться лише смартфон або інший пристрій, який має доступ до інтернету. А далі всі платіжні питання допоможе вирішити стай або мобільний додаток city24, який можна встановити власникам пристроїв з ОС Android та iOS. Ця система безумовно змінить ваш підхід до щомісячного проведення грошових операцій, а переваги користування точно сподобаються вам і зроблять вас постійним клієнтом Сіті24.

Миттєвий онлайн-переказ, оплата комуналки, штрафів, проїзних чи студентських квитків — ці та безліч інших платіжних послуг доступні на сайті та в додатку компанії. Важливим також є чудовий та зрозумілий інтерфейс та зручність у користуванні, що дає можливість використовувати всі опції будь-якому користувачу з досвідом чи без.

Будучи авторизованим клієнтом, ви зможете тримати всі картки від різних банків в одному віртуальному гаманці, який завжди буде під рукою. У вас буде змога цілодобово мати доступ до будь-якої інформації за особистими рахунками: виписки, транзакції, доходи, витрати на інші опції будуть просто у вашому телефоні. Тільки уявіть, наскільки полегшиться життя без купи різних програм від інших інтернет-банкінгів! Це не лише заощадить пам’ять у смартфоні, але й ваш дорогоцінний час.

До того ж ви маєте змогу скористатися одним із понад дев’яти тисяч терміналів самообслуговування від Сіті24. З їх допомогою ви зможете отримати понад 5000 різноманітних фінансових послуг в найбільш людних місцях, наприклад, ТРЦ, супермаркетах, на авто- та залізничних вокзалах і навіть на станціях метрополітену. Такий підхід до роботи допомогає мільйонам користувачів завжди залишатися на зв’язку з рідними, вчасно сплачувати всі необхідні послуги та максимально швидко проводити будь-які грошові перекази чи платежі.

Необхідно зауважити, що сервіс City 24 гарантує безпеку всіх даних, адже має спеціальні протоколи для захисту інформації, а також є державним і визнаним Національним Банком України. Саме тому ви можете бути впевнені у захищеності будь-яких фінансових операцій за посередництва City 24.

Обирайте найкраще та найкомфортніше для себе. В еру сучасних інформаційних технологій важливо мати змогу проводити будь-яку діяльність у віддаленому режимі онлайн, а те, за допомогою якої системи проводити оптимізацію, обирати лише вам, зважаючи на власні потреби.

Очищувач повітря — користь для здоровʼя

By
Inna Hananova
-
0

Якщо ви не власник заміського будинку, розташованого в екологічно чистому районі, повітря у квартирі потребує очищення. Багато домівок розміщені неподалік від заводів, трас, підприємств та іншого. Усе це є поганим чинником для чистоти того, чим люди дихають. Особливо прискіпливо варто ставитися до повітря алергікам та сім’ям із маленькими дітьми. Вихід є — очищувати за допомогою спеціальної техніки.

Чим корисний очисник повітря

Звичні способи очищення, такі як провітрювання, вологе прибирання, наявність кімнатних рослин, не здатні кардинально змінити якість повітря. Для цього є спеціальна побутова техніка. У магазинах представлено багато моделей із різними характеристиками. Але основне завдання одне — очищення. Чим саме корисна така техніка:

  • видаляє пил, фрагменти шкірного та волосяного покриву людини;
  • знешкоджує алергени, що містяться в повітрі, плісняву і грибок;
  • усуває неприємні запахи;
  • вбиває пилового кліща;
  • запобігає розповсюдженню вірусів та бактерій.

Це обов’язковий атрибут для людей із чутливим імунітетом, дітей або літніх родичів. У сім’ях із домашніми улюбленцями очищувачі повітря незамінні незалежно від типу шерсті. Через вікна, вентиляцію чи під’їзд до приміщення може потрапляти дим сигарет — так ви стаєте пасивним курцем. 

Ви помиляєтесь, якщо вважаєте, що ретельно прибираєте, адже використовуєте багато хімічних речовин. На жаль, чим ефективніший побутовий засіб, тим він шкідливіший. До цієї групи належать лак для волосся, парфуми, а також клеї, фарби, освіжувачі повітря — усі вони забруднюють і обтяжують мікроклімат у квартирі. Якщо ви любите часто й багато ними користуватися, включений час від часу пристрій для будинку точно не буде зайвим.

Як очищувач перетворю повітря на корисне

Прилад фільтрує кімнатне повітря через «всмоктування» всередину спеціальним вентилятором. Далі йде етап очищення. Проходячи через фільтри, повітря звільняється від запахів, мікробів, пилу та іншого. Останній етап — іонізація, озонування та зволоження. Але ці режими передбачені виробниками не у всіх моделях.

Переваги приладу зі зволоженням

Пристрій підтримує вологість у приміщенні на оптимальному рівні. Ось, як саме це допомагає здоров’ю: 

  • усуває пересихання слизових;
  • попереджає передчасне старіння шкіри;
  • підтримує імунітет та зменшує ризик захворювання на ГРВІ;
  • створює сприятливу атмосферу у приміщенні для легкого дихання.

Прилади необхідні в кімнатах, де живуть діти, — вологе прохолодне повітря зміцнює захисні функції організму та допомагає легше справлятися із сезонними вірусами. Сучасний пристрій не потребує спеціалізованих знань, достатньо увімкнути його до електромережі. Перед цим обов’язково ознайомтесь з інструкцією, щоб знати, як ефективно використовувати зволожувач, вибираючи правильний режим.

Як вибрати повербанк

By
zeroif
-
0

Щоб зарядити смартфон та інші автономно працюючі пристрої за будь-яких обставин, потрібен повербанк. Зовнішній акумулятор ідеальний для подорожей, тривалих прогулянок, відпочинку на природі та під час віялових відключень світла. На початку війни деякі користувачі панікували і купували повербанки без розбору: просто, який перший попався на очі. Але ми пропонуємо вам більше дізнатися про повербанки, щоб зробити обдуманий вибір.

Що являє собою пристрій

Powerbank — портативний переносний пристрій, легкий і простий у використанні, що не потребує складного догляду. Базова функція девайса – заряджання пристроїв, що працюють від вбудованого акумулятора. Повербанки універсальні: за допомогою їх можна зарядити смартфон, бездротові навушники, портативні колонки, планшети, ноутбуки. Для передачі енергії використовується стандартний USB-кабель, а для деяких моделей гаджетів передбачена технологія бездротової зарядки.

Основні критерії вибору

Перше, на що потрібно звернути увагу, – ємність. Характеристика має першорядне значення при виборі power bank та впливає на його розміри та вагу.

Потрібно враховувати, що фактична ємність пристрою завжди виявляється на 10–15% менше від заявленої. Якщо вам пропонують повербанк на 3000 мА год, готуйтеся, що ви зможете розраховувати тільки на 2700 мА год.

Важливо розуміти, що тут не йдеться про змову виробників. Просто внутрішня енергія накопичувача витрачається також перетворення потоку.

Які є варіанти ємності і для чого вони підходять:

  1. Є повербанки ємністю 3000-6000 мА · год. Їх можна використовувати для зарядки смартфона (1-2 повних цикли), але для планшетів та ноутбуків цього буде недостатньо.
  2. Для потреб середньостатистичного користувача достатньою буде ємність пристрою 10-15 тисяч мА · год. Такий повербанк підійде для зарядки основних гаджетів кількох людей.
  3. На ринку є повербанки ємністю 30, 50 і навіть 100 тисяч мА·год, але чим більше ємність, тим пристрій дорожчий, та й такі акумулятори важать більше кілограма. Такий прилад можна носити тільки в рюкзаку або дорожній сумці.

Також слід звернути увагу на потужність зарядки повербанку. Чим вона менша, тим більше часу витрачається на передачу заряду. Моделі з опцією швидкої зарядки мають більш високу вихідну потужність і заряджають гаджети за 30-40 хвилин.

Матеріал виготовлення

Більшість моделей виготовлені з пластику – це здешевлює виробництво і робить девайси доступнішими за ціною. Якщо ви знаєте, що користуватиметеся повербанком в екстремальних умовах, вибирайте більш дорогі моделі в металевих корпусах із прогумованими елементами.

Додаткові опції

У боротьбі увагу покупців виробники щедро оснащують свої технічні новинки різними додатковими можливостями. В умовах війни для користувачів важлива одна: можливість зарядити мобільний накопичувач за допомогою сонячної батареї. Має сенс також доглянути модель, оснащену ліхтариком.

Адідас суперстар: вдалої гри!

By
zeroif
-
0

Ні для кого не секрет, що спорт займає одну з найважливіших позицій у нашому житті і кожна людина, яка підбере для себе той чи інший вид, полюбить його всім серцем. Він не лише покращує фігуру та фізичну підготовку, а й загартовує організм, підвищує витривалість, вчить взаємодіяти з іншими, працювати в команді. Кожен знає, як кайфово здобувати перемоги, високу похвалу та визнання оточуючих.

У такій грі, як баскетбол, це повсякденна практика та важка, але приємна робота. Почалася його історія понад сотню років тому, коли у спробах долучити молодь до спорту, викладач у коледжі Джеймс Нейсміт прив’язав кошики з обох боків зали та запропонував студентам розділитися на дві команди. Наступним правилом було завдання вкидання більшої кількості разів м’яча у кільце суперника. Згодом гра поширилася, і сьогодні вона є одним із найвідоміших напрямків у sport індустрії.

Що потрібно, щоб зайнятися баскетболом?

Природно, потрібно підібрати для себе ідеальну форму для тренувань, в якій ви почуватиметеся комфортно та вільно. Одяг не повинен сковувати рухів, взуття повинно бути безпечним, правильно відпружинувати.

В асортименті адідас суперстар ми розглянемо кросівки, які повністю перевернули індустрію екіпірування для легкоатлетів та зробили тренування неймовірно зручними.

Модель є першою в історії парою зі шкіри. Також так званий низький “стакан” був новинкою. Неповторна гумова вставка, що нагадує черепашку, і підошва, яка зовсім не залишала слідів на полі — все це зробив виріб абсолютною легендою, що є актуальною й донині.

Через стільки років кросівки адідас суперстар стають все популярнішими і не лише серед баскетболістів. Пара все більше набирає популярність серед любителів вуличної моди і вже котрий рік є маст хевом в кожному гардеробі.

З чим поєднувати незвичайну модель?

З усім! Дизайн і силует досить універсальні, кольорова гама різноманітна у кольорах. Якщо ви віддаєте перевагу кежуалу, то купуйте варіанти в чорно-білих тонах і комбінуйте з класичними брюками, сорочкою та аксесуарами. Або ж, якщо віддаєте перевагу стрітстайлу, то поєднуйте з яскравими джоггерами, об’ємними худи.

Весь асортимент адідасу суперстар зможете знайти на офіційному сайті. Отримуйте радість від придбань із нами. Вдалих покупок!

Харківський морський музей

By
Vitalii Solodovnik
-
0

У Харкові є місця, які найчастіше відвідують усі приїжджі. Це і площа Свободи, і Французький бульвар, і Strelka Square, і ЄрмиловЦентр. Все це досить стандартний путівник Харковом. Але в Харкові є й місця, де люди досить рідко заходять. Одним з таких місць є наприклад Морський музей. Саме про нього і йтиметься далі у цій статті на kharkov-future.

Історія музею

Відкрито цей заклад не так давно, лише у 2009 році. Музей цілком і повністю присвячений суднобудуванню та мореплаванню, хоча Харків із цим не особливо пов’язаний. Саме тому музей не знайшов належної слави у людей, він їм просто здається таким, що не особливо вписується в антураж міста. Може це й так, але музей від цього менш цікавим не стає.

19 травня 2012 року проходила акція під назвою “Ніч музеїв”. Суть цієї акції досить проста. Усі бажаючі можуть відвідати музей у нічний час. Для гостей вів екскурсію Олександр Якименко. Ця людина є директором цього музею, касиром, а також ясна річ екскурсоводом. Але це не звичайний екскурсовод, який все читає з папірця, а неодноразовий призер чемпіонатів світу з судномоделізму, автор моделей кораблів. І навіть абсолютно всі моделі кораблів, які є у музеї він змайстрував сам.

У Харківському музеї всього є дві великі зали. Найголовнішою експозицією музею є приватна колекція Якименка. І якщо багатьом здається, що таку колекцію можна зібрати за рік чи два, то поспішаємо вас засмутити. Якименко, не дивлячись на весь його досвід у збиранні моделей кораблів, колекцію музею він збирав не одне десятиліття. Також дуже цікавим фактом є те, що майже всі експонати в музеї можна чіпати руками, крім самих моделей кораблів. Вони дуже тендітні і кожен дотик до них може стати для них останнім.

Також цікаво, що у 2017 році у Харківському літературному музеї відбулася дуже цікава презентація Карти музеїв Харкова. На цю карту було нанесено сім музейних установ, які знаходяться у самому центрі міста, що перебувають у пішій доступності один від одного. Як можна було вже зрозуміти Морський музей теж був включений до цієї цікавої карти.

Що можна побачити у Морському музеї?

У музеї окрім вже сказаних вище моделей кораблів, є безліч інших експонатів. Наприклад, тут є приклади того, як виглядали військові вітрильники XVII століття зсередини і як функціонувала палубна зброя на таких великих суднах. Також у музеї можна знайти моделі не лише старих вітрильників, а й перших підводних човнів. Тут представлена ​​форма для моряків різного періоду з різних куточків земної кулі. Можна знайти тут і документи, рукописи, карти та багато інших досить цікавих паперів про мореплавання різних часів. Фрагменти техніки, прилади навігації, різні сувеніри з далеких країн та фотоматеріали також присутні в музеї в досить великій кількості. Тут можна побачити справжній пароплавний гудок XIX століття, доторкнутися власноруч до такої ж справжньої корабельної ринди і зробити кілька фото у кашкеті моряка.

Загалом весь час у музеї проходить дуже швидко просто непомітно для багатьох людей. Про музей є виключно позитивні відгуки в інтернеті, як і про експонати, які просто вражають уяву, так і про чудового екскурсовода, який розповідає безліч цікавих морських історій. Діти, та й не тільки вони, вражені музеєм і залюбки хочуть повертатися до нього знову і знову. Хоча музей не найпопулярніший у Харкові, але заходячи до нього люди хочуть побути в ньому якнайдовше, тому спробувати в нього сходити варто абсолютно кожному.

У музеї можна бути як із групою, так і прийти приватно із сім’єю чи зі своїми друзями. Сімейний та дружній відпочинок тут особливо цікавий.

Один із найбільших харківських соборів

By
Vitalii Solodovnik
-
0

У Харкові багато церков та соборів. Всі вони старовинні і кожен по-своєму прекрасний. Але є один собор, який знають, якщо не вся більшість місцевих жителів. Собор є одним із найбільших у всій Східній Європі. Особливо ця будівля дуже красива вночі доби. Він не схожий на жодний з місцевих соборів і назва його собор Благовіщення Пресвятої Богородиці. Далі на kharkov-future.

Історія собору Благовіщення Пресвятої Богородиці

Цей собор був побудований ще в 1655 році. Будівля не була схожа на ту, яку можна побачити сьогодні. Цей собор називався храм Залопанського приходу і він був дерев’яним. Навколо храму були плетіння, і форма у нього була трикутною. Це вважається традиційно українським стилем будівництва. Цей храм розвивався так само швидко, як і саме місто. У 1738 році храм майже повністю згоряє, але пізніше його відновлюють у первозданному вигляді.

Через трохи більше 50 років після пожежі, а саме в 1789 р. місцева влада вирішує почати будувати кам’яний храм за проектом П.А.Ярославського. Закінчилося будівництво у 1794 році і того ж року його освятили. Через бурхливе зростання міста у 1830-х роках усі храми та собори у Харкові починають розширювати. Так, у 1836-1838 роках вирішують прилаштувати дві межі в ім’я св. великомучениці Варвари та св. великомученика Іоанна Воїна.

2 жовтня 1888 року місцеві заможні городяни вирішують повністю перебудувати весь храм. Так вони закладають фундамент поряд із старим храмом, який працював весь період дванадцятирічного будівництва.

Церкву закінчили у 1901 році. Старий храм зі зрозумілої причини було знесено, а з нього переносять усі найважливіші ікони Божої Матері, Іоанна Воїна, Миколи Чудотворця, Спасителя та багато чого ще. Це був один із найбільших храмів на той момент у всій Україні. Розташовується в цьому храмі приблизно 4000 чоловік. Головне іконографічні мотиви здебільшого взяли з Володимирського собору, що перебувати у Києві та зовсім небагато було взято з московського храму Христа Спасителя. Тут також залишилася спадщина від попереднього собору, а саме було збудовано бічні апсиди в ім’я святого Іоанна Воїна та святої Варвари. У хрестильному храмі звели престол на честь Всіх Святих.

У 1914 році собору вирішують надати статус “градського собору”.

За часів радянської влади храм не раз намагалися закрити. Почалося це ще 1923 року. І лише через 7 років собор остаточно закривають. За указом цей собор мали використовувати для культурних і освітніх цілей. Але місцеві жителі зізнаються, що у храмі були стайні та склад нафти. Нічого спільного з культурою та освітою тут не було.

Коли Друга Світова закінчилася через численні петиції місцевих жителів, влада все ж таки вирішує знову відкрити цей храм, щоб люди могли приходити сюди і молитися.

На сьогоднішній день храм процвітає. Навколо нього встановили нову огорожу. Його відвідують як священнослужителі з інших церков, так і місцеві жителі.

Цікаві факти про Благовіщенський собор

У соборі є труна з тілом митрополита Никодима

Це місце є символом міста

Після кінця Другої Світової у Благовіщенському соборі щодня проходять церковні служби

Тут є Єлецька ікона Божої Матері, а також є список Озерянської ікони Божої Матері

У 1974 через грозу хрест був обвалений. Потім у 1996 через сильний вітер погнувся вже новий хрест на тому ж місці. І врешті-решт у 1997 частина купола із дзвіницею згоріли через пожежу. Собор знову відновили встановивши новий хрест та купол. Завдяки новому куполу його висота збільшилася.

1...222324...59Page 23 of 59

© Усі права захищено. Цитування — з активним посиланням.
Видання входить до медіа-групи MistoOnline

...