Кіберспорт долає тернистий шлях, перш ніж визнається окремим видом спорту. Як наслідок швидкого розвитку технологій, він вважається чимось другорядним, і потребує багато часу, щоб врости у повсякденність. Однак традиції, як правило, не змінюють сутність – лише форму. Тому попри специфічність явища кіберспорту для пересічної людини, досить швидко в ньому виявляють ту ж саму формальну структуру, що наявна у будь-якому виді спорту. Вона, зокрема, передбачає формування команд, вболівальників, організації турнірів, встановлення єдиних правил, та проведення трансляцій. Далі на kharkov-future.
Змагання з комп’ютерних ігор, таким чином, закріплюються на рівні й інших змагань. Проте варто зупинитись на моменті, коли це починається.
Умови формування кіберспорту в Україні
В Україні кіберспорт набирає обертів вже на початку 2000-х років – інтенсивний розвиток насамперед визначається створенням перших кіберспортивних організацій.
Період становлення змагань із комп’ютерних ігор, втім, характеризувався доволі жорсткими умовами. Водночас ті, хто крізь них пройшли, лише продемонстрували значущість кіберспорту та необхідність його розвитку в країні.
Проведення перших змагань не передбачало фінансової винагороди – альтернативою слугував бонусний час у комп’ютерних клубах, який, напевно, для завзятих кіберспортсменів був валютою не гірше.
Згодом, коли масштаби змагань змінились, і гравці отримали змогу проявити себе в турнірах, приз став грошовим. Щоправда, його доступність була обмежена високою конкуренцією – таким чином, утвердження кіберспорту відчувалось ефемерним і частковим.
Більш значні успіхи в українському кіберспорті з’являються з 2010-го року – про нього свідчить поява серйозних команд із таких ігор, як: CS:GO, Dota 2, LoL тощо. З-поміж гучних перемог, перша датується 21 серпня 2011 року – тоді дотерська команда “Natus Vincere” виграє головну кіберспортивну подію того часу – The International, що являв собою турнір із Dota 2, із рекордним призовим фондом 1000000$.
Кіберспортивні амбіції: Данило “Zeus” Тесленко
Тож які можна виокремити риси, властиві розвитку кіберспорту у Харкові? Насамперед варто зазначити, що наше місто доволі рано починає турбуватись про створення кіберспортивного простору.
Вже з 2016-го року Харківська міська рада починає сприяти розвитку і популяризації кіберспорту. Це простежується, зокрема, у щорічній організації безкоштовних трансляцій великих світових чемпіонатів, проведенні турнірів.
Поступово кіберспорт у Харкові втілюють окремі його гравці, які займають провідні позиції на змаганнях. Одним із таких, що зрештою робить великий внесок для нашого міста, стає Данило “Zeus” Тесленко. Професійний гравець в Counter-Strike та CS:Global Offensive, він ставав учасником та засновником таких українських кіберспортивних організацій, як Natus Vincere, Pro100 – вона, своєю чергою, стала першою українською командою, що перемогла в міжнародному турнірі з комп’ютерних ігор.
Зусилля, що Данило доклав до кіберспортивного життя Харкова, головним чином можна простежити через його контакт із представниками влади. У 2020 році, коли в Україні кіберспорт визнається офіційним спортом, в історії нашого міста теж виявляється злам. Оскільки 7 травня того ж року Данило “Zeus” Тесленко зустрічається з мером Харкова – Геннадієм Кернесом, щоб обговорити можливість створення в місті професіональної академії кіберспортсменів, а також спеціального простору для проведення масштабних турнірів. Тесленко посилається на київську “Київ Кіберспорт Арену”, і наполягає на життєво необхідній для Харкова альтернативі, що передбачала би місце, здатне розмістити 5000 глядачів, а після змагань – перетворитись на робочу зону.
Під час зустрічі з мером міста, Тесленко зауважив, що, згідно з міжнародними оцінками – Україна посідає 4-те місце у світі з кіберспорту.
Сам Данило неодноразово представляв країну на міжнародних турнірах. Однак він прагнув створити куточок для цих подій у межах рідного Харкова. Кернесу були близькі ті ж самі думки – мер міста погоджувався, зокрема, із планами провести турнір CS:GO світового рівня.
Pro100 – про що?
Частково задум Тесленко був втілений у вигляді академії кіберспорту, яка працювала за допомогою управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів. Підтримка з боку держави у вигляді коштів із міського бюджету дозволила багатьом дітям навчатись безкоштовно. Вчителем для них став чемпіон світу – Михайло “Kane” Благін, у кіберспортивній кар’єрі якого було досить багато точок перетину і з Данилом. Академія закріпила за собою назву “Pro100”, що, втім, сформувалась вже на початку 2000-х років, коли явище кіберспорту обмежувалось стінами комп’ютерного клубу “Black Dragon”. У ті часи її часто відвідували поціновувачі Counter-Strike. Тенденція зіграла свою роль – незабаром конкуренція виокремила двох кіберспортсменів, що об’єднались задля пошуку найсильніших гравців даної гри.
Склад команди, втім, не залишався статичним до 2004 року. Однак вже згадані Михайло “Kane” Благін та Данило “Zeus” Тесленко стали невід’ємною частиною команди.
У певний момент Михайло Благін стає колишнім тренером української кіберспортивної організації “NAVI” з CS:GO – у житті Данила “Zeus” Тесленко трапляється такий самий злам, оскільки він теж покидає колектив, до того – завершує свою кар’єру професійного гравця у CS:GO.
Таким чином, проєкт “Pro100” трансформується, однак не змінює своєї мети – відшукати гідних гравців. Главою стає Благін, у той час, як Тесленко має допомогти здійснити відбір молодих кіберталантів через онлайн-турніри.
Проєкт розростається, і згодом планує залучити 1,5 мільйона гривень з бюджету міста.
Кіберспорт під час війни
Оскільки харківський кіберспорт, як і будь-який, здебільшого розвивався через змагання між командами різних країн за кордоном, повномасштабне вторгнення росії в Україну не могло не вплинути на стосунки, що вибудовувались у кіберспортивному просторі.
Вже у 2022 році українські команди змінюють політику свого формування, і дедалі більше на арені фігурують угрупування, складені лише з українців. Втім, вже згадана NAVI опиняється в проблематичному становищі через наявність росіян в основному своєму складі. Попри це, український кіберспортивний клуб активно відмовляється від них у молодіжній частині, та посилює власну позицію завдяки участі у події спільно з глобальною ініціативою на підтримку України – UNITED24, та іншими вітчизняними командами – Starladder, Maincast, B8 Esports. Проведена низка турнірів та шоу стала масштабним благодійним проєктом “DropToSave”. Отримані з нього кошти були надіслані за декількома напрямками: на медичну допомогу, захист, розмінування, та відновлення України.
Тріщина, що поділяє дві країни, змушує і самих керівників українського кіберспорту переосмислити тактику власного розвитку. Замість спрямування на змагання у межах СНД і певного розчинення в ньому суто української ідентичності, увага зміщується всередину країни. Зміну даних орієнтирів можна побачити і на прикладі вже згаданого Данила “Zeus” Тесленко, що за час кіберспортивної кар’єри прагнув розвинути змагання з ігор у ширших масштабах, однак вже з початком повномасштабної війни змінив думку.
