Майдан Конституції — відоме для харків’ян місце, розташоване в історичному центрі Харкова, де у XVII столітті було започатковане місто. На площі в усі історичні періоди розташовувалися важливі для міста установи та відбувалися різні історичні події. Площа була частиною території козацької фортеці, місцем розташування банків, пізніше готелів, а зрештою в будівлях майдану Конституції розмістилися адміністративні установи, музей, театр і заклади освіти. Площа більш ніж три століття залишається центром Харкова. Далі на kharkov-future.
Ярмаркова площа у XVII — XVIII столітті
Після будівництва оборонної дерев’яної фортеці на місці сучасного історичного центру Харкова, там сформувалася площа, яка мала назву Торгова, а пізніше Ярмаркова. У 1648 році на площі розташували скит, який займав частину території майдану.
На площі з 1659 року відбувався Успенський ярмарок, для проведення якого на майдані встановлювали тимчасові дерев’яні магазини. Ярмарок відбувався кожного року до XIX століття. Ярмаркова торгівля загалом позитивно вплинула на розвиток Харкова. Взимку площу використовували як місце для катання на санях.
Розбудова будівель майдану у XIX столітті
Міська інфраструктура
У XIX столітті з площею відбувається багато різних змін. З 1804 року назву майдану змінили на Миколаївський на честь розташованої поруч Миколаївської церкви, яка була зруйнована наприкінці століття. На майдані продовжували проводитися Успенський і Троїцький ярмарки, на яких відбувалися вистави. Для театральних постановок була споруджена тимчасова дерев’яна будівля.
На початку століття почалося облаштування майдану міською інфраструктурою. У 1803 році на площі відкрився міський колодязь, над яким було споруджено навіс з колонами, а за кілька років там встановили помпу. Після розбудови міського водогону необхідність у бюветі зникла, тому на його місці знаходився фонтан і зелена зона до середини XX століття.
У другій половині XIX століття на площі працювали кафе, відкрився газетний кіоск. У 1876 році площу вкрили бруківкою.
Кам’яні будівлі
У XIX столітті на майдані дерев’яні будівлі перебудовували на кам’яні. Однією з перших великих кам’яних споруд майдану стала будівля Дворянського зібрання, яку споруджували впродовж 1814 — 1820 років. Вона була створена в стилі класицизму та прикрашена гарматами харківської фортеці. На відкритті споруди був присутній імператор Російської імперії Олександр I.
У 1845 — 1849 роках на місці маленької дерев’яної будівлі Братського будинку Успенського собору була збудована багатоповерхова будівля для духовенства.
У 1858 році на площі відкрилася біржова зала, де купці та торговці мали змогу скористатися точними міськими вагами, а за кілька десятиліть у 1880-х роках на місці дерев’яної будівлі була зведена кам’яна, яка нагадувала давньоримський храм. Кам’яні будівлі на площі у XIX столітті найчастіше будувалися в стилі класицизму, який був популярним у той період. У 1885 році завершилося спорудження будівлі Міської думи.
Крім заміни дерев’яних споруд на кам’яні, відбулася перебудова Миколаївської церкви, яка на початку століття була збудована у стилі козацького бароко, а наприкінці століття новий храм спроєктували в неовізантійському стилі, також збільшивши площу та висоту церкви.
У кінці XIX — на початку XX століття площа стала місцем концентрації різних банків, які замовляли будівництво великих кам’яних будівель для свого розміщення та роботи. Зокрема в XIX столітті були спроєктовані та збудовані архітектором Олексієм Бекетовим будівлі Земельного та Торгового банків.
Перебудови площі в першій половині XX століття
У перші роки XX століття на майдані продовжувалося спорудження будівель банків, а у 1900 році відбулася реконструкція Братського дому Успенського собору, після чого будівля отримала риси неоренесансу. Впродовж 1914 — 1916 років відбувалося будівництво Прибуткового будинку страхового товариства “Росія”. Проте вже за кілька років, після захоплення Харкова більшовицькими військами, будівля змінила призначення та залишається більш відомою під назвою “Палац праці”.
У 1917 — 1919 роках на майдані та в будівлях, розташованих на ньому, відбувалися різноманітні активні політичні та військові дії різних армій і урядів. Після остаточного захоплення більшовицькими військами Харкова майдан отримав назву площа Тевелєва.
У 1920-х — 1930-х роках площа зазнала великої кількості змін і перебудов. Будівля біржової зали була передана аероклубу, а у 1928 році вона була знесена для прокладання трамвайної колії так само як і Миколаївський собор у 1930 році. У середині століття фонтан і зУ перші роки XX століття на майдані продовжувалося спорудження будівель банків, а у 1900 році відбулася реконструкція Братського дому Успенського собору, після чого будівля отримала риси неоренесансу. Впродовж 1914 — 1916 років відбувалося будівництво Прибуткового будинку страхового товариства “Росія”. Проте вже за кілька років, після захоплення Харкова більшовицькими військами, будівля змінила призначення та залишається більш відомою під назвою “Палац праці”.
У 1917 — 1919 роках на майдані та в будівлях, розташованих на ньому, відбувалися різноманітні активні політичні та військові дії різних армій і урядів. Після остаточного захоплення більшовицькими військами Харкова майдан отримав назву площа Тевелєва.
У 1920-х — 1930-х роках площа зазнала великої кількості змін і перебудов. Будівля біржової зали була передана аероклубу, а у 1928 році вона була знесена для прокладання трамвайної колії так само як і Миколаївський собор у 1930 році. У середині століття фонтан і зелену зону з площі прибрали, а бруківку замінили на асфальт. Більшість будівель площі в ці роки, крім зміни призначення та установ, які в них розміщувалися, реконструювалися, перебудовувалися та отримували надбудови додаткових поверхів.
У період Другої світової війни під час боїв за місто будівлі, розташовані на площі, були сильно пошкоджені, тому частину споруд не відновлювали як, наприклад, будинок Дворянського зібрання, який за радянської влади почали використовувати, як Палац піонерів. Проте більшість будівель на площі реконструювали.
Реконструкції та будівництва на площі у другій половині XX століття
На місцях зруйнованих будівель у 1950-х роках відбувалося будівництво та облаштування території. У 1954 році завершилося будівництво житлового будинку, який став відомим під назвою “Будинок зі шпилем”. У 1956 році на місці зруйнованого Палацу піонерів створили сквер.
У 1975 році на площі було знесено кілька будівель XIX століття для будівництва та відкриття станції метро. У тому ж році в сквері завершилося спорудження Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні, після чого площу перейменували на майдан Радянської України. За рік 1976 році на будівлі колишнього Північного банку встановили термометр, який став одним з оригінальних символів міста.
Після розпаду СРСР, у 1996 році площу перейменували на майдан Конституції.
Майдан Конституції на початку XXI століття
У 2011 — 2012 роках на майдані проходила реконструкція території майдану. Був демонтований пам’ятник присвячений проголошенню радянської влади в Україні, а на його місці відкрили Монумент на честь Незалежності України під назвою “Україна, що летить”.
У той же період проходила реконструкція будівель площі, проте не всі реконструкції пройшли вдало. Довкола будівлі Історичного музею добудовували скляний каркас, який мав стати додатковим виставковим залом, але через помилки в проєктуванні каркас почав руйнувати історичну будівлю, тому не був остаточно завершений.
На місці Миколаївської церкви, яке залишалося незабудованим після її руйнування, у 2021 році завершилося спорудження ТРЦ “Нікольський”, який став одним із найбільших торгівельних центрів міста.
Після початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році через обстріли центру Харкова будівлі на площі та в прилеглих кварталах отримали різного ступеня пошкодження. У подальші роки вторгнення ТРЦ “Нікольський” був повністю відбудований. З 2025 року на площі почали встановлювати тимчасові декорації до різних свят і облаштували нову зелену зону.
