Неділя, 25 Жовтня, 2026
Home Blog Page 6

Історія розвитку факультету інформаційних технологій у вишах Харкова

By
Natalia Isaieva
-
0

Харків – один з найбільших освітніх та наукових центрів України із великою кількістю університетів та академій. Саме тут з’явилася одна з найсильніших шкіл з підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій. Далі на kharkov-future.

Початок IT-освіти: 1960-1970 роки

Розвиток IT у Харкові розпочався з впровадження обчислювальної техніки у наукову та інженерну практику. Першими кроками стало створення обчислювальних лабораторій та викладання дисциплін, що пов’язані з алгоритмами та програмуванням, на механіко-математичних та інженерних факультетах вишів.

Харківський політехнічний інститут (НТУ “ХПІ”)

У 1966 році у Харківському політехнічному інституті (зараз – НТУ “ХПІ”) було створено лабораторію обчислювальної техніки при кафедрі вищої математики, що стало початком ери інформаційних технологій. У 1992-1999 роках розпочалася підготовка фахівців з інтелектуальної власності та комп’ютерних наук у межах МІПО (Міжнародного інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців) при ХПІ. 

У 1999-му році за наказом ректора було створено кафедру “Інформатика та інтелектуальна власність”, яка відтоді готує бакалаврів, магістрів та PhD за спеціальностями “Комп’ютерні науки”, “Інтелектуальна власність” та “Штучний інтелект”. Співпраця з “EPAM”, “GlobalLogic”, “Sigma Software” та іншими відомими компаніями робить випускників популярними на ринку праці.

Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ)

На початку 1970-х років ХНУРЕ почав готувати інженерів за спеціальностями, що тісно пов’язані з обчислювальною технікою та кібернетикою: автоматизація процесів, обчислювальна техніка, телемеханіка, промислова електроніка та інші. 

У 2001 році ХДТУРЕ здобув статус національного університету та став Харківським національним університетом радіоелектроніки (ХНУРЕ). Університет став одним з найбільших центрів підготовки айтівців в Україні та продовжує розвивати актуальні напрями, що пов’язані зі сферою IT. У ХНУРЕ існує кілька факультетів та кафедр, де готують фахівців у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій:

  • Факультет комп’ютерної інженерії та управління (КІУ) – підготовка фахівців у галузі комп’ютерних систем, програмування, управління інформаційними технологіями та інженерії програмного забезпечення
  • Факультет інформаційних технологій (ІТМ) – розроблення програмного забезпечення, системний аналіз, мережі та інформаційні технології
  • Кафедра інформатики та обчислювальної техніки (ІКН) надає фундаментальну освіту з інформатики, програмування розроблення обчислювальних систем. Охоплює навчання як теорії, так і практики у галузі обчислювальних машин, операційних систем та мережевих технологій
  • Факультет телекомунікацій та інформатики – телекомунікаційні та мережеві технології, інформаційна безпека, передача даних, цифрові комунікації.

ХНУРЕ активно веде дослідження у таких галузях, як штучний інтелект та машинне навчання, інформаційні системи та програмування, кібербезпека, блокчейн та криптографія. 

Також університет співпрацює з міжнародними освітніми та науковими установами, є частиною великих міжнародних мереж та програм, входить до рейтингів “QS” та “THE”, а випускники працюють в українських та міжнародних ІТ-компаніях.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

До 1990-х років ІТ-дисципліни в університеті викладалися переважно на механіко-математичному факультеті. 

З початку 2000-х років в у виші почали відкриватися нові кафедри та факультети, що були орієнтовані на підготовку фахівців у галузі інформатики, комп’ютерних наук, машинного навчання, штучного інтелекту та інших пов’язаних дисциплін:

  • Факультет обчислювальної техніки та інформаційних технологій (ФОТІ) – підготовка фахівців у галузі інформаційних технологій, програмування та системного аналізу
  • Кафедра комп’ютерних наук – одна з провідних в університеті. Тут готують фахівців з таких дисциплін, як програмування, системи управління базами даних, мережеві технології та штучний інтелект
  • Кафедра інформаційних технологій та безпеки – підготовка фахівців у галузі інформаційної безпеки, захисту даних та кібербезпеки
  • Кафедра математичного моделювання та обчислювальних технологій – підготовка фахівців у галузі математичного моделювання, високопродуктивних обчислень та комп’ютерного моделювання.

Також Харківський державний університет імені В. Н. Каразіна активно розвиває наукові дослідження у галузі інформаційних технологій:

  • Штучний інтелект (AI)
  • Машинне навчання (ML) та нейронні мережі
  • Великі дані (Big Data) та аналіз даних
  • Інформаційна безпека та криптографія
  • Розроблення алгоритмів та програмного забезпечення.

Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського (НАУ ХАІ)

Харківський авіаційний інститут (ХАІ) був заснований у 1930 році для підготовки фахівців у галузі авіації та аерокосмічної техніки. 

З кінця 1980-х років, коли в авіаційній промисловості почали впроваджувати обчислювальні системи, виникла потреба у підготовці спеціалістів, які здатні працювати з сучасними комп’ютерними системами, а також розробляти авіаційні програмні продукти. 

У 1990 році у ХАІ була відкрита кафедра інформаційних технологій. Головні напрями, що почали розвиватися у ці роки:

  • Програмування та розроблення програмного забезпечення для авіаційної та аерокосмічної техніки
  • Системи автоматизованого проєктування (САПР), які використовувалися у розробленні та проєктуванні авіаційних та космічних апаратів
  • Мережеві технології та системи зв’язку для управління та взаємодії авіаційних систем.

На початку 2000-х років ХАІ продовжив розширювати підготовку айтівців. У цей час активно розвиваються такі напрями: автоматизація управління, інтернет-технології та системи зв’язку для авіації, розроблення програмного забезпечення для авіасимуляторів та інших аерокосмічних застосунків.

У 2010-ті роки у ХАІ був відкритий факультет інформаційних технологій та управління, який готує спеціалістів за такими напрямами: інформаційні технології та управління, інтернет-технології та системи зв’язку, автоматизація та робототехніка, розроблення програмного забезпечення.

Станом на 2025 рік у ХАІ працює кілька кафедр та факультетів, пов’язаних з IT:

  • Факультет інформаційних технологій та управління
  • Кафедра комп’ютерних технологій та систем управління
  • Кафедра інформаційних систем та технологій
  • Кафедра робототехніки та автоматизованих систем.

ХАІ активно співпрацює з міжнародними науковими центрами та університетами у галузі інформаційних технологій, бере участь у спільних проєктах та наукових дослідженнях. Крім того, ХАІ впроваджує новітні розроблення у галузі інформаційних технологій у свою навчальну та наукову діяльність.

Роль харківських вишів у розвитку ІТ-індустрії

Харківські виші випускають 5-7 тисяч айтівців на рік. Більшість провідних українських та міжнародних IT-компаній мають тут офіси: “EPAM”, “NIX”, “SoftServe”, “Infopulse”, “Sigma”. Випускники харківських вишів працюють як в Україні, так і в офісах великих компаній за кордоном.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://dou.ua/lenta/articles/nure-guide/
  1. https://portal-abiturienta.it-kharkiv.com/universities/nure
  1. https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/
  1. https://vstup.osvita.ua/r21/104/
  1. https://khai.edu/ua/
  1. https://it-kharkiv.com/ru/it-obrazovanye-v-harkove/
  1. https://karazin.ua/

Універсальні рішення для сімейного відпочинку

By
admin
-
0

Сегмент легких позашляхових машин переживає справжній бум завдяки зростаючому інтересу до активного сімейного відпочинку. Молоді батьки та підлітки особливо цінують можливість спільних пригод на природі, де кожен член сім’ї може знайти відповідний транспорт для своїх потреб.

Квадроцикл 125 кубів посідає унікальну позицію в цьому сегменті, пропонуючи оптимальне поєднання безпеки та продуктивності. Ця категорія техніки стала популярною серед сімей, які шукають компроміс між дитячими моделями та повноцінними дорослими машинами.

Сімейна філософія та безпека

Виробники приділяють особливу увагу системам безпеки в легких квадроциклах. Обмежувачі швидкості, дистанційні пульти керування для батьків та автоматичні системи зупинки двигуна створюють контрольоване середовище для навчання молодих райдерів основам керування позашляховою технікою.

Екологічні аспекти та сучасність

Сучасні 125-кубові моделі демонструють вражаючі показники екологічності. Чотиритактні двигуни відповідають суворим екологічним стандартам, а система каталітичного очищення вихлопних газів мінімізує вплив на навколишнє середовище.

Інноваційні рішення виробників

Технологічний прогрес проявляється в різних аспектах:

  • Системи вприскування палива замість карбюраторів.
  • Світлодіодне освітлення для економії енергії.
  • Композитні матеріали для зниження ваги.
  • Цифрові панелі приладів з розширеною інформацією.

Регіональні особливості використання

Географія застосування легких квадроциклів є вельми різноманітною:

  • Дачні ділянки для господарських робіт.
  • Заміські бази відпочинку для розваг.
  • Спортивні табори для навчання підлітків.
  • Туристичні маршрути для сімейних груп.

Економічні переваги володіння

Легкі квадроцикли відрізняються мінімальними експлуатаційними витратами. Страхування обходиться значно дешевше за потужні моделі, а простота конструкції дозволяє багато робіт з обслуговування виконувати самостійно, перетворюючи догляд за технікою на захоплююче сімейне заняття.

Квадроцикли об’ємом 125 кубічних сантиметрів є сегментом, що динамічно розвивається, який поєднує традиційні цінності сімейного відпочинку з сучасними технологіями. Ця техніка відкриває нові можливості для активного дозвілля кількох поколінь одночасно.

Витратні матеріали для паяння: як вибрати і де купити

By
admin
-
0

 Хтось колекціонує марки, хтось годинники. Але є особливий тип людей, які отримують задоволення від запаху каніфолі та звуку тріску розігрітого припою. І якщо для когось паяння — це спосіб з’єднати два дроти, то для інших — це майже медитація. Проте навіть найдосвідченіший майстер без якісних витратників з цього каталога https://www.aks.ua/catalog/rashodnye-materialy-dlya-paiki/, як шеф-кухар без ножа. У цій статті ми розберемося, що обов’язково має бути в арсеналі паяльника, як це обрати, і де не купити кота в мішку.

Основне: Що потрібно для якісного паяння

1. Припій: олово не завжди головне

Найпоширенішим є припій на основі олова та свинцю (наприклад, 60/40), але все частіше обирають безсвинцеві варіанти (Sn99Cu1) — екологічніше, хоч і з вищою температурою плавлення. Звертайте увагу на наявність флюсу всередині — це зекономить час і нерви. Замовити припой радимо тут https://www.aks.ua/catalog/rashodnye-materialy-dlya-paiki/tip-rashodnika/pripoi. 

2. Флюс: невидимий помічник

Флюс — це не чарівна рідина, але без неї пайка часто перетворюється на тортури. Активні флюси (типу паяльної кислоти) не підходять для електроніки, зате каніфоль, РМА або гель-флюси — оптимальний вибір для ніжних плат.

3. Очищувачі та знежирювачі: чим чистіше, тим краще

Спирт, ізопропіловий розчин або спеціальні очищувачі допомагають видалити залишки флюсу, що важливо для довговічності плати. Не варто нехтувати цим етапом — електроніка “любить чисто”.

4. Губки та латунні сітки: догляд за жалом

Якщо жало паяльника не очищується вчасно — готуйтеся до поганої передачі тепла й роздратування. Зволожені губки чи латунні “йоржики” — must have для будь-якого робочого столу.

5. Оплетка та відсмоктувачі припою: Ctrl+Z для паяльника

Допустили помилку? Не проблема. Медна оплетка чи вакуумний відсмоктувач допоможуть прибрати зайвий припій, не пошкодивши компоненти.

Де шукати: онлайн проти офлайн

Ринок витратників для паяння сьогодні розділений між спеціалізованими магазинами, маркетплейсами та локальними майстернями. Онлайн-платформи пропонують широкий вибір і зручну доставку. Але в офлайн-магазинах можна побачити товар наживо, перевірити якість та навіть отримати пораду від продавця. Ідеально — комбінувати: техніку замовляти онлайн, а флюс чи припій купувати перевірений у знайомому магазині.

Якісна пайка — це не магія, а правильний вибір

Паяє не припій, а підхід. Успіх пайки залежить не тільки від паяльника, а й від того, наскільки грамотно ви підібрали витратні матеріали. Знати, який флюс не “з’їсть” доріжки, чим краще знежирити плату, і коли краще скористатися опліткою — це те, що відрізняє новачка від профі. Тому не шкодуйте часу на вибір, і обирайте витратники з розумом, бо це інвестиція в стабільну роботу ваших пристроїв.

Посібник з алгебри як інструмент підготовки до контрольної: не списуй, а вчися!

By
admin
-
0

Чверть закінчується, а ти розумієш, що забув половину того, що проходили? Не панікуй! Багато учнів опиняються в такій ситуації, особливо коли наближаються контрольні роботи. Розв’язники в онлайн-форматі нададуть допомогу у швидкому повторенні. Але тут є один нюанс: користуватися ними потрібно правильно, а не просто списувати. Коли ти розумієш, як працювати з довідниками розумно, вони перетворюються на потужний інструмент для навчання. Давай розберемося, як зробити так, щоб за кілька днів освіжити в пам’яті весь матеріал і підготуватися до перевірочних робіт.

Готові домашні завдання та умови їх правильного використання

Багато вчителів кажуть, що розв’язники – це погано, але насправді все залежить від того, як ти їх використовуєш. Якщо просто переписуєш відповіді, то користі немає. А от якщо аналізуєш рішення, розбираєш кожен крок і намагаєшся зрозуміти задачу, то це вже зовсім інша справа. Готові відповіді завжди покажуть тобі найкращий та надійний шлях до розв’язання, коли ти зовсім не знаєш, з чого почати. Вирішуй завдання за гдз алгебра 7 клас мерзляк вже зараз та поглиблюй свої знання з математики ефективно! Головне – не зупинятися на простому копіюванні, а використовувати їх як підказку для розуміння теми.

Складай план повторення по темах

Перш ніж відкривати розв’язник, поглянь на зміст підручника і випиши всі теми, які проходили за чверть. Це може бути математика, українська мова, фізика чи будь-який інший предмет. Розділи теми на три категорії: що знаєш добре, що пам’ятаєш частково і що забув повністю. Почни з тих тем, які пам’ятаєш частково – тут розв’язники допоможуть швидко освіжити знання. Потім переходь до складніших питань, де потрібно розібратися з нуля.

Не намагайся охопити все за один день – це нереально і неефективно. Краще присвяти кожній темі певний час і опрацьовуй матеріал послідовно. Наприклад, сьогодні розбираєш рівняння, завтра – задачі, післязавтра – текстові завдання. Коли в тебе є чіткий план, ти не втрачаєш час на роздуми, що вивчати далі. Збірки з відповідями стануть твоїм дороговказом – вони покажуть, які типи завдань зустрічаються найчастіше і на що варто звернути особливу увагу.

Перевіряй себе без підказок

Після того, як розібрав кілька прикладів з розв’язника, настав час перевірити, чи справді ти зрозумів тему. Знайди схожі завдання в підручнику або зошиті і спробуй розв’язати їх самостійно, не заглядаючи в готові відповіді. Це найкращий спосіб зрозуміти, наскільки добре ти засвоїв матеріал. Якщо можеш впоратися з подібними задачами без підказок – значить, ти на правильному шляху. Якщо ні – повернися до розв’язника і ще раз розбери складні моменти.

Не забувай про те, що на контрольній роботі в тебе не буде доступу до збірок з відповідями. Тому важливо навчитися думати самостійно і застосовувати знання на практиці. Коли відчуваєш, що можеш пояснити розв’язання товаришу або молодшому брату, значить, ти справді розумієш тему. Це найкращий показник того, що повторення пройшло успішно і ти готовий до перевірочних робіт.

Які продукти та страви смакують у липні?

By
admin
-
0

Липень — розпал літа, в цю пору магазини та ринки сповнені свіжих овочів, фруктів та ягід. Урожай дихає сонцем, а смаки стають більш насиченими та яскравими. В середині літа особливо хочеться легких та соковитих страв, які освіжають, наповнюють енергією та тішать смаком. Різноманітні фрукти, овочі, ягоди та зелень готові до вживання, містять максимум корисних речовин і не потребують тривалої термічної обробки.

У літні місяці багато людей надають перевагу легкій дієті, скорочуючи споживання м’яса та додаючи більше зелені, фруктів, прохолодних напоїв та салатів. Організм сам розуміє, що важка їжа не підходить у спеку. Завдяки цьому липневі кулінарні вподобання — підсвідома адаптація до погоди та фізіології. Придбати все необхідне допоможе інтернет-магазин продуктів FOZZY у Харкові.

Що приготувати в липні?

Цей місяць ідеально підходить для експериментів з місцевими продуктами. З простих інгредієнтів можна готувати сніданки, вечері, напої та освіжаючі десерти. Також багато страв можна готувати на природі, адже літо — чудова пора для пікніків та літніх вечірок. Нижче перераховані сезонні продукти та варіанти страв, які можна з них приготувати:

  • Різноманітні ягоди (малина, чорниця, смородина, аґрус та ін.) — підходять для варення, компотів, смузі та інших десертів. Їх можна вживати свіжими, консервувати, сушити або морозити. Спробуйте приготувати домашній джем, запіканку з чорницею або смузі з улюблених ягід та м’яти.
  • Свіжі фрукти (абрикоси, сливи, персики) — радують соковитою м’якоттю та дивовижним ароматом. Їх можна додавати не тільки в десерти, але й у салати та інші страви, наприклад, салат з персиків, руколи та сиру фета, сливовий соус до м’яса тощо.
  • Баштанні культури (диня та кавун) — чудово освіжають та втамовують спрагу влітку. Спробуйте приготувати з них коктейлі, морозиво і навіть супи.
  • Томати та огірки — основні інгредієнти для салатів, закусок, холодних супів, а також страв гриль. З них можна зробити суп гаспачо, овочеву сальсу та багато іншого.
  • Цукіні та кабачки — улюблені літні овочі багатьох гурманів, адже їх можна смажити, тушкувати, запікати, готувати на грилі, фарширувати, додавати до перших та основних страв.
  • Різноманітна зелень — кріп, петрушка, м’ята, базилік, кінза, рукола, цибуля, чебрець та інші види надають стравам свіжості та характерного аромату. Ними прикрашають салати, основні страви, гарніри, додають у соуси.

У липні природа дарує нам свіжі, ароматні та по-справжньому смачні продукти. Коли ви плануєте меню, приділіть особливу увагу простоті, свіжості та яскравим поєднанням. Овочі, фрукти, зелень, ягоди допоможуть вам насититися, охолодитися в спеку та отримати максимум користі.

Будинок із химерами у Харкові: від гімназії до театрального факультету 

By
Natalia Isaieva
-
0

Будинок з химерами у Харкові – пам’ятка архітектури початку XX століття, один із найвідоміших прикладів модерну з елементами неоготики у місті. Будівля розташована на вулиці Чернишевського, 79 та давно стала однією з головних архітектурних об’єктів міста. Далі на kharkov-future.

Передісторія будівництва 

Історія будівлі починається наприкінці ХІХ століття, коли сестри Покровські – Олена та Ольга – заснували у Харкові приватну жіночу гімназію. Спочатку навчальний заклад розміщувався в орендованих приміщеннях, але зі зростанням кількості учениць (на початок XX століття у гімназії навчалося понад 400 дівчат) виникла потреба у власній будівлі. Розроблення проєкту Ольга та Олена доручили своєму братові, Володимиру Миколайовичу Покровському, який на той час обіймав посаду єпархіального архітектора Харківської губернії. Архітектор Покровський вже був відомий як автор безлічі будівель у Харкові та інших містах, зокрема понад 60 церков, лікарень, шкіл та інших громадських будівель. Для інженерної частини залучили відомого конструктора Петра Васильовича Величка. Під будівництво було обрано ділянку на вулиці Чернишевській, 79.

Початок будівництва

Будівництво гімназії розпочалося у 1912 році. З огляду на особливості рельєфу, фундамент був споруджений з урахуванням перепадів висоти ділянки. Стіни будівлі були виконані з червоної цегли, а згодом потиньковані, перекриття зробили змішаними, із застосуванням металевих балок та залізобетонних елементів. Паралельно проводилися роботи з монтажу інженерних систем: водопостачання, опалення та каналізації. Велика увага приділялася природному освітленню навчальних приміщень та вентиляції. Дах будівлі було вкрито традиційною керамічною черепицею, він спирався на металевий каркас, що забезпечувало необхідну міцність та довговічність конструкції. Для оздоблення застосовувалися мармур, металеві елементи та керамічна плитка. Скульптурні прикраси виконав італійський майстер Еліо Саля.

Архітектура та декоративні елементи

Будинок з химерами виконаний у стилі модерн з елементами англійської готики. Фасад будівлі прикрашений численними скульптурними елементами: зображення химер, саламандр, вовків та лицарських гербів. 

Скульптурні зображення химер на фасаді являють собою фантастичних істот, які традиційно символізують містичні та міфологічні образи. Саламандри, присутні серед декору, пов’язані з вогнем та відродженням, в той час як вовки виступають символами сили та захисту. Лицарські герби підкреслюють готичну спадщину та історичну глибину архітектури будівлі.

Особливу увагу привертають дві скульптури архітекторів, які сестри Покровські замовили потайки від брата: Володимир Миколайович Покровський зображений зліва як професор-читець, а Петро Васильович Величко – праворуч як середньовічний писар. Фігури архітекторів – не тільки прикраса, вони несуть символічний сенс. Володимир Миколайович Покровський, зображений в образі професора-читця, символізує роль натхненника та автора проєкту, скульптура Петра Васильовича Величка, зображеного у вигляді середньовічного писаря, підкреслює його технічний внесок та увагу до деталей у процесі будівництва. 

На рівні четвертого поверху фасаду розташовані дві скульптури людиноподібних істот, що підтримують колони будівлі. Сучасні студенти театрального факультету називають їх “горлумами” за зовнішню схожість із персонажем “Володаря перснів”. Ці фігури додають будові містичної аури.

Історія будівлі

Після завершення будівництва у 1914 році у будівлі розпочала роботу приватна жіноча гімназія сестер Покровських. Вона діяла до 1920 року. Після її закриття у будівлі розмістили середню школу № 62, яка існувала тут до 1965 року, а з 1965 року будівлю зайняла вечірня школа робітничої молоді № 17, проте на початку 1970-х років будівлю визнали аварійною та закрили. Довгий час будинок стояв занедбаним, і лише наприкінці 1980-х років його передали театральному факультету Харківського інституту мистецтв імені Котляревського.

Реставрація відбувалася за активної участі студентів та викладачів, які повернули будівлі її колишню красу.

Легенди та міфи

Існують різні легенди, які пов’язані з Будинком з химерами. Одна з них стверджує, що у будівлі мешкають привиди, а також розповідається про таємничий плач дитини, який багато хто чув у нічний час. Химери на фасаді нерідко сприймалися як символи боротьби добра та зла, уособлення страху та таємних сил. У народній уяві будинок ставав місцем, де переплітаються світи реального та потойбічного.

Сучасний стан будівлі 

Будинок із химерами у Харкові є пам’яткою архітектури місцевого значення та охороняється державою. Будівля повністю відновлена, у ній розташований театральний факультет Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Будинок з химерами залишається однією з найважливіших визначних пам’яток міста, що привертає увагу туристів, художників та архітекторів. Ця будівля символізує цілу епоху в історії Харкова та залишається яскравим прикладом архітектурної спадщини початку XX століття.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://vikna.if.ua/cikavo/58428/view
  1. https://wrs.com.ua/news/harkovskie-doma-s-himerami/
  1. https://stezhkamu.com/places/356_kharkivskyy_budynok_z_khymeramy_
  1. https://moniacs.kh.ua/uk/budinok-z-himerami-u-harkovi/

Які пошукові системи популярні серед харків’ян

By
Anastasia Anpilogova
-
0

Інтернет давно став важливою частиною повсякденного життя харків’ян. Люди використовують інтернет для роботи, навчання, здійснення покупок, розваг і для того, щоб дізнатися останні новини. Значна частина дій в інтернеті починається з пошукового запиту. Далі на kharkov-future.

Пошукові системи — це інструменти, які допомагають користувачам знайти потрібну інформацію у величезному потоці цифрового контенту. У Харкові, як і в більшості українських міст, сформувалися певні переваги серед пошукових сервісів, які активно використовуються містянами.

Google — лідер серед пошукових систем

Абсолютним лідером серед пошукових систем у Харкові, як і в усій Україні, залишається Google. За статистикою у світі на 2020 рік 92% користувачів обирали саме цю платформу. 

Її популярність обумовлена високою швидкістю роботи, точністю результатів, великою кількістю пов’язаних між собою сервісів. Завдяки алгоритмам штучного інтелекту та персоналізації запитів, пошуковик часто “розуміє” користувача ще до того, як той завершить вводити питання. Частково популярність Google пов’язана з тим, що пошукова система вбудована у браузер Google Chrome, яким у 2019 році користувалися 63% людей у світі. Також пошукова система вбудована в усі смартфони з операційною системою Android, яких більшість як в Україні, так і серед інших країн світу. 

В Україні Google ще більш популярний ніж загалом у різних країнах. За даними 2020 року ним користуються 94% українців. Ці дані відповідають й популярності Google у Харкові. Серед пошукових систем йому віддають перевагу більшість містян.

Bing і Yahoo — займають друге та третє місце

Серед альтернатив Google іноді використовуються такі пошукові системи, як Bing — розроблений компанією Microsoft та Yahoo. Здебільшого їх обирають користувачі, які мають за замовчуванням ці пошукові системи в браузерах Microsoft або люди, які звикли до Yahoo ще з початку 2000-х років.

Хоча ці дві пошукові системи знаходяться на другому та третьому місці за популярністю, кількість людей у Харкові, які їх використовують залишається невеликою — не більше 2–3%. Найчастіше це або корпоративне середовище, де технічні налаштування обладнання залишаються стандартними, або користувачі, які не змінюють налаштувань своїх пристроїв.

DuckDuckGo — пошукова система, яка підтримує конфіденційність

DuckDuckGo почав набирати популярності завдяки своїй орієнтації на конфіденційність користувача. Цей пошуковик не зберігає історію запитів і не персоналізує результати, що для деяких користувачів інтернетом може бути важливим фактором у виборі пошукової системи. Зазвичай його обирають ті, хто хоче уникати потенційного цифрового стеження.

Проте загалом кількість користувачів DuckDuckGo у Харкові, так само як і у світі в цілому, залишається невеликою — близько 1%. 

Втрата популярності Яндексу

До 2017 року в Харкові досить популярним був Яндекс, який займав друге місце за популярністю після Google, але після запровадження санкцій проти російських інтернет-сервісів в Україні, його використання почало суттєво зменшуватися.

Після блокування Яндексу користуватися ним можливо лише за допомогою VPN, але харків’яни, які його використовували обрали для себе інші пошукові системи, тому кількість людей, які продовжують ним користуватися в місті залишається вкрай незначною.

Абсолютну першість серед пошукових систем у Харкові багато років утримує Google через свою зручність, точність і багатофункціональність. Маленька кількість містян проявляє інтерес до альтернатив, які пропонують більшу конфіденційність або технічну спеціалізацію, але в цілому, суттєвих змін у тому, які пошукові системи є популярними серед містян впродовж років немає.

Джерела:

https://maxnet.ua/blog/istoriya-razvitiya-poiskovykh-sistem

https://xn—-7sbbaqhlkm9ah9aiq.net/ua/news-new/poiskovie-sistemi-ukraini-i-ih-reyting.html

https://web-promo.ua/ua/blog/najpopulyarnishi-poshukovi-sistemi-v-ukrayini-ta-sviti-u-2024-roci/#

Історія будинку Аладьїна у Харкові

By
Natalia Isaieva
-
0

Будинок Аладьїна – одна з відомих архітектурних пам’яток Харкова початку XX століття, що розташований на центральній вулиці міста – Сумській, 44. Будинок є яскравим прикладом прибуткової будівлі початку XX століття, в якій поєднуються комерційні та житлові приміщення, а архітектура відображає стиль того часу. Далі на kharkov-future.

Історія будівництва

Ділянка для будівництва спочатку належала харківському купцеві Григорію Олексійовичу Коренєву, який придбав її у 1875 році. На початку XX століття власницею ділянки стала дворянка Лідія Олексіївна Геєвська – дружина Петра Андрійовича Аладьїна.

У 1912 році на замовлення сім’ї Аладьїних було розпочато будівництво нового триповерхового прибуткового будинку. За реалізацію проєкту взявся Юлій Семенович Цауне (1862-1930) – відомий харківський архітектор латиського походження, який спроєктував більше ніж 30 будівель у Харкові, значну частину яких пізніше було визнано пам’ятками архітектури. Будинок зводили швидко, з огляду на економічний підйом Харкова та всхідний попит на житлові та торговельні площі.

Архітектура будівлі

Фасад будівлі прикрашений чотирма скульптурами в античному стилі та колонами іонічного типу, що надають будівлі монументальності та урочистості. Балкони оформлені кованими ґратами з рослинними та геометричними візерунками, над карнизом розташована декоративна балюстрада – парапет з невеликих балясин, що візуально завершує композицію фасаду та надає будівлі лаконічності та легкості.

Перший поверх будівлі був спроєктований для торгових та комерційних приміщень, що відповідало традиції прибуткових будинків того часу, які поєднували комерційну й житлову нерухомість. Тут же був розміщений і магазин власників будинку. Другий поверх займала сім’я Аладьїних. На третьому поверсі були житлові квартири, різні за плануванням та площею, які здавали в оренду, що давало змогу власникам будинку отримувати стабільний дохід. У мансарді часто мешкали представники творчої інтелігенції та студенти. Над фасадом проходила балюстрада, а вище був розміщений мансардний дах із солярієм та вежею. У літню пору на даху працювало кафе, звідки відкривався мальовничий огляд на центр міста.

Зміна власників будинку 

Спочатку будинок Аладьїних побудували на кредитні кошти та заклали у банк. Прибутковий будинок замислювався як вигідне вкладення, здатне забезпечити стабільне фінансове становище родини, і Аладьїни розраховувала на кошти від орендни квартир сплатити всю позику. Орендні надходження дійсно були значними – понад 6 тисяч карбованців на рік. Однак економічна ситуація у Харкові у передвоєнні роки, зростання витрат на утримання будівлі та обслуговування кредиту призвели до того, що родина Аладьїних не змогла погасити свої зобов’язання перед банком у повному обсязі. Вже у 1915 році будинок перейшов у власність іншого купця – Тайцліна. Родина Аладьїних зберегла за собою тільки одну квартиру в так званому “внутрішньому будинку” – прибудові, що була розташована у дворі головної будівлі. Ця частина комплексу використовувалася як службова та не мала такого багатого архітектурного оформлення, як головний корпус, що виходить на Сумську.

Радянський період 

Після революції 1917 року майно купців, серед якого був і будинок Аладьїна, було націоналізовано. У період з 1920 до 1925 року у будівлі був розміщений Центральний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України, а після переїзду ЦК у будівлі розмістився Народний комісаріат внутрішньої та зовнішньої торгівлі УРСР. Із середини 1920-х років на першому поверсі будинку Аладьїних відкрився один із найвідоміших магазинів міста – “головний гастроном Харкова”, який пропрацював тут кілька десятиліть. На верхніх поверхах так само розміщувалися квартири, тільки тепер майже всі вони були комунальними. У повоєнні роки у будинку були проведені ремонт та реконструкція: оновили інженерні мережі та перепланували внутрішні приміщення. Протягом XX століття будівля неодноразово змінювала своє призначення та зазнавала перебудов. Попри значні зміни, будинок Аладьїна зберіг більшу частину оригінального вигляду. За радянських часів фасад кілька разів ремонтували, проте загальний архітектурний задум залишився впізнаваним.

Сучасний стан

У пострадянський період перший поверх будівлі зайняли офіси банків, кафе та магазини, на верхніх поверхах залишилися житлові приміщення. У 2015 році на фасаді було встановлено меморіальну дошку на честь архітектора Юлія Цауне, який зробив значний внесок в архітектурне обличчя Харкова. У 2018 році будівля знову потрапила в центр суспільної уваги у зв’язку з інформацією про незаконну надбудову на даху, що викликало занепокоєння з боку градозахисників та міської влади. 

Станом на 2025 рік будинок Аладьїна є пам’яткою архітектури місцевого значення. Він продовжує використовуватися як житловий та комерційний об’єкт. Будинок зберіг свій історичний вигляд та залишається важливим елементом культурної спадщини Харкова. Його історія відображає не тільки розвиток міської архітектури, а й зміни у соціальному та економічному житті Харкова на початку та в середині XX століття. 

Список використаних джерел інформації:

  1. https://www.shukach.com/ru/node/12113
  1. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/2200_byvshiy-dohodnyy-dom-kupca-aladina.htm
  1. https://kharkovgo.com/places/arhitektura/dom-aladina/
  1. https://otkudarodom.ua/ru/sumskaya-no-44-dohodnyy-dom-lidii-geevskoy

Історія будинку Алчевських у Харкові

By
Natalia Isaieva
-
0

Будинок Алчевських – одна з найвідоміших архітектурних та культурних пам’яток Харкова. Його історія невіддільно пов’язана з розвитком Харкова кінця XIX – початку XX століття, а також із долями видатних людей, які залишили слід у культурі, освіті та громадському житті міста та країни. Далее на kharkov-future.

Будівництво та архітектура

Історія будинку розпочинається у 1889 році, коли Олексій Кирилович Алчевський, відомий підприємець, банкір та меценат, придбав ділянку землі на тодішньому Мироносицькому провулку. Алчевський був одним із найбільших промисловців тих років, засновником Донецько-Юр’ївського металургійного товариства та Російського торгово-промислового банку. Його дружина, Христина Данилівна Алчевська, також була широко відома як педагог, письменниця, борець за права жінок та засновниця першої у Харкові недільної школи для робітників. Для будівництва сімейного особняка Алчевський запросив молодого, але вже талановитого архітектора Олексія Миколайовича Бекетова, який був і його зятем – чоловіком доньки Алчевських, Ганни. Будівництво було розпочато у 1891 році, а завершилося у 1893 році. Результатом двох років роботи стала чудова будівля у стилі пізнього італійського Відродження. Архітектура будинку поєднувала у собі елементи ренесансного палаццо та риси італійської вілли: асиметрична композиція фасадів, лоджії, тераси та рясне використання декоративних елементів. Білокам’яні стіни, витончені напівколони та пілястри, рослинний орнамент, маскарони у вигляді жіночих облич між вікнами – все це надавало будинку вишуканого та шляхетного вигляду. Особняк мав відкрите планування з просторими залами та вітальнями, які виходили на тераси та до саду. У саду було встановлено перший у Російській імперії пам’ятник Тарасу Шевченку – біломармурове погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева. 

Культурна та громадська діяльність Алчевських 

Будинок Алчевських одразу став не тільки сімейною резиденцією, а й осередком культурного та громадського життя Харкова. Тут влаштовувалися літературні та музичні вечори, збиралися відомі вчені, письменники, художники. Серед гостей будинку бували філолог Олександр Потебня, письменник Панас Мирний, композитор Микола Лисенко. У стінах особняка обговорювалися питання освіти, соціальної справедливості та національної ідентичності. Сім’я Алчевських надавала підтримку діячам-початківцям мистецтва та науки, фінансувала культурні проєкти, допомагала талановитій молоді. Особлива увага приділялася питанням народної освіти – у будинку відбувалися заняття для робітників та організовувалися благодійні бали, кошти від яких спрямовували на розвиток освіти та культури. 

Зміна власників

Після трагічної загибелі Олексія Кириловича Алчевського у 1901 році родина невдовзі опинилася у скрутному фінансовому становищі. Розкішний особняк продали іншому відомому харківському діячеві – Миколі Помпеєвичу Шабельському. Новий власник змінив вигляд садиби: із саду зник пам’ятник Шевченку (його забрали із собою Алчевські), було внесено зміни в інтер’єр. Будинок втратив частину своєї культурної функції та перетворився просто на приватну резиденцію.

Період радянської влади 

Після встановлення радянської влади будинок було націоналізовано. Вже на початку 1920-х років за наказом Ф. Е. Дзержинського він став клубом ВНК, пізніше – Будинком культури МВС.

За радянських часів будинок Алчевських неодноразово перебудовувався. 

У 1945 році до будівлі був побудований великий зал для глядачів, що повністю знищило одну з терас та значно змінило первинний вигляд особняка. У 1950-ті роки було проведено додаткові роботи з реконструкції внутрішніх приміщень, змінено фасади з двору. Однак головний фасад, що виходить на вулицю Жон-Мироносиць, зберіг основні риси первісного задуму Бекетова: декоративні напівколони, балюстради, маскарони, ажурні елементи балконів та лоджій.

Період незалежності України 

У період незалежності України особняк став Будинком культури міліції. На території садиби було встановлено нові пам’ятні знаки. 

У 1995 році перед будівлею з’явився монумент на згадку про співробітників міліції, які загинули під час виконання службового обов’язку – бронзова фігура янгола з мечем. У 1997 році поруч була побудована православна каплиця в ім’я архістратига Михаїла. 

Станом на 2025 рік в особняку розташований Палац культури Національної поліції України, тут відбуваються концерти, виставки, урочисті заходи. Будинок Алчевських є пам’яткою архітектури місцевого значення та охороняється державою. Попри втрату первісного вигляду та численні перебудови, будівля зберігає атмосферу кінця XIX століття та є важливою частиною культурної спадщини міста.

Будинок Алчевських – це не просто пам’ятка архітектури, а й символ цілої епохи в історії Харкова. Він нагадує про той час, коли приватна ініціатива та меценатство відігравали величезну роль у житті суспільства, а у затишних вітальнях будинку збиралися люди, які переймалися майбутнім своєї країни, її культурою народом. І вся історія цього будинку – відображення складної історії України, з її злетами, трагедіями та надіями.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://zabytki.in.ua/uk/2178/osobnyak-alchevskikh-v-kharkovi
  1. https://moreinfo.ua/ua/harkov/place/osobnjak_semi_alchevskih
  1. https://www.shukach.com/ru/node/8105

Історія особняка Шапари: “бельгійський замок” у Харкові

By
Natalia Isaieva
-
0

Будинок Шапари у Харкові – одна з найпомітніших архітектурних пам’яток міста, що розташована за адресою вулиця Конторська, 26. Цю будівлю часто пов’язують з ім’ям Бориса Шапари – бельгійського промисловця, проте її історія набагато складніша та цікавіша, ніж міські легенди. Далі на kharkov-future.

Історія дільниці на Контроскій

Історія дільниці починається ще у XVIII столітті. У 1778 році прапорщик Григорій Топчієв побудував тут дерев’яний будинок, торговельну лазню, флігелі та кухню. Приблизно через 25 років ділянка перейшла у власність до міщанина Дмитра Степановича Шатунова. Він спалив колишні споруди та збудував кам’яний двоповерховий будинок із коморою та стайнею. Після смерті Шатунова у 1879 році ділянку успадкувала його дружина Ганна, потім – доньки Надія та Наталя. У 1901-1902 роках власником став поручик Іван Павлович Харинський.

Початок будівництва особняка

У 1907 році ділянку придбав Іван Федосійович Романенко – успішний підприємець, який володів низкою підприємств, зокрема кондитерською фабрикою неподалік. Він вирішив провести капітальну перебудову будинку. Нову будівлю спроєктував Валентин Августович Фельдман – відомий харківський архітектор, який спеціалізувався на стилі модерн – популярному на початку XX століття напряму в архітектурі. Його роботи вирізнялися характерними для модерну елементами: плавними лініями, декоративними деталями, оригінальними формами та використанням нових матеріалів. 

Особливу увагу архітектор приділив фасаду – його прикрашали витончені башточки та декоративні елементи, притаманні для стилю модерн. Усередині будинку були мармурові сходи, дерев’яні двері та ковані поручні з якісних матеріалів з витонченим оздобленням. Будинок був побудований як прибутковий – з кількома просторими квартирами, які здавалися в оренду. Такий формат був дуже поширений на початку XX століття: власники інвестували у житлові будинки, щоб отримувати постійний дохід від мешканців. Квартири у будинку по вулиці Конторській, 26 вирізнялися зручним плануванням та комфортом, що робило цю будівлю престижною та популярною серед заможних людей. Архітектор Фельдман зміг надати будівлі унікального вигляду, використовуючи елементи, які виділяли її серед сусідніх будівель. Ковані огорожі, башточки з куполами та витончені фасадні групи створюють ефект “маленького замку”, що, ймовірно, й породило легенди про “бельгійський палац” Шапари.

Особняк Бориса Шапари

Попри поширену назву “будинок Шапари”, Борис Володимирович Шапара не був ані ініціатором будівництва, ані першим власником цієї будівлі. Шапара прибув до Харкова у 1886 році як представник бельгійського акціонерного товариства та заснував у місті завод із виробництва металевих виробів. Надалі це підприємство стало відомим харків’янам як завод імені Фрунзе. Приблизно у 1913 році Борис Шапара придбав будинок в Івана Романенка. На той момент будівля вже була побудована та використовувалася як прибутковий будинок – у ній здавали квартири в оренду. Документальних підтверджень того, що Шапара мешкав у цьому будинку, немає. Відомо, що він проживав в іншому місці – за даними архівів, у готелі “Марсель”. Будинок на Конторській, 26 перейшов до нього як інвестиційна власність, але саме завдяки його імені будівля закріпилася у пам’яті харків’ян як “дім Шапари”, хоча фактично він не мав відношення до його будівництва та початкової експлуатації.

Історія будинку у XX столітті

Після революції 1917 року будівля була націоналізована радянською владою та втратила статус приватної власності. На початку 1920-х років будинок був переданий у розпорядження Українського радіокомітету – однієї з перших державних організацій у Харкові, що займалися радіомовленням. Пізніше частина будинку була передана житловому кооперативу № 32, який розподіляв квартири між своїми пайовиками. У будівлі з’явилися комунальні квартири, як це відбувалося в багатьох колишніх прибуткових будинках того часу. У підвалі будинку розміщувався швейний цех та господарські приміщення. У радянські роки будинок кілька разів ремонтували та перебудовували внутрішні приміщення, щоб пристосувати їх до нових функцій. 

Просторі квартири переробили на кілька менших, у деяких квартирах зробили комуналки, щоб розселити якомога більше сімей. Змінювалося внутрішнє планування всієї будівлі, з’явилися додаткові входи. При цьому зовнішній вигляд будинку намагалися зберігати, хоча з часом особняк втратив частину декоративних елементів.

Проте попри зміни у плануванні та втрату окремих деталей, багато архітектурних елементів, притаманних для часу будівництва – мармурові сходи, частина кованих огорож та декоративних фасадних прикрас – збереглися.

Станом на 2025 рік будинок потребує капітального ремонту та реставрації. Фасад частково зруйнований, пошкоджено балкони та карнизи, дах потребує повної заміни. Втрачено низку оригінальних деталей, включно з частиною ліпного декору та металевих елементів. Але, попри всі руйнування, будівля зберігає свій історичний вигляд, залишається важливою частиною культурної спадщини Харкова та одним із яскравих прикладів модерну у місті.

Список використаних джерел інформації:

  1. https://moniacs.kh.ua/uk/ne-budinok-shapara-budinok-ye-ta-vlasnik-ne-toj/
  1. https://kharkovgo.com/places/arhitektura/belgijskij-zamok-v-harkove/
  1. https://find-way.com.ua/ru/oblasti/kharkovskaya/kharkov/usadba-romanenko-shapara-kharkov
  1. https://www.google.com/amp/s/kh.vgorode.ua/amp/news/dosuh_y_eda/292132-zamky

1...567...59Page 6 of 59

© Усі права захищено. Цитування — з активним посиланням.
Видання входить до медіа-групи MistoOnline

...