Неділя, 25 Жовтня, 2026
Home Blog Page 9

Музей міста: Харківський музей природи

0

Харківський музей природи при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна – один із найстаріших природничих музеїв Східної Європи. Музей був заснований на початку XIX століття. Його колекції формувалися завдяки зусиллям вчених та меценатів, які вирішили створити повноцінний центр вивчення природи. Далі на kharkov-future.

Перші колекції: внесок професора Андре та італійця Четті

У 1805 році, невдовзі після заснування Харківського імператорського університету, у виші було розпочато формування перших природничо-наукових колекцій. У 1806 році університет придбав “Природничий кабінет” у ганноверського професора Андре. Колекція включала різноманітні зразки для вивчення зоології, мінералогії та палеонтології. 

Друга велика та різноманітна колекція була придбана Харківським університетом в італійця Четті. Вона містила опудала птахів, морських їжаків, коралів, мушлі молюсків, комах та різноманітні зразки мінералів. Ці експонати суттєво розширили зоологічний та мінералогічний відділи.

Колекцію було доставлено з Ганновера до Харкова 2 квітня 1807 року. З цього часу й починається історія об’єднаного державного Музею природознавства. 

Розвиток та поповнення колекцій

У 1905 році колекцію музею було поповнено опудалами змій, зборами декількох видів коралів, мушель та молюсків. Ці зразки привіз до Харкова професор ботаніки В. М. Арнольді з подорожі островами Малайського архіпелагу. 

Одним із найбільш значущих поповнень стала колекція, яку заповів Харківському університету дійсний статський радник Д. А. Донець-Захаржевський. Вона містила в собі зібрання місцевих та екзотичних твердокрилих у величезних кількостях (19217 видів, 2130 родів), зібрання раковин молюсків (3218 примірників у 11 вітринах червоного дерева) та колекцію скам’янілостей. У наступні роки колекція музею активно поповнювалася завдяки меценатам. А багато зразків було привезено вченими з наукових та археологічних експедицій. У 1907 році Природничий кабінет був перетворений на Зоологічний музей, він переїхав у будівлю колишнього студентського гуртожитку. Після Другої світової війни музей об’єднався з геологічними, мінералогічними та палеонтологічними колекціями університету. Так було сформовано сучасний Музей природи. На той момент директором музею був Віталій Миколайович Грубант. 

Станом на 2025 рік Харківський музей природи займає площу близько 4000 м² та включає 23 зали, у яких представлені експозиції чотирьох основних відділів.

Геологічний відділ 

Геологічний відділ музею природи являє собою одну з найбільш дивовижних експозицій музею. Тут зібрано понад 25 тисяч зразків мінералів, самоцвітів та гірських порід з усієї України та багатьох країн світу. 

Основні експонати геологічного відділу:

  • 100-кілограмовий кристал гірського кришталю – один із найбільших експонатів, що привертає увагу всіх відвідувачів своїми розмірами та чистотою. 
  • Колекція метеоритів, яка складається з 35 зразків загальною вагою 155 кілограмів. Перший екземпляр був подарований музею графом Северином Потоцьким. У колекції зібрані різноманітні зразки метеоритів, що потрапили на Землю з космосу.
  • Мінерали та дорогоцінне каміння: в експозиції представлено рідкісні та цінні зразки, зокрема макети самородного золота та смарагду, а також камінь із вкрапленнями смарагдів, що був подарований музею у 1831 році. 
  • Палеонтологічні знахідки: у цьому відділі можна побачити частини скелета плезіозавра, який був знайдений в Ізюмському районі, а також скелет мамонта та гіпсовий зліпок його дитинчати. 

Також у геологічному відділі музею природи є унікальна діорама, яка повністю відтворює процес виверження вулкана. На макеті зображені потоки лави, з вулкана виходять клуби диму та відбувається викид попелу, що створює атмосферу справжнього природного катаклізму. Діорама допомагає зрозуміти, як відбувається виверження вулкана, які геологічні процеси цьому супроводжують, а також, як це впливає на екосистему. 

У цьому відділі музею представлено й іншу цікаву експозицію – модель карбонатної печери з чудовими сталактитами та сталагмітами. Макет дає змогу відвідувачам ознайомитися з процесами формування цих природних об’єктів. 

Відділ безхребетних та хребетних тварин 

Відділ безхребетних та хребетних тварин – один із найповніших та найрізноманітніших у музеї. Тут представлені експонати, що демонструють багатство тваринного світу всіх континентів, включно з рідкісними та зниклими видами.

Колекція комах музею налічує понад 110 000 екземплярів, серед яких багато рідкісних видів жуків, метеликів та інших представників класу.  

Також в експозиції представлені морські губки, корали, молюски та мушлі, які були зібрані з усього світу. Серед унікальних експонатів – мушля гігантської тридакни та рідкісна мушля отруйного молюска “Слава морів”. 

У відділі хребетних тварин можна побачити представників фауни всіх континентів. Серед них – опудала антарктичних тюленів та пінгвінів, австралійських качкодзьобів та єхидни, африканської антилопи та хижаків, а також рідкісних папуг та колібрі з Південної Америки. Є також азійські слони та величезні пітони. 

Особливий інтерес для відвідувачів являють рідкісні та зниклі види, такі як мандрівний голуб та стеллерова корова. У музеї також зберігається скелет кита завдовжки 20 метрів та експонати видів, що зникають, – чорного лелеки, степового журавля та коня Пржевальського.

Колекція приматів музею є найбільшою в Україні та включає 90 експонатів 51 виду. Деякі з них були придбані університетом у колекціонерів Полтавській області.  

Відділ еволюції органічного світу 

Відділ еволюції органічного світу присвячений історії розвитку життя на Землі. Експозиції цього відділу демонструють основні етапи еволюції живих організмів, починаючи від найдавніших форм життя до сучасних видів. Серед експонатів представлено викопні рештки різних тварин, включно зі скелетом плезіозавра, знайденого в Ізюмі Харківської області, а також черепи та фрагменти скелетів мамонта, шерстистого носорога, тура та великорогого оленя. Ці знахідки дають змогу простежити зміни у тваринному світі протягом геологічних епох.

Експозиції оформлені з використанням діорам та наочних матеріалів, що робить процес вивчення еволюції більш наочним та зрозумілим для відвідувачів. Відділ відіграє важливу роль в освітній та науковій діяльності музею, надає інформацію про походження та розвиток життя на нашій планеті. 

Відділ охорони природи

Відділ охорони природи присвячений питанням збереження біологічного різноманіття та екології. Експозиції цього відділу демонструють основні аспекти охорони довкілля та сталого розвитку.

Серед експонатів представлено наочні матеріали, які ілюструють вплив людини на природу, а також заходи зі збереження рідкісних та видів, що зникають. Особлива увага приділяється регіональним екологічним проблемам та способам їх вирішення.

Харківський музей природи є найбільшим природничо-науковим музеєм у Східній Європі, що був заснований при виші. Він продовжує виконувати освітню та наукову функції, надаючи доступ до унікальних колекцій для студентів, дослідників та широкої публіки.

Музей бере активну участь у наукових дослідженнях, освітніх програмах та культурних заходах, зберігаючи та примножуючи свою багату колекцію. 

Список використаних джерел інформації:

  1. https://karazin.ua/kultura/muzei-prirodi/
  1. https://zvo.knu.ua/ua/museums/category/7/79-derzhavniy-muzey-prirodi-harkivskogo-nacionalnogo-universitetu-imeni-vn-karazina
  1. https://esu.com.ua/article-70372

Авіаконструктори 20 століття: Йосиф Неман

0

Йосип Григорович Неман (26 лютого 1903 – 18 листопада 1952) – радянський авіаконструктор, професор, який відіграв ключову роль у розвитку авіаційної промисловості СРСР у 1930 роках. Його діяльність була тісно пов’язана з Харковом – багато років він працював у Харківському авіаційному інституті (ХАІ) та на заводі №135 (Харківський авіаційний завод). Далі на kharkov-future.

Ранні роки та освіта

Йосип Неман народився у місті Білосток Гродненської губернії у єврейській родині. Його батько працював столяром, а мати – швачкою. У 1920 році, після того, як до міста увійшли війська Червоної армії, Йосип добровільно вступив до її лав, займався політпросвітою у політвідділі 4-ї армії, а потім у політуправліннях Харківського та Українського військових округів. У 1922 році, після демобілізації, Йосип вступив до Харківського технологічного інституту. Закінчив навчання у 1929 році.

Робота авіаконструктором

З 1926 року Неман почав працювати у конструкторському бюро відомого авіаконструктора Костянтина Олексійовича Калініна. Починав він із найнижчої посади – копіювальника креслень, але незабаром став заступником головного конструктора бюро. За час роботи у КБ Калініна Йосип Неман взяв участь у розробленні кількох важливих проєктів: літаків К-3, К-4 та одного із наймасовіших пасажирських літаків цивільної авіації СРСР у 1930 роки – К-5.

У 1930 році, попри відсутність наукового ступеня, Йосип Неман був призначений завідувачем кафедри конструкції літаків у Харківському авіаційному інституті (ХАІ). Призначення стало визнанням його високого професійного авторитету та багатого практичного досвіду. Ця подія зіграла важливу роль у майбутньому вітчизняної авіації – ХАІ на той час тільки почав розвиватися, й Неман зробив значний внесок у становлення інженерної школи інституту. Звання професора Йосип Григорович отримав у 1938 році.

Під керівництвом Немана було розроблено цілу низку дослідних та серійних літаків:

  • ХАІ-1 – перший у Європі швидкісний пасажирський літак із шасі, що забирається. Це була справжня інновація, що випередила час. Літак поєднав високу швидкість та поліпшену аеродинаміку, що робило його унікальним на ті часи.
  • ХАІ-3 – навчально-бойовий літак, який був призначений для підготовки військових льотчиків. Він поєднував функції тренажера та легкого бойового літака.
  • ХАІ-5, більш відомий як Р-10, та ХАІ-6 – швидкісні розвідувальні літаки, які активно використовували військово-повітряні сили СРСР наприкінці 1930 років. Р-10 був першим радянським літаком-розвідником із закритою кабіною та шасі, що забирається – на той час було великою рідкістю. 
  • ХАІ-51, ХАІ-52 та проєкт штурмовика “Іванов” – дослідні літаки, які розробляли для виконання різних бойових завдань. Проєкт “Іванов” був частиною державної програми зі створення легких штурмовиків, й Неман зробив у його створення значний внесок.

У 1936 році Немана було призначено головним конструктором Конструкторського бюро на авіазаводі №135 (Харківський авіаційний завод), при цьому він не полишив викладацької діяльності у ХАІ та продовжував керувати кафедрою. 

Репресії та робота в ув’язненні

11 грудня 1938 року Йосипа Немана було заарештовано за звинуваченням в “організації шкідництва на заводі та як агента зарубіжної розвідки”. Йому було інкриміновано неповну готовність літака Р-10.

У травні 1939 року Йосип Неман був переведений до ЦКБ-29 НКВС – конструкторське бюро, у якому працювали засуджені конструктори, інженери та інші фахівці. Керував цим бюро видатний авіаконструктор Андрій Миколайович Туполєв. Там Йосип Неман продовжив роботу над дуже важливими проєктами – пікірувальним бомбардувальником Пе-2 та швидкісним фронтовим бомбардувальником Ту-2.

19 липня 1941 року за постановою Президії Верховної Ради СРСР Немана було достроково звільнено зі зняттям судимості. 

Після звільнення він працював у ОКБ авіазаводу в Омську. З 1942 року Неман обіймав посаду заступника В.М. Мясищева на заводі №22 у Казані. 

Повернення до Харкова

З 1944 року та до кінця життя Неман знову очолював кафедру конструкції літаків у ХАІ. Він активно займався науковою діяльністю, виступав за широке застосування деревини у літакобудуванні – Неман вважав, що за умов дефіциту алюмінію це забезпечить масове виробництво літаків. 

У листопаді 1952 року Йосип Неман готувався до захисту докторської дисертації, але захиститися не встиг – 18 листопада він помер від лейкемії. Похований Йосип Неман у Харкові на другому міському кладовищі.

Реабілітація та визнання

5 листопада 1955 року за рішенням Військової колегії Верховного суду СРСР Немана було посмертно реабілітовано. 

Йосип Григорович Неман залишив яскравий слід в історії радянського авіабудування. Його роботи та розробки мали великий вплив на розвиток авіації, а його внесок у навчання нових поколінь інженерів був неоціненним. 

У серпні 1933 року Неман був нагороджений орденом “Червоної зірки” – “за створення та будівництво пасажирського літака із винятковими льотними якостями”. Також Немана було нагороджено медаллю “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”. 

А за словами видатного академіка О. М. Туполєва, “ім’я Немана належить історії радянської авіації”.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://esu.com.ua/article-73505
  1. https://library.kh.ua/kraeznavcha/professor-neman-yosyf-hryhorevych/
  1. https://aeroclub.net.ua/events/ua/658-hai1.html

Авіаконструктори 20 століття: Степан Гризодубов

0

Степан Васильович Гризодубов (13 липня 1884 – 11 грудня 1965) – російський та радянський авіаконструктор, винахідник та льотчик, один із піонерів вітчизняної авіації. Він зробив значний внесок у розвиток авіації, побудував низку літаків власної конструкції та брав активну участь у становленні та розвитку планерного спорту у СРСР. Далі на kharkov-future.

Ранні роки та освіта

Степан Гризодубов народився у селі Пархомівка Богодухівського повіту Харківської губернії у сім’ї спадкових дворян. Його батько, Василь Михайлович, був чиновником у канцелярії очільника дворянства Сумського повіту. У підлітковому віці родина Гризодубових переїхала до Харкова, де Степан вступив до Харківського залізничного училища. У 1903 році він закінчив навчання та отримав спеціальність майстра електромеханічного ремесла. Він працював у паровозоремонтних майстернях, а незабаром відкрив власну електромеханічну майстерню. 

Початок роботи в авіабудуванні

З 1908 року Гризодубов почав будувати копію літака братів Райт. Для складання креслень він використовував кадри кіноплівки з польотами братів Райт. Перший літак Гризодубова не зміг піднятися у повітря через проблеми із ланцюговими передачами від двигуна до повітряних гвинтів. У 1910 році він побудував літак Г-2, який був схожий на ранні моделі Фармана. Цей літак успішно здійснив свій політ. У період з 1908 по 1912 рік Степан Гризодубов побудував ще кілька літаків:

  • Гризодубов № 2 (1910) – модернізований біплан із переднім кермом висоти та штовхаючим гвинтом. Але, попри поліпшення, потужність двигуна виявилася недостатньою для польоту. 
  • Гризодубов № 3 (1910) – подальша модифікація попередньої моделі зі зменшеним розмахом нижнього крила та зміненим хвостовим оперенням. Літак також не зміг злетіти. 
  • Гризодубов № 4 (1912) – моноплан, що нагадує Blériot XI, але з поліпшеннями, як-от прорізи у крилах для огляду вниз, пружинна амортизація шасі та змінене хвостове оперення. Оснащений Гризодубов № 4 був двигуном Anzani потужністю 25 кінських сил. Цей літак успішно здійснив кілька польотів у 1912 році. 

Примітно, що Гризодубов самостійно розробляв та виготовляв двигуни для своїх літаків, включно із чотири- та трициліндровими бензиновими моторами АДГ-1 та АДГ-2 потужністю 38 та 22 кВт відповідно.

Військова служба та післявоєнна діяльність

У 1915-1916 роках Гризодубов служив в армії, а після навчання у Петроградській школі авіації отримав диплом пілота-авіатора. У 1919-1920 роках він командував Харківським авіапарком, де займався відновленням літаків для Червоної армії. З 1924 року Степан Васильович був керівником секції планерного спорту та малопотужної авіації Товариства авіації та повітроплавання України та Криму. Він був одним з організаторів планеризму в країні.

Степан Гризодубов: конструктор та винахідник

У 1939 році Гризодубов розробив та побудував спортивний літак Г-5, який був оснащений бензиновим двигуном АДГ-4 потужністю 18 кВт. У 1940 році він створив мотопланер, проте завершити роботу над його двигуном не вдалося, й випробування були проведені у безмоторному режимі. 

Крім авіації, Степан Гризодубов активно займався винахідницькою та інженерною діяльністю у суміжних галузях. У 1940-1950 роках Степан Васильович очолював групи інженерів-конструкторів, які займалися розробкою та впровадженням систем автоматизації технологічних процесів на низці великих промислових підприємств, зокрема на заводах електротехнічної, вугільної та хімічної галузей. 

Під його керівництвом розробляли механізми та пристрої, що спрощують управління виробничими лініями, знижують залежність від ручної праці та підвищують точність технологічних операцій. Його технічні рішення сприяли впровадженню прогресивних методів виробництва, що було особливо важливо у повоєнні роки, коли промисловість СРСР потребувала модернізації. Гризодубов також пропонував інженерні удосконалення, які знаходили застосування у серійних виробничих процесах.

В останні роки життя Степан Васильович приділяв велику увагу популяризації авіації та планерного спорту серед молоді, школярів та студентів, а також ділився своїми знаннями та величезним досвідом.

Помер Степан Васильович Гризодубов 11 грудня 1965 року у Харкові. Похований був на другому міському кладовищі, а на його могилі встановлено пам’ятник.

У квартирі Гризодубова у Харкові (вул. Мироносицька, 54Б) розміщений меморіальний музей-квартира сім’ї Гризодубових. А у 1968 році у Харкові вулицю Гірську було перейменовано на вулицю Гризодубова. 

Степан Васильович Гризодубов був людиною непересічного розуму, таланту та рідкісної відданості своїй справі та прогресу. Його життя – це приклад самовідданого служіння науці й техніці. Внесок Гризодубова у розвиток вітчизняної авіації по праву посідає особливе місце в історії. А пам’ять про Степана Васильовича живе не тільки у музейних експозиціях та архівних документах – вона живе у кожному гвинті, кожному крилі та у кожному успішному кроку вперед, який робить вітчизняне авіабудування.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://aeroclub.net.ua/events/ua/577-grizodubov.html
  1. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/vh/v27/10.pdf&ved=2ahUKEwihuPKz6tKMAxUDIhAIHepLIT0QFnoECEgQAQ&usg=AOvVaw2E5nb8nSp9pN_TaltJeiBu
  1. https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2015/08/blog-post_18.html?m=1

На честь яких жінок названо вулиці Харкова?

0

У Харкові загалом існує понад 2700 топонімічних об’єктів, більшість із них мають звичайні назви, пов’язані з природою, різними сферами життя чи історичними подіями. Далі на kharkov-future.

Але, звичайно, є вулиці, провулки та сквери, названі на честь конкретних людей. Цікавий факт: з усіх харківських топонімів на честь жінок названо менш як 20. Розкажемо про деякі з них докладніше.

Вулиця Наталії Ужвій

Вулиця названа на честь відомої актриси та знаходиться на Салтівці. У ході повномасштабного вторгнення зазнала сильних руйнувань, ряд будівель швидше за все не підлягає відновленню.

Сама Наталія Ужвій у театрі та кіно запам’яталася глядачам своїм втіленням героїнь української класики: Катерини (з однойменної п’єси Т. Г. Шевченка), Ганни (“Украдене щастя” І. Я. Франка), Марії (“Земля” О. Кобилянської).

Вулиця Алчевських

Незважаючи на те, що вулицю названо не на честь конкретної жінки, а цілої родини, в увічненні родової пам’яті є значний внесок Христини – педагога, письменниці, меценатки. Вона заснувала Харківську жіночу недільну школу та відкрила ще одну школу в селі, де викладав відомий український письменник Борис Грінченко. Активно популяризувала українську культуру, саме у садибі Алчевських встановили перший в Україні пам’ятник Т. Г. Шевченку.

Вулиця Алчевських знаходиться у центрі міста, раніше називалася Артема, на честь революціонера Сергєєва.

Вулиця Жон Мироносиць

Колишня вулиця Раднаркомоська з’єднує вулиці Сумську та Пушкінську та знаходиться в центрі міста. На ній розташовані Харківський художній музей, Будинок культури Головного управління Національної поліції та Харківський будинок вчених. А ще – одразу кілька пам’ятників: О. К. Алчевському, загиблим міліціонерам, Закоханим та композиція “7 чудес Харкова”.

Названа на честь храму Жон Мироносиць, відбудованого біля Дзеркального струменя.

Вулиця Клавдії Шульженко

Вулиця знаходиться у Новобаварському районі. Знаменита співачка та актриса провела дитинство на Москалівці, працювала в Харківському театрі драми, пізніше переїхала до Ленінграда, де її естрадна кар’єра набула бурхливого розвитку.

Окрім вулиці, названої на честь знаменитої землячки, у місті є меморіальні дошки, стінопис та цілий музей, присвячений їй.

Провулок Людмили Гурченко

Об’єкт, названий на честь ще однієї відомої харків’янки, починається від провулка Кравцова.

До 2015 року називався Саммеровським на честь Івана Саммера, голови Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств. Цікаво, що спочатку його теж було названо на честь жінки – Олександри Харіної, яка була меценатом для двох місцевих гімназій.

Вулиця Лесі Українки

Леся Українка не потребує додаткової презентації. У Харкові вона була кілька разів: лікувалася, приїздила до друзів сім’ї, відвідувала культурні заходи.

Цікавий факт: вулиця Лесі Українки знаходиться поруч із вулицею, названою на честь її найзнаменитішого твору – “Лісової пісні”.

Провулок Олени Пчілки

А ще зовсім неподалік від вулиці Лесі Українки знаходиться провулок, названий на честь її матері – Олени Пчілки. Саме з нею Леся відвідувала наше місто.

Вулиця Марії Заньковецької

На честь знаменитої української актриси, яка виступала на сцені провідних театрів, назвали колишню вулицю Мотронинську, що на Салтівці.

Сквер Влади Чорних

Ім’я Влади Чорних отримав раніше безіменний сквер на вулиці Конторській. Влада була аеророзвідницею підрозділу “Хартія” та загинула наприкінці 2022 року, виконуючи бойове завдання у Слов’янську.

Вулиця Яни Червоної

Ще одна в небесному строю захисниць – Яна Червона – була волонтеркою та кулеметницею батальйону “Донбас”. Яна загинула у 2019 році в Луганській області, а у квітні 2024 року на її честь перейменували вулицю Джерельну на Салтівці.

Незважаючи на те, що в нашому місті ще не так багато об’єктів, названих на честь жінок, активна частина суспільства приділяє цьому увагу. У місті регулярно відбуваються акції, учасники яких пропонують нові назви для топографічних об’єктів, що увічнять пам’ять видатних земляків.

Де замовити ковані вироби: найкращі кузні Харкова

0

Ковані вироби часто використовуються для облаштування житлових будинків та інших приміщень. Вони використовуються для оформлення прилеглої території, наприклад, можуть бути елементами паркану, воріт або альтанок у дворі. За допомогою кування створюються як елементи декору, так і функціональні деталі, що є частиною готових конструкцій. У Харкові їх можна купити у спеціалізованих магазинах або скористатися послугою виготовлення на індивідуальне замовлення. Далі на kharkov-future.

Трохи про ковальську майстерність

Ковальська майстерність сягає корінням у далеке минуле. Вважається, що близько шести тисяч років тому люди зрозуміли, що з металом можна працювати і формувати з нього різні предмети, впливаючи вогнем. Технологія кування постійно вдосконалювалася і відчутно прогресувала у XIX столітті, коли було винайдено парову машину.

З того часу ковані вироби широко використовують у різних галузях промисловості: залізничної, будівельної, сільськогосподарської та інших. У сучасних кузнях застосовують інноваційні технології, зокрема пов’язані з комп’ютерним управлінням. Ніхто вже не дивується з того, що твердий метал під впливом певних сил перетворюється на конкретний виріб, намальований на папері. Ковальська майстерність продовжує розвиватися і майстри постійно опановують нові технології.

Особливості сучасного кування

У сучасних кузнях використовують два види кування: холодне і гаряче. Для холодного застосовуються спеціальні верстати, за допомогою яких метал згинається і набуває потрібної форми без нагрівання. При гарячому куванні метал нагрівають до високої температури, а потім йому надають певну форму за допомогою інструментів. Кожен з цих методів дозволяє отримати надійні та довговічні вироби.

Відмінна риса кованих виробів – бездоганний зовнішній вигляд. Їх складно деформувати чи зіпсувати. До того ж вони виглядають аристократично, розкішно і елегантно. Найчастіше харків’яни звертаються до кузень, щоб замовити такі види кованих виробів:

  • ворота та огорожі;
  • сходи;
  • лавки;
  • меблі;
  • мангали;
  • каміни;
  • альтанки;
  • предмети інтер’єру, такі як ліхтарі, люстри та інші;
  • аксесуари.

Ковані вироби часто замовляють на подарунок. Також їх використовують дизайнери та архітектори при складанні дизайн-проєктів будинків та прилеглих територій. Пропонуємо дізнатися, у яких кузнях найчастіше роблять замовлення харків’яни.

“Лівша”

Кузня “Лівша” відкрилася понад 20 років тому. Вона розташована за адресою: вул. Лодзинська, 9. Великий досвід фахівців кузні дозволяє їм приймати замовлення на будь-які ковані вироби. Тут пропонують виготовлення різних елементів “під ключ”. Всю роботу, починаючи від створення ескізу та закінчуючи встановленням кованого виробу на території замовника, беруть на себе досвідчені майстри.

На власному виробництві кузні “Лівша” виготовляють:

  • Паркани, ворота та хвіртки. Вони можуть бути повністю кованими або містити елементи кування. Таке оформлення огорож, воріт і хвірток робить їх довговічними. До того ж вони не вибагливі в обслуговуванні й не вимагають постійного догляду, наприклад, не потребують фарбування. Харків’яни відзначають високу вартість таких конструкцій. Але її виправдовують переваги готових виробів і те, що це є повністю ручною роботою.
  • Козирки та навіси. Вони бувають двох видів: декоративні та захисні. Декоративні козирки та навіси виготовляються з легкого матеріалу, додають конструкції елегантність та вишуканість. А захисні вироби виконуються з міцніших матеріалів, які допомагають захищати від дощу, вітру та інших навантажень.
  • Ковані меблі. Вони здатна зробити будь-яке приміщення затишним та атмосферним. Для спальні харків’яни замовляють ковані узголів’я для ліжок, для кухні – столи та стільці в обідню зону, для передпокою – вішалки та шафи, а для вітальні – журнальні столики. У каталозі кузні “Лівша” можна переглянути багато прикладів різних предметів меблів.

Також тут можна замовити виготовлення кованих балконів, мангалів та інших виробів.

“Харків-Ковка”

“Харків-Ковка” – популярний виробник кованих елементів, який з’явився на ринку у 2008 році. Велике виробництво та застосування різних технологій кування зробило компанію популярною. В наш час тут можна придбати як цілі ковані вироби різної складності, так і окремі деталі для них. Наприклад, у каталозі представлені труби, обтискні смуги, петлі, стійки поручнів та інші деталі, які можуть знадобитися при будівельних та ремонтних роботах.

Великою популярністю серед харків’ян користуються такі ковані вироби, що продаються у “Харків-Ковка”, як:

  • Лавки. Ви можете купити як готові лавки, так і окремі боковушки (з підлокітником або без). Вони чудово впишуться в інтер’єр у дворах приватного будинку, а також підійдуть для встановлення у громадських місцях.
  • Поштові скриньки. Ковані ящики виглядають ефектно і служитимуть десятиліттями. Вони міцні, погодостійкі та надійні. Фахівці “Харків-Ковка” можуть виконати поштову скриньку за вашим кресленням або схемою. Останнім часом популярними стали моделі з патріотичною тематикою, наприклад, з тризубом чи гербом.
  • Буржуйки. Це печі, головна перевага яких – робота без підключення до електрики. Зазвичай їх встановлюють на дачах або просто в приватних будинках, як альтернативне джерело тепла в холодну пору року. Компанія “Харків-Ковка” пропонує кілька варіантів буржуйки за доступними цінами.

А ще тут часто замовляють окремі ковані елементи майстри, які працюють на себе. Наприклад, “Харків-Ковка” пропонує готові ковані квіти, листя, прикраси в стилі бароко та багато іншого.

“Підкова”

“Підкова” – майстерня художнього кування, яка була заснована у 2004 році. В наш час вона займається ручним куванням і працює лише за індивідуальними замовленнями. Компанія пропонує як деталі власного виробництва, так і литі та штамповані елементи інших українських виробників. Основні ковані елементи, які виготовляє “Підкова”, це:

  • Завитки. Найчастіше використовуються при оформленні воріт, парканів та лав. Такі елементи є декоративними та функціональними, наприклад, на лавках вони можуть виконувати функцію поручня.
  • Стовпи та стійки. Ці елементи популярні при облаштуванні прилеглих територій, коли потрібно ставити паркани, альтанки, робити накриття і не тільки. Ковані стовпи та стійки роблять конструкції міцними та довговічними.
  • Елементи бароко. Дизайнери та декоратори часто застосовують їх для створення стильного інтер’єру. Сам по собі стиль бароко відрізняється розкішшю та багатством, а ексклюзивні ковані елементи допомагають у його оформленні.

Також компанія займається виробництвом й інших кованих виробів. Хоча зазвичай вони виготовляються на замовлення, все ж таки певні товари є в наявності на складі майстерні. Часто їх пропонують купити за спеціальною ціною – зі знижкою до 50% від вартості.

Харків’яни можуть забирати свої замовлення самостійно з майстерні, а також скористатися послугами кур’єрів компанії. “Підкова” відправляє замовлення в інші міста поштою.

“MasterSV”

“MasterSV” – ще одна популярна кузня, в якій замовляють ковані вироби харків’яни. Компанія працює з 2007 року, і якщо раніше для оформлення замовлення потрібно було їхати на виробництво, то в наш час зробити це можна онлайн. Харків’яни називають можливість співпраці онлайн головною перевагою зверненням до “MasterSV”.

Менеджери розв’язують усі питання, у тому числі узгоджують ескізи та оформлюють договір без особистої зустрічі з клієнтом. При цьому ви можете контролювати процес виконання замовлення. А відправляють готові вироби одержувачу лише після того, як він схвалить фінальні фото. Якщо з’являються зауваження, то фахівці готові доопрацювати замовлення, враховуючи побажання замовника.

Фахівці “MasterSV” виконують замовлення різної складності. У каталозі компанії представлені ковані огорожі, сходи та балкони, козирки та навіси, грати на вікна, багато іншого. Особливо популярними стали ковані меблі. Харків’яни часто замовляють ковані:

  • столи;
  • стільці;
  • рами для дзеркал;
  • полиці для взуття;
  • консолі;
  • банкетки.

Такі меблі підходять для домашнього використання, а також вони незамінні для умов інтенсивної експлуатації. Часто їх замовляють для кафе, офісів та різних підприємств. Їх цінують за зносостійкість та практичність, які повністю виправдовують вартість таких товарів. На сайті “MasterSV” представлені зразки кованих меблів. Ви можете оформити замовлення як за цими зразками, так і за індивідуальним, надавши менеджеру компанії ескіз або картинку результату, на який розраховуєте.

“Vitar”

Компанія “Vitar” розташована в Харкові за адресою: Сабурівська Набережна, 7. Вона займається виготовленням залізних виробів, надає інструментальні послуги та інші. Особливо популярною стала послуга художнього кування. Харків’яни замовляють тут:

  • Двері. Двері з елементами художнього кування будуть відмінним рішенням при оформленні житлових будинків, зокрема заміських, а також різних підприємств. Для дому їх обирають за максимальну безпеку, яку забезпечують такі конструкції. А ковані вхідні двері в ресторані, розважальних та інших закладах мають естетичний вигляд. До того ж вони довговічні та не вибагливі у догляді.
  • Ворота, паркани та огорожі. Фахівці “Vitar” можуть виготовити їх за вашим ескізом або запропонувати свої напрацювання. Вартість кованих воріт та парканів не маленька, але термін їх експлуатації становить десятиліття.
  • Ковані предмети інтер’єру. Такі вироби добре вписуються в інтер’єр різних стилів. Найчастіше ковані предмети вибирають коли приміщення оформлене у стилі бароко, класицизм чи ампір. У каталозі “Vitar” представлені камінні набори, дзеркала, столи та стільці, підставки під винні пляшки, квіткові композиції та багато іншого.

Також у “Vitar” можна замовити козирки, навіси, сходові та балконні огорожі, грати та багато іншого. У компанії є налагоджена система транспортування та замовляти вироби можуть мешканці не лише Харкова, а й усіх регіонів України.

“Душка”

Ця компанія була заснована у Харкові у 2002 році. Її фахівці мають великий досвід роботи та пропонують художнє кування різної складності. Одними з найпопулярніших кованих елементів, які виготовляють тут, стали флюгери. Це прилади, які використовуються для вимірювання напрямку вітру та встановлюються на дахах будинків або інших пагорбах. Класичний варіант виконується у формі півня на списі. Однак вони також вважаються декоративними аксесуарами. “Душка” пропонує флюгери різних форм, розмірів та дизайнів.

Також компанія приймає замовлення на виготовлення предметів декору для музеїв, театрів та інших культурних закладів. Це можуть бути вішалки для одягу, полиці, стільці та інші меблі. Менеджери, які приймають замовлення, можуть запропонувати готове рішення або вислухати побажання та потреби клієнта. Будь-які ковані вироби можна замовляти як в роздріб, так і гуртом. Для гуртових покупців передбачені спеціальні пропозиції та знижки.

Харків’яни звертаються до “Душки” також за іншими послугами та товарами. Наприклад, тут можна замовити бочки та інші ємності з нержавіючої сталі, вироби з металу, торгове обладнання та багато іншого. Клієнтами компанії стали відомі промислові підприємства Харкова.

“Ескалібур”

Компанія розташована в Пісочині, найближчому передмісті Харкова (район авторинку “Лоск”). “Ескалібур” – це ковальська майстерня, яка займається виготовленням кованих виробів на індивідуальні замовлення. До команди фахівців входять:

  • Дизайнер. Це людина, яка відповідає за створення креслень. Він приймає замовлення та погоджує з клієнтами всі нюанси. Цей спеціаліст має великий досвід роботи в ковальській галузі, тому точно знає, яким має бути креслення, щоб реалізувати його та отримати гарний виріб.
  • Коваль з художнього кування. Цей спеціаліст займається ручним куванням і бездоганно володіє своїм ремеслом.
  • Зварювальники та слюсарі. Ковальська справа потребує особливих знань та навичок від таких фахівців. Тому зварювальники та слюсарі, які працюють у “Ескалібур”, мають великий досвід роботи саме в цій галузі.

Фахівці компанії готові виїхати на територію замовника, щоб виконати виміри та проконсультувати щодо майбутньої роботи. Причому така послуга надається безоплатно. В “Ескалібур” можна замовити ковані меблі, вироби для дому, двору та декоративні елементи. Також тут виготовляють ексклюзивні люстри, світильники, ліхтарі та бра. Такі предмети надають відчуття комфорту та тепла як у житлових будинках, так і у різних закладах. Власники приватних будинків вважають ці вироби прикрасою двору та предметом своєї гордості. Також ковані ліхтарі підходять для встановлення на вулиці, причому вони можуть не лише освітлювати територію, а й створювати особливу атмосферу.

Ковані вироби, придбані в “Ескалібур”, можуть стати гідним варіантом подарунка близьким людям. Часто їх обирають як подарунок начальнику від колективу, сусідам чи друзям.

“Артдеко”

“Артдеко” – одне з найбільших підприємств в Україні, яке має власне виробництво високої потужності для виготовлення кованих виробів. Воно було засноване у 2005 році й з цього часу вдосконалюється, впроваджує нові технології та постійно оновлює обладнання. Завдяки цьому компанія виробляє оригінальні ковані елементи. Проєктувальники-дизайнери пропонують клієнтам нові ідеї та техніки. Водночас вони готові виконати індивідуальні замовлення за ескізами замовників. Філії та магазини мережі “Артдеко” є у різних регіонах України. У Харкові філія компанії розташована за адресою: вул. Киргизька, 21-А.

Харків’яни відзначають такі переваги звернення до “Артдеко”:

  • Великий асортимент. Тут можна замовити як предмети, меблі та конструкції, так і окремі елементи: верхівки, кільця, петлі, накладки та інші.
  • Універсальність. Ковані елементи, виготовлені в “Артдеко”, підійдуть для оформлення будь-якої ландшафтної зони, зокрема дитячих майданчиків, присадибних та інших зон.
  • Доступні ціни. Кожне замовлення розраховується індивідуально і на нього впливає складність роботи. Для постійних покупців передбачено програму лояльності.
  • Можливість оформлення замовлень онлайн. Ви можете переглянути каталог готових виробів, додати потрібні позиції в кошик і заповнити всі поля, дотримуючись підказок. А для оформлення індивідуального замовлення необхідно зв’язатися з менеджерами компанії.

Харківська канатна дорога: як незвична транспортна мережа перетворилася на атракціон

0

У Харкові, як і в багатьох обласних центрах, багато цікавих та незвичайних пам’яток. Однією з них є Харківська канатна дорога. Її відкриття відбулося у 1971 році. На той момент вона розроблялася та проєктувалася як альтернатива підземному та наземному транспорту, а згодом стала атракціоном, місцем для сімейного відпочинку та романтичних поїздок. З висоти канатної дороги відкриваються цікаві краєвиди на парки та зелені зони Харкова. Далі на kharkov-future.

Історія будівництва канатної дороги

У 1960-х роках виникла потреба у новому транспортному маршруті для робітників заводів. Крім канатної дороги розглядалися різноманітні варіанти, але через те, що значна частина нового маршруту мала проходити через болото та лісисту місцевість, вибір впав саме на такий незвичайний вид транспорту. Зовнішній вигляд посадкової станції “Павлове поле” розробляв архітектор І. Є. Попов. Станцію прикрасили мозаїчним панно В. Я. Савенкова, де було зображено футуристичну версію канатної дороги.

Розробка проєкту тривала багато років. Процес будівництва розпочався у 1968 році та тривав до 1971 року. Канатна дорога спочатку слугувала способом транспортування робітників Харківського машинобудівного заводу «ФЕД» та Харківського авіаційного заводу, а також інших підприємств, що активно розвивалися в ті роки, до житлових районів Павлового поля. Робітники мали спеціальні пропускні квитки, розраховані на місяць поїздок.

Особливості роботи та характеристика

У перші роки роботи пропускна спроможність конструкції становила 1 500 людей на годину та близько 12 000 осіб на день. Харківську канатну дорогу підтримують 18 опор різної висоти. Протяжність атракціону 1 385 метрів. Дорогою переміщуються 124 кабінки для пасажирів та одна — для службового персоналу. Кабінки на різних ділянках здіймаються над землею на висоту від 8 до 26 метрів. Вантажність кожної кабінки до 160 кг, вони розраховані на двох пасажирів. На канатній дорозі дві посадкові станції: “Павлове Поле”, розташована біля житлового масиву, та “Міськпарк” у Центральному парку. Маршрут в один кінець займає 18 хвилин.

Особливістю роботи канатної дороги є два троси, натягнуті між опорами. Один трос відповідає за рух кабінок, а другий тримає їхню вагу. Робота дороги схожа на гірськолижні витяги.

Регулярні реконструкції та модернізація

Згодом транспортна система Харкова розвивалася. Деякі вулиці продовжили далі через зелені зони. Збільшилась кількість маршрутів автобусів, тролейбусів і трамваїв. З 1970-х років розпочалося будівництво метро. На початку 2000-х відкрилися станції на Павловому полі. Поступово необхідність у канатній дорозі, як у транспортному маршруті зникла, але споруда продовжувала функціонувати та стала міською пам’яткою. Хоча спочатку її так не планували, канатна, канатна дорога стала одним із перших атракціонів Центрального парку Харкова.

За час роботи канатна дорога проходила різні модернізації та реконструкції. У 1986 році було проведено першу реконструкцію для покращення безпеки та комфорту пасажирів, а у 2003 році впроваджено сучасну систему управління, яка покращила процес експлуатації канатної дороги.

У 2012 році розпочалася масштабна реконструкція Центрального парку. Того ж року було виконано капітальний ремонт: відреставровано та пофарбовано кабінки, поміняно рухомі елементи та частину тросів. У 2014 році відремонтували посадкову станцію “Міськпарк” та вперше за час роботи дороги замінили кабінки. До реконструкції вони були з металу, а нові різноколірні кабінки, виготовлені та привезені з Дніпра, були створені з більш сучасного та придатного для цих цілей склопластику. Цей матеріал майже не зазнає впливу погоди, тому нові кабінки повинні стати більш довговічними.

Один із символів міста та туристична пам’ятка

Харківська канатна дорога проходить частково біля житлових будинків та перетинає жваву вулицю, але основна частина маршруту пролягає над річкою, болотистою місцевістю та зеленими зонами, що створює ефект невеликої екскурсії природними ландшафтами. Під час поїздки пасажирам відкриваються краєвиди на Лісопарк, Ботанічний сад, а також Центральний парк та Саржин Яр — два великі та відомі парки обласного центру. За час роботи канатна дорога стала одним із символів Харкова та поступово з транспортної лінії для робочих заводів перетворилася на атракціон та туристичну пам’ятку.

Британська газета “The Guardian” у 2016 році випустила список 10 найкращих витягів світу за версією редакції. Витяги оцінювалися за технічними характеристиками, історією, зовнішнім виглядом, надійністю конструкцій, наявністю або відсутністю аварій. До списку найкращих увійшла Харківська канатна дорога.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році Харківська канатна дорога призупинила свою роботу, як і інші атракціони Центрального парку, з міркувань безпеки, оскільки під час повітряної тривоги її неможливо швидко зупинити та зняти людей, щоб вони могли пройти в укриття.

Харківський іподром: історія найстарішого в Україні кінного комплексу

0

У 1880-х роках на території України активно проводилося розведення та тренування породистих коней. Для цього була потрібна відповідна інфраструктура. Після відкриття іподрому у Харкові, він не лише посприяв розвитку кінного спорту, а й став місцем, де відбувалися різні цікаві для країни та міста події. Далі на kharkov-future.

Відкриття іподрому біля Кінного ринка

Найстаріший іподром України відкрився у 1848 році на Кінній площі біля Кінного ринку. На той час це було місце, де відбувалися демонстрації та продаж коней. У радянські часи майдан було перейменовано на площу Повстання, а в рамках декомунізації у 2014 році вона отримала назву — площа Захисників України. Кінний ринок, хоча й зберіг у своїй назві історичне призначення, з часом перетворився на продуктовий і речовий базар. Іподром там також знаходився не тривалий час і вже у 1860-х роках його перенесли на тодішню околицю міста, де він і залишився. 

Після скасування кріпосного права кінний завод і в цілому весь побудований комплекс прийшов у занепад і збанкрутував через відсутність робітників. Починаючи з 1890-х років відбулося відновлення іподрому. Там почали проводити кінні перегони, тому робітники для їх проведення підтримували дуже якісне трав’яне покриття доріжок. 

Розвиток авіації, велоспорту, футболу та поліцейських собак

З кінця XIX століття до середини XX сторіччя на Харківському іподромі відбулося багато цікавих подій, які зовсім не були пов’язані з кінним спортом, але наявність великого поля з трав’яним покриттям і трибуни зробили його зручним для іншого використання.

У 1970-х — 1890-х роках на іподромі винахідники здійснювали спроби злетіти на повітряних кулях. У 1910-х роках цими спробами зайнялися авіаконструктори-аматори. Велика площа іподрому дозволяла використовувати його для злету та посадки перших літаків. Іподром слугував, як випробувальним майданчиком, так і місцем, де проводилися показові польоти.

У 1910-х роках на території іподрому регулярно відбувалися велосипедні перегони. У 1911 році на іподромі, де вже були збудовані трибуни й облаштоване поле, відбувся перший офіційний футбольний матч у Харкові. У тому ж році на території іподрому провели перші в місті змагання службових поліцейських собак.

Історія роботи іподрому у XX столітті

За проєктом архітектора Здислава Харманського впродовж 1907-1914 років тривало будівництво трибуни для перегонів на двоколісних екіпажах. Будівля в стилі модерн збереглася до наших днів. Біля неї було створено різні дерев’яні споруди, але з часом їх розібрали.

У 1917-1919 роках більшість іподромів на території України майже не працювали через буремні події того періоду, хоча зрідка в Харкові відбувалися кінні змагання. З 1920 року діяльність кінного комплексу поновилася, проте у 1926 році частину території іподрому передали Харківському авіаційному заводу, який на той час активно розбудовувався та потребував збільшення території. 

У 1930 році Харківський іподром увійшов до четвірки найкращих кінних комплексів СРСР. На той момент там була добре організована робота, професійний персонал, інфраструктура підтримувалася в гарному стані та вчасно осучаснювалася. Наприклад, було встановлено освітлення доріжок, що давало можливість проводити тренування та змагання навіть ввечері.

У період Другої світової війни іподром частково постраждав через бойові дії, але вже у 1946 році повністю відновив свою роботу. 

У 1960-ті — 1980-ті роки діяльність іподрому активно розвивалася. Працювала школа кінного спорту “Спартак”. Спортсмени виступали на багатьох міжнародних змаганнях, де часто посідали високі місця та отримували нагороди. Регулярно проводилася реконструкція та модернізація приміщень. Відбувалося розведення різних порід коней. Працівники іподрому вдало проводили селекцію тварин, які брали участь у перегонах з колісницями. Племінних і спортивних коней часто продавали за кордон.

У 1990-х роках економічна криза в Україні негативно вплинула на роботу іподрому. Знизилася кількість відвідувань. Значна частина власників коней не сплачувала за їх перебування на іподромі. Через це виникли затримки з виплатами зарплат працівників і вони почали звільнятися. Це негативно вплинуло на розведення та продаж тварин.

Діяльність іподрому на початку XXI сторіччя

З 2005 року іподром, який знаходиться в державній власності, орендує ТОВ “Харківський кінний завод”. У 2006 році в комплексі була проведена реконструкція. 

На території іподрому проводилися змагання та тренування коней, працював кінний клуб, де можна було брати уроки верхової їзди. Хоча іподром продовжив свою діяльність, як комплекс для тренування коней, його приміщення та територію також інколи здавали в оренду. У 2007-2012 роках у будівлі розміщувався нічний клуб, а з 2010 до 2012 року на території проводилися зимові автогонки.      

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році, будівля іподрому частково постраждала через обстріли. У споруді були пошкоджені вікна, двері, дах і фасад.

Міжнародний аеропорт “Харків”: як розвивалася авіація в місті

0

Багато мешканців Харкова та області від появи перших зразків авіаційної техніки зацікавилися та почали розвивати галузь. Це призводило не лише до розвитку літакобудування, а й до розбудови авіаційної інфраструктури, яку з часом збільшували та проводили реконструкції, що дозволило харківському аеропорту стати одним з найбільших в Україні. Далі на kharkov-future.

Розвиток авіації та заснування аеропорту

Розвиток авіаційної галузі в Харкові розпочався з польоту Михайла Лаврентьєва на збудованій ним повітряній кулі. Михайло Лаврентьєв піднявся в небо із заводу, розташованого на Москалівці. Він здійснив політ у 1874 році, а у 1910 році батько відомої льотчиці Валентини Гризодубової — Степан Гризодубов створив і здійснив політ на літаку власної конструкції.

У 1920-х роках в Україні в цілому відбувався значний розвиток авіації, через велику зацікавленість людей новою для того часу галуззю діяльності. У 1923 році було створено авіаційне товариство, яке пізніше стало основою для радянської цивільної авіації. Перший аеродром і авіамайстерні товариства відкрилися на околиці Харкова. У 1924 році товариство почало проводити перші регулярні цивільні авіарейси, а у 1925 році на цьому місці відкрився перший в Україні аероклуб.

Перенесення, розвиток і статус найкращого у СРСР аеропорту

На базі майстерень авіаційного товариства у 1926 році відкрився Харківський авіаційний завод. Згодом там запрацювало авіаконструкторське бюро. Авіазавод багато років був одним з найбільших виробництв літаків у СРСР. 

Аеродром і завод було не дуже зручно розбудовувати в одному місці. Після відкриття заводу аеродром вирішили перенести на іншу локацію та розташувати біля селища Основа. З часом площа обласного центру збільшувалася, тому хоча аеропорт так і залишився на тій же локації, він опинився на території Харкова. 

У 1928 році з харківського аеропорту відбувся перший міжнародний рейс. У порівнянні з сучасними великими комплексами з розгалуженою інфраструктурою, тодішній аеропорт, який складався з ґрунтової злітно-посадкової смуги, двоповерхової будівлі та персоналу, що обслуговує, здається не дуже великим і серйозним. Проте співробітникам вдалося гарно організувати його роботу, тому у 1936 році харківський аеропорт отримав нагороду, як найкращий в СРСР.   

На початку 1940-х років авіаційний комплекс було модернізовано та розбудовано. Злітно-посадкову смугу зробили бетонованою. Для літаків побудували металевий ангар і склади для технічного обладнання, а також встановили радіомаяк.

Міжнародний аеропорт “Харків”

Будівництво термінала B у 1950-х роках

Перша будівля харківського аеропорту так само, як і злітно-посадкові смуги, була повністю знищена в ході бойових дій у Другу світову війну, тому у 1950-х роках розпочалася масштабна реконструкція в ході якої аеропорт будували заново. 

У 1954 році було відкрито будівлю аеропорту, яка згодом отримала назву “термінал В”. Вона була збудована в стилі сталінського ампіру за типовим проєктом. Хоча подібні будівлі аеропортів існували в багатьох містах СРСР, споруда мала різні українські елементи, такі як, орнаменти на фасаді з соняхами, колосками та виноградними лозами. Високі вікна з шістьма кутами є відсиланням до архітектури українського модерну. На терміналі B також були різні комуністичні символи, які прибрали у 2014 році в рамках декомунізації. Будівля є пам’яткою архітектури.

У 1980-х роках пасажиропотік аеропорту склав близько 1 мільйона на рік. Після розпаду СРСР, у 1995 році там була проведена реконструкція.     

Реконструкція та будівництво термінала A у 2010-х роках

Після того, як стало відомо, що Харків буде одним з міст, які прийматимуть Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, у 2009 році розпочалася реконструкція та розбудова аеропорту. Злітно-посадкову смугу подовжили до 2 500 м, що дозволило приймати великі пасажирські літаки класів «Аеробус A320» і «Боїнг 737».

Термінал B, збудований у 1950-х роках, суттєво реконструювали. Там була відкрита VIP-зона. У 2010 році закінчилося будівництво термінала A, а у 2012 році в аеропорту з’явилися телетрапи та нова диспетчерська вежа. У той же період була проведена реконструкція та відбудова термінала C, який слугує ангаром для літаків, і територія довкола аеропорту.

Діяльність аеропорту у 2020-х роках

Після проведення ЄВРО-2012 модернізація різних систем роботи аеропорту продовжилася. Це дозволило приймати в аеропорту великі широкофюзеляжні літаки. З 2000-х років кількість рейсів і пасажиропотоку постійно зростала. Харківський аеропорт був одним з найбільших в Україні за кількістю переміщених пасажирів. За даними на 2021 рік він був 5 за цим показником серед аеропортів країни. У 2019 році аеропортом Харкова скористалися понад 1 мільйон пасажирів. 

Оскільки після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році повітряний простір країни для цивільних літаків закрили, харківський аеропорт призупинив роботу. Через російські обстріли у терміналі B були пошкоджені вікна та двері.  

Незвичні та цікаві мости Харкова

0

Харків не є судноплавним містом, але мостових споруд у місті багато. У місті налічується близько 60 мостів. Багато з них мають цікаві особливості конструкції. У XVIII-XIX століттях для будівництва мостів в основному використовувалися дерев’яні матеріали, рідше — кам’яні. Їхні конструкції часто вимагали ремонту. Згодом на заміну дерев’яним та кам’яним мостам прийшли залізобетонні, які відрізнялися значно більшою довговічністю. Далі на kharkov-future.

Метроміст

У Харкові існує унікальна інженерна споруда, яка не має аналогів у світі — критий метроміст, що сполучає станції метро “Київська” та “Академіка Барабашова”. Унікальність його обумовлена ​​повністю закритою конструкцією. Її розробили для того, щоб не порушувати мікроклімат тунелю та вберегти полотно від руйнування під впливом погодних умов.

Споруда з’явилася у 1980 році в рамках експериментального проєкту. Станцію метро ”Академіка Барабашова” збудовано біля болота. Для її створення необхідно було частково заморожувати ґрунт, а частково за розташуванням лінії метро над болотом було зведено міст.

Комунальний міст

На перехресті проспектів Героїв Харкова та Льва Ландау розташований великий транспортний вузол, де височіє найдовший міст міста — близько 1,1 км. Масштабний інфраструктурний об’єкт розташований над залізничними коліями, автомобільною дорогою та річкою Немишля.

Міст був відкритий у 1975 році. Його особливістю є наявність дворівневої розв’язки, що підвищує загальну ефективність транспортної системи в цьому районі. Міст перетинає проспекти в найвищій точці, тому звідти відкриваються чудові краєвиди на місто.

Пішохідний міст на Аерокосмічному проспекті

У 2012 році на одному із найбільш завантажених проспектів Харкова було відкрито скляний міст, який одразу привернув увагу городян. Він особливо красиво виглядає у вечірній час, коли вмикається підсвічування. З мосту можна насолодитися видом на проспект, що робить його привабливим місцем для фотографів.

Окрім естетичної цінності міст виконує важливу функціональну роль, забезпечуючи безпечний пішохідний перехід через Аерокосмічний проспект — одну з найбільш завантажених транспортних магістралей міста. На мосту є ліфт і пандус для маломобільних людей. Міст створений з монолітного залізобетонного фундамента та оснащений антивандальним склінням, тому є одним із найбезпечніших пішохідних переходів міста. У зимовий період у середині підтримується комфортна температура.

Кузинський міст

Розташований на околиці Харкова, з’єднує вулицю Велика Панасівська з районом Лисої гори. Проходить безпосередньо над залізничними коліями. Міст отримав назву на честь купця Кузьми Кузіна, який був відомий як власник великої кількості нерухомості та успішний торговець винами.

Головною архітектурною особливістю споруди є її незвична, вигнута форма, що виділяє його серед інших мостів Харкова. Причини такого архітектурного рішення наразі невідомі. Існує версія, що спочатку планувалося будівництво прямого моста. Однак розташування будівлі депо в зоні будівництва вимагало коригування цих планів, внаслідок чого було змінено форму споруди.

Пішохідний міст у Міському саду імені Т. Г. Шевченка

Маленький пішохідний місток був створений у XIX столітті. Спочатку споруда розташовувалась між будівлями Пасажу, який був зруйнований під час Другої світової війни, але міст не постраждав. У 1950-ті роки на місці Пасажу було створено Покровський сквер. Міст перенесли до Міського саду імені Т. Г. Шевченка та встановили його над яром.

У 2019 році завершилася масштабна реконструкція Міського саду імені Т. Г. Шевченка, яка тривала з 2017 року, під час якої було суттєво відреставровано й місток. Яр, над яким він розташовувався, переробили на довгий великий фонтан.

Купецький міст

Міст було зведено ще в XIX столітті, розташований над річкою Лопань. Спочатку він був дерев’яною спорудою на палях, що було характерно для того часу. Міст неодноразово піддавався ремонту, пошкодження були зумовлені як інтенсивним рухом, так і не міцною конструкцією.

Істотні зміни відбулися більше століття тому, коли було вирішено демонтувати дерев’яну конструкцію та звести сучасний на той час металевий міст із кам’яними опорами. З цього моменту Купецький міст став невіддільною частиною міської транспортної системи. Він і досі залишається в експлуатації, регулярно проходить планові перевірки технічного стану та міцність. Купецький міст витримав випробування часом і продовжує виконувати важливу транспортну функцію в міському середовищі.

Пішохідний міст над Клочківським узвозом

Міст розташований над Клочківським узвозом, веде від житлових кварталів, розташованих за будинком Держпрому до службового в’їзду до зоопарку. Його будівництво було завершено у 1952 році, з того часу міст став визначною пам’яткою.

З мосту відкривається чудовий краєвид на будівлю Держпрому, головний корпус ХНУ імені В. Н. Каразіна та жвавий Клочківський узвіз і однойменну вулицю. Це місце є чудовим місцем для фотосесій. У вечірній час міст має гарний вигляд завдяки підсвічуванню.

Харківський міст

Міст, який розташований на проспекті Героїв Харкова, що перетинає річку Харків, відіграє важливу роль у транспортній інфраструктурі міста. Він з’єднує центральну частину міста зі східними районами.

Міст почали будувати ще у XVIII столітті, відтоді його неодноразово реконструювали та ремонтували. У 1870-ті роки місцева влада вирішила звести кам’яний міст. Проєкт розробив архітектор Петро Ярославський. Однак плани не були реалізовані, замість кам’яної конструкції було зведено дерев’яну.

Перший кам’яний міст на цьому місці було збудовано у 1901 році. Сучасний Харківський міст було створено у 1954 році. Гранітні постаменти та декоративні ліхтарі, які входять до архітектурного оформлення мосту, роблять його цікавим не лише з транспортного, а й з архітектурного погляду.

Пішохідний міст біля скверу “Стрілка”

Пішохідний підвісний міст розташований біля злиття річок Харків та Лопань, поряд зі сквером «Стрілка». Відкриття мосту відбулося у 2011 році, коли було завершено проєкт реконструкції скверу. До цього понад тридцять років на цьому місці знаходився дерев’яний міст.

Сьогодні міст є популярним місцем для прогулянок та фотосесій. Він особливо подобається молодятам, які прикріплюють до мосту замки. Через велику вагу замочків на мосту провисають металеві троси, які тримають всю конструкцію, тому комунальні служби часто прибирають замки.

У 2014 році на міст було встановлено нове підсвічування, а у 2025 році розпочалася реконструкція споруди.

Лопанський міст

Історія мосту сягає корінням початку XVIII століття. Перша дерев’яна конструкція, зведена через річку Лопань, не витримала впливу щорічних паводків і незабаром стала непридатною для використання. Міст кілька разів намагалися відновити та реконструювати, але жодна з дерев’яних конструкцій не прослужила довго. У 1780-х роках було ухвалено рішення про будівництво кам’яного мосту, однак і цей проєкт не увінчався успіхом. Виникли проблеми з пошуком фінансування та пошкодженням споруди внаслідок паводка 1785 року. У результаті, до 1790 року було ухвалено рішення знову звести міст із дерева.

У 1883 році було збудовано залізний міст, встановлений на кам’яних опорах. Під час Другої світової війни споруда була пошкоджена, її повна реконструкція відбувалася з 1957 до 1958 року. У процесі ремонту було укріплено кам’яні опори, а також оновлено елементи оформлення, включно з поручнями та ліхтарними стовпами з декоративними рослинними мотивами. Для зручності городян у період будівництва поряд був збудований тимчасовий міст.

У 2016 році, в рамках процесу декомунізації, чавунна огорожа мосту із символікою СРСР була замінена на нову.

Де замовити металопластикові вікна: найкращі магазини Харкова

0

При облаштуванні своїх будинків і квартир харків’яни прагнуть дотримуватися сучасних тенденцій. Дерев’яні вікна вже давно перестали бути популярними й замість них багато хто вибирає варіанти з металопластику. У наш час можна знайти багато варіацій таких вікон з різними характеристиками. Які переваги мають металопластикові вікна? І де харків’яни найчастіше їх замовляють? Далі на kharkov-future.

Трохи історії

Металопластикові вікна ще називають вікна з полівінілхлориду або ПВХ. Вперше їх почали встановлювати у Німеччині у 1950-х роках. Конструкції з цього матеріалу були міцними та довговічними, тому вони поступово витісняли дерев’яні або металеві вікна. У нашій території вікна з ПВХ почали з’являтися на початку 1990-х років. Спочатку вони вважалися дивиною і їх могли собі дозволити тільки заможні люди.

На початку 2000-х років ситуація на ринку змінилася. Тоді з’являлося все більше виробників металопластикових вікон, які використовували сучасні технології та робили товар доступним для широкого користування, конкуруючи між собою. У 2010-х роках більшість харків’ян при облаштуванні своїх будинків та квартир вже віддавали перевагу вікнам з ПВХ. А забудовники встановлювали їх у всіх новобудовах Харкова. У наш час дерев’яні вікна зустрічаються все рідше, здебільшого в старих будинках або в спорудах певного стилю, в яких дерев’яні конструкції вважаються частиною інтер’єру.

Переваги та недоліки металопластикових вікон

Основними перевагами металопластикових вікон вважаються:

  • Погодостійкість. Дерев’яні вікна найчастіше піддаються деформації через вогкість і вологість, з якими доводиться стикатися в різні пори року. Якісні металопластикові конструкції не змінюються під дією сонця, вітру та дощу.
  • Звукоізоляція. Харків’янам, як мешканцям великого міста, важливо, щоби в їхніх будинках був мінімальний рівень шуму. Особливо цей фактор важливий для тих, хто живе поряд з трасою, трамвайними лініями чи галасливими центральними вулицями міста.
  • Багатофункціональність. Більшість дерев’яних вікон “працюють в одному режимі” – ви можете просто відкрити кватирку для провітрювання. Вікна з ПВХ можна ставити у різні режими, а елементи фурнітури дозволяють контролювати інтенсивність провітрювання.
  • Довговічність. Виробники запевняють, що середній термін експлуатації металопластикових вікон – 30 років. При правильній експлуатації може навіть збільшуватися.
  • Простота обслуговування. Все, що потрібно для догляду за вікнами з ПВХ – це протирати їх від бруду, змащувати фурнітуру та змінювати її у разі поломок.

З недоліків металопластикових вікон зазвичай виділяють їхню масу. Самі собою конструкції важкі і встановлювати їх власними силами складно. Однак у Харкові є безліч компаній, у яких можна купити вікна та скористатися послугою їх встановлення. Пропонуємо познайомитись з магазинами, яким довіряють жителі нашого міста.

“ОкнаПарк”

“ОкнаПарк” – популярна компанія, яка має власне виробництво металопластикових вікон. Воно складається з таких етапів:

  • нарізка профілю відповідно до вимірів замовника;
  • армування для надання конструкціям міцності та запобігання деформації;
  • обробка пластикових заготовок, у тому числі фрезерування отворів під фурнітуру;
  • зварювання рам та стулок;
  • встановлення фурнітури;
  • встановлення склопакета;
  • контроль якості – перевірка роботи готових конструкцій, після якої вони відправляються до замовників.

Готові конструкції можуть купувати як харків’яни, так і мешканці інших міст. Головний магазин “ОкнаПарк” розташований за адресою: вул. Примерівська, 25/27. Ще один магазин розташований у Харківській області: Мерефа, вул. Дніпровська, 223. Ознайомитись з повним асортиментом вікон з ПВХ власного виробництва можна у каталозі на офіційному сайті “ОкнаПарк”.

Щоб оформити замовлення на металопластикові вікна, можна викликати спеціалістів компанії, які здійснюють заміри, або передати менеджерам вже підготовлену інформацію. Дізнатись ціну на конкретний виріб можна за допомогою калькулятора розрахунку вартості на сайті. Для цього необхідно вказати ширину, висоту, тип профілю та склопакета, а також додаткову комплектацію, якщо вона потребує.

В “ОкнаПарк” працюють понад 120 фахівців, які пропонують свої послуги по підбору вікон, які стануть ідеальними для будь-якого приміщення. Завдяки власному виробництву компанія може виготовляти вікна нестандартних конструкцій та розмірів, враховуючи потреби та побажання замовників.

“Gros”

“Gros” – ще один виробник вікон, продукцію якого часто купують харків’яни. Також компанія працює з дилерами з різних регіонів України. “Gros” приймає індивідуальні замовлення на виготовлення металопластикових вікон. Компанія має власний автопарк з досвідченими водіями, які доставляють замовлення по Харкову та передмісті. Крім транспортування конструкцій, фахівці “Gros” можуть допомогти з встановленням вікон та їх подальшим обслуговуванням.

Харків’яни відзначають такі переваги придбання металопластикових вікон у “Gros”:

  • Якість. На виробництві використовують профілі “WDS” та “Kommerling”, а фурнітуру – “ROTO” та “AXOR”. Висока якість витратних матеріалів та комплектуючих робить якісними та довговічними готові віконні конструкції.
  • Можливість замовити вікна нестандартних форм та/або розмірів. Все частіше дизайнери використовують вікна як стильний елемент інтер’єру. У “Gros” можна оформити замовлення на ексклюзивні моделі.
  • Консультація та супровід фахівців. Менеджери “Gros” допомагають підібрати вікна, враховуючи запити та бюджет кожного клієнта.
  • Швидкість оформлення замовлень. На складі та в магазині “Gros” зазвичай зберігається достатня кількість готових конструкцій стандартних розмірів, які можна купити на місці. А термін виготовлення вікон за індивідуальним замовленням обмовляється з замовником.
  • Послуга встановлення вікон “під ключ”. Зайняті харків’яни часто надають перевагу такій послузі. Виконання вимірів, виготовлення вікон, доставлення, демонтаж старих конструкцій та встановлення нових – все це компанія повністю бере на себе.

“Екіпаж”

“Екіпаж” – компанія, яка стала одним з найбільших виробників металопластикових вікон в Україні. Вона була заснована у 2006 році у Харківській області. У наступні роки її заводи також були відкриті у Хмельницькому, Києві та Київській області. А у Харкові головний офіс та магазин “Екіпаж” знаходиться за адресою: вул. Сухумська, 11. Своїм покупцям компанія гарантує:

  • Швидкий замір та можливість оформлення замовлення онлайн. Багато клієнтів вирішують виконати заміри самостійно, дотримуючись підказок менеджерів компанії. Відразу після отримання необхідної інформації від замовника замовлення передається на виробництво. Середній термін виготовлення вікон з ПВХ становить 5 днів.
  • Безоплатне доставлення. Жителям Харкова та області готові конструкції привозять додому, після чого монтажники “Екіпаж” можуть взяти на себе також встановлення вікон.
  • Подальше обслуговування. На всі металопластикові вікна надається гарантія на 5 років. Якщо протягом цього часу виникають проблеми з експлуатацією конструкцій, фахівці компанії виконують діагностику та виправляють поломки безоплатно.

Вікна від “Екіпаж” можна побачити у багатьох офісних будівлях та житлових будинках Харкова. Часто до компанії звертаються підрядники, які виконують ремонт квартир у новобудовах. “Екіпаж” співпрацює як з приватними особами, так і з забудовниками, будівельними організаціями. Для приватних та корпоративних клієнтів передбачені знижки та спеціальні пропозиції.

У 2024 році компанія розширила своє виробництво через підвищення попиту на нові вікна у постраждалих через військові дії будівлі та житлові будинки. Вона працює за державною програмою “єВідновлення” і цим уже скористалися тисячі харків’ян.

“Veka”

Компанія “Veka” є дочірньою компанією великої німецької фірми. Тому металопластикові вікна “Veka” відповідають вимогам міжнародних стандартів та цінуються за якість та довговічність. На виробництві використовують високоякісний пластик, стійкий до впливу навколишнього середовища. Також конструкції містять спеціальні армувальні підсилювачі, які підвищують міцність та надійність вікон з ПВХ від компанії “Veka”.

Щоб замовити вікна, харків’яни можуть:

  • Звернутися до будь-якого з фірмових магазинів. Наприклад, популярними стали точки на ринку “Термінал” (ст. м. “Холодна Гора”) або в магазині “Vikanto” (ст. м. “Спортивна”).
  • Залишити заявку на замір або замовити дзвінок на офіційному сайті “Veka”. У робочий час менеджери компанії зв’язуються з покупцями протягом години.
  • Самостійно зателефонувати менеджерам компанії. Це найшвидший спосіб оформлення замовлення або виклику спеціаліста для вимірювання.

Також харків’яни можуть скористатися калькулятором розрахунку вартості на сайті “Veka”. Щоб підібрати оптимальний варіант вікна з ПВХ, необхідно вказувати не лише стандартні виміри, але й такі нюанси, як куди виходить вікно (на сонячну або тіньову сторону) і чи планується у приміщенні проживання або перебування дітей. Такий уважний підхід дозволяє підібрати такий варіант вікна, який буде функціональним, практичним та безпечним.

“4 Вікна”

“4 Вікна” – популярна у Харкові компанія, що має власне виробництво. Завдяки відсутності посередників замовляти вікна можна за доступною ціною. Головний офіс компанії розташований за адресою: вул. Полтавський шлях, 147. Найчастіше харків’яни замовляють тут вікна:

  • На кухню. Ця частина будинку або квартири відрізняється особливим мікрокліматом, при якому вологість часто стає вищою, ніж в інших кімнатах. Неякісні вікна за таких умов швидко псуються і втрачають свій вигляд. “4 Вікна” пропонує такі конструкції для кухонь, які оснащені поворотно-відкидним механізмом, мають відповідні режими мікропровітрювання та спеціальний склопакет з енергозбереженням.
  • У вітальню. Крім того, що вікна в цій кімнаті повинні бути багатофункціональними та забезпечувати хорошу теплоізоляцію, вони мають виглядати естетично та вписувати в загальний інтер’єр. Це важливо, оскільки у вітальні часто збираються цілі сім’ї, зокрема з гостями. У каталозі “4 Вікна” представлені вікна для вітальні, які допомагають у створенні затишку.
  • На дачу. Покупці часто висувають до вікон на дачу особливі вимоги: щоб вони добре пропускали світло і забезпечували хорошу провітрюваність. У “4 Вікна” для дачних будинків можна придбати однокамерні енергозберігаючі вікна з захисними ролетами або двокамерні з мультифункціональним склом “Solar” (забезпечують збереження тепла взимку не пропускають спеку).

Також “4 Вікна” пропонує вікна для інших кімнат у приватному будинку, квартирі, а також для офісних та інших приміщень.

“Вікна мегаполісу”

“Вікна мегаполісу” – один з провідних виробників металопластикових вікон у Харкові. Її офіс розташований за адресою: пр. Гагаріна, 23. Компанія працює з 2004 року, і за цей час її клієнтами стали тисячі мешканців нашого регіону. “Вікна мегаполісу” співпрацює з “Rehau” – відомою німецькою будівельною компанією. Крім вікон, вона також пропонує двері та розсувні системи будь-якої конфігурації.

Харків’яни відзначають такі переваги звернення до “Вікна мегаполісу”:

  • Простота оформлення замовлення. Клієнту необхідно лише розповісти, яким би він хотів бачити кінцевий результат. За решту роботи відповідають менеджери компанії: вони виконають виміри, зроблять розрахунки, узгодять усі деталі та передадуть замовлення на подальшу обробку.
  • Універсальність. Вікна, замовлені в “Вікна міста”, підійдуть для всіх будинків, квартир, промислових та інших приміщень.
  • Дотримання термінів. Наявність власного виробництва дозволяє компанії гарантувати виконання замовлень у чітко обумовлений термін.
  • Гарантія якості. Тривалість гарантії більшість конструкцій становить 5 років. Однак навіть після цього “Вікна мегаполісу” запрошує своїх клієнтів користуватися постгарантійним сервісом, щоб забезпечити вікнам довговічність.
  • Доступні ціни. Компанія пропонує безоплатну послугу виклику замірника. Також для постійних та гуртових клієнтів передбачені спеціальні пропозиції.

“Тепла лінія”

“Тепла лінія” – офіційний представник заводу “ВегаПласт”, який є найбільшим виробником металопластикових вікон у нашому регіоні. Її місія полягає у тому, щоб зробити вікна із ПВХ доступними для всіх харків’ян. Для цього компанія “Тепла лінія” співпрацює з соціальними службами, бере участь у програмі “єВідновлення” та веде таку цінову політику, яка робить продукцію доступною для багатьох. Також на складі завжди є певна кількість вікон стандартних вимірів. На них часто діють акційні пропозиції.

Серед широкого асортименту, представленого в каталозі, підібрати потрібний варіант металопластикових вікон можна для всіх верств населення. Наприклад, вартість конструкцій багато в чому залежить від їх ізоляційних властивостей. Вікна можуть містити від 1 до 6 камер, і чим вище цей показник, тим вищою буде ціна. Найбільш бюджетними варіантами є однокамерні та двокамерні моделі.

Особливо популярними в наш час стали металопластикові вікна, що ламінуються. Це звичайні конструкції, на які за допомогою спеціальних технологій наноситься декоративна плівка різних кольорів. Такі вікна гармонійно вписуються в інтер’єр та виглядають стильно. При цьому вони не вимагають особливого догляду та можуть слугувати десятиліттями.

“Asko”

Компанія “Asko” – ще одна популярна компанія, яка співпрацює з “Rehau” та пропонує металопластикові вікна високої якості. Її головний офіс розташований у Харкові за адресою: пр. Ювілейний, 54-А. Підприємство “Asko” має власну технічну базу з потужним обладнанням, на якому реалізовані передові технології. Готові вікна з ПВХ проходять багатоступеневу систему контролю якості.

Крім самих металопластикових вікон, тут можна замовити:

  • Підвіконня. Сучасні підвіконня мають високі експлуатаційні властивості, зносостійкість та пожежну безпеку. В “Asko” можна підібрати варіант під будь-яку віконну конструкцію та інтер’єр.
  • Жалюзі та тканинні ролети. Вони цінуються за практичність, наприклад захищають від сонця. Але жалюзі та ролети від “Asko” є також стильними елементами декору.
  • Ковані ґрати. Їх використовують для забезпечення безпеки у житлових будинках та комерційних приміщеннях. В “Asko” можна замовити міцні ковані ґрати, які не лише захищатимуть приміщення, а й створять унікальний стиль.
...