Будинок “Саламандра” – житлово-комерційна споруда в історичному центрі Харкова, побудована на початку XX століття як прибутковий будинок для страхового товариства “Саламандра”. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення. Далі на kharkov-future.
Історичний контекст
На початку XX століття Харків активно забудовувався: з’являлися нові вулиці, площі та квартали. Особливо швидко зростав центр міста, де збільшувався попит на прибуткові будинки – багатоповерхові споруди, де на перших поверхах були розташовані магазини, контори та банки, а верхні поверхи використовували під здачу квартир. Будівництво будинку по вулиці Сумській замовило Харківське відділення страхового товариства “Саламандра”.
Початок будівництва
Будівництво прибуткового будинку страхового товариства “Саламандра” було розпочато у 1914 році, в експлуатацію будинок було здано у 1916 році. Проєкт будівлі було обрано за підсумками конкурсу, який був проведений Харківським відділенням страхового товариства “Саламандра”. Архітекторами проєкту будинку були студенти Санкт-Петербурзької академії мистецтв Михайло Редькін та Дмитро Бердніков. Їхній ескіз здобув перемогу у конкурсі, але замовник визнав проєкт недостатньо “надійним та солідним”. Переробив конкурсний варіант Микола Верьовкін – харківський архітектор, який вже створював проєкти прибуткових будинків для страхової компанії “Саламандра” в інших містах. Він зробив проєкт будівлі суворішим та монументальнішим, а в оформленні фасаду використав пілястри – плоскі вертикальні колони. В архітектурному оформленні будівлі було використано й фірмову символіку страхового товариства – зображення саламандр. Микола Верьовкін також стежив за проведенням будівельних робіт та організував технічний нагляд на майданчику. Будівництво тривало цілий рік, під час холодних зимових місяців робітники використовували натягнуті брезенти та буржуйки, створюючи так зване “штучне літо”, що дало змогу продовжувати фасадні та оздоблювальні роботи.
Архітектурні особливості
Будівля прибуткового будинку “Саламандра” виконана у стилі неокласицизму з елементами модерну. Це поєднання притаманне для архітектури Харкова початку XX століття – строгі класичні форми доповнюються витонченими декоративними деталями.
Особливістю будинку є його незвичайне планування у формі зигзага. Такий архітектурний прийом дозволив максимально ефективно використати вузьку та витягнуту ділянку землі в щільній міській забудові центральної частини Харкова. Ця конфігурація сприяла кращому природному освітленню квартир та забезпечувала додаткову приватність мешканцям. Фасад будівлі прикрашений багатою ліпниною, що охоплює декоративні колони, античні скульптурні елементи та барельєфи. На фасаді особливо помітні зображення саламандр – міфічних істот, що часто асоціюються з вогнем. Ці скульптури безпосередньо пов’язані з назвою страхового товариства “Саламандра” – замовника будівництва будинку.
Внутрішній устрій та інженерні рішення
На момент завершення будівництва будинок “Саламандра” вважався однією з найбільш технічно оснащених будівель у Харкові, тут були реалізовані інженерні рішення, рідкісні для того часу. Зокрема будівлю обладнали вбудованим сміттєпроводом, що значно спрощувало винесення побутових відходів для мешканців. Водостічна система була спроєктована таким чином, щоб ефективно відводити дощову воду та захищати фасад від руйнування через вологу, що допомогло зберегти ліпнину та декоративні елементи в гарному стані. Крім того, у будинку були встановлені пасажирські ліфти, що для початку XX століття було справжньою рідкістю навіть у великих містах.
Театр-кабаре “Будинок артиста”
У підвальних приміщеннях будинку розташовувався театр-кабаре “Будинок артиста”, який було відкрито восени 1918 року. Приміщення театру оформляли художники групи “Сім” – Володимир Бобринський, Георгій Цапок та Борис Косарєв. Бобрицький розписав зал, зобразивши персонажів “Комедії дель арте”: П’єро, Арлекіна та Коломбіну. Цапок оформив бар, а Косарєв створив оригінальні світильники з матового скла, які створювали камерну та затишну атмосферу. Зал театру вміщував близько 300 осіб. Програма “Будинку артиста” змінювалася щотижня, пропонуючи глядачам різноманітні вистави. Особливо популярні були харківські огляди Олександра Д’Актиля, які викликали бурхливе захоплення публіки. Головні ролі у виставах виконували артисти Данильський та Ратов. Олександр Вертинський у своїх спогадах описував “Будинок артиста” як “веселе та галасливе місце, куди після вистав збиралися актори з усіх театрів міста. Тут завжди панувала атмосфера творчості та імпровізації”. Театр об’єднував представників різних творчих професій – акторів, музикантів, письменників та поетів – і з часом став важливим культурним центром Харкова.
Будинок “Саламандра” – невіддільна частина історичної та культурної спадщини Харкова. Він офіційно визнаний пам’яткою архітектури місцевого значення та перебуває під охороною держави. У 1980 році було проведено реставрацію, під час якої було відновлено фасад будівлі, ліпнину та декоративні елементи. Будинок “Саламандра”, як і раніше, використовують як житлову та комерційну будівлю, і він продовжує дивувати жителів та гостей Харкова.
Список використаних джерел інформації: