Від наявності електроенергії в сучасному світі залежить робота заводів і підприємств, здатність виробляти різноманітні товари, робота різних приладів, наявність інтернету та комунікацій, і загалом можливість людей жити звичним життям. Тому розвиток енергомереж важливий історичний процес для будь-якого міста. Далі на kharkov-future.
Поява електромережі в місті в кінці XIX сторіччя
Розвиток використання електроенергії у Харкові почався з кінця XIX сторіччя. До 1900-х років вулиці міста підсвічувалися газовими ліхтарями, а більшість мешканців для освітлення приміщень використовували свічі. Проте у 1884 році купець В. І. Пащенко-Тряпкін для освітлення власних садиб придбав і встановив динамомашину. Це стало одним з перших випадків освітлення житла за допомогою електроенергії у Харкові.
У 1896 році у Харкові була збудована перша електростанція. Після її запуску до електромережі під’єднали 150 осель, що загалом становило близько 4 000 ламп розжарювання. Новий на той час спосіб освітлення домівок викликав інтерес серед містян, тому кількість охочих освітити свій дім за допомогою електроенергії стрімко зростала. Також відбувалася заміна освітлення вулиць міста. За кілька років роботи електростанції у Харкові було встановлено більш ніж 400 електричних ліхтарів.
Розвиток електромережі міста у першій половині XX сторіччя
Завдяки роботі першої електростанції в місті у 1905 році здійснили запуск першого електричного трамвая, який поступово замінив кінний. Але потреби міста в електроенергії зростали, особливо, якщо врахувати, що у Харкові в цей період активно розвивалася промисловість, обсягів електроенергії для міста потрібно було все більше. З 1912 до 1914 року біля електростанції тривало будівництво приміщень і монтувалося обладнання для збільшення кількості отримуваної енергії. У 1920 році в будівлі нової електростанції сталася пожежа, тому впродовж 1921-1928 років відбувався ремонт, реконструкція та встановлення нового обладнання.
22 листопада 1929 року завершилося будівництво ТЕЦ-2 “ЕСХАР”, яка мала виробляти електроенергію для Харківської області. У 1932 році розпочалося будівництво ТЕЦ-3, яка мала збільшити обсяг електроенергії для Харкова, оскільки потреби в ній постійно зростали. Будівництво завершилося 1 серпня 1934 року. Теплоелектроцентраль стала першою в Україні збудованою й оснащеною обладнанням українського виробництва.
У період Другої світової війни у Харкові з електроенергією були проблеми, так само як і з іншими комунікаціями. Частину обладнання пошкодили радянські військові перед відступом, а деяке обладнання було зруйноване в ході інтенсивних бойових дій у місті. Також проблема виникла й з кількістю персоналу, який займався обслуговуванням мережі. Третина робітників енергетики Харкова служила в армії.
Розвиток енергетики міста та області в другій половині XX сторіччя
Після закінчення Другої світової війни почалося відновлення енергомережі міста та області. У 1943 році відбувся запуск турбогенератора на тимчасовій електростанції, а на наступний рік запрацювали ДРЕС-2, ТЕЦ-3 і ТЕЦ-4. До кінця 1940-х років кількість електроенергії, яку виробляли електростанції, перевищила показники початку десятиліття. У післявоєнні роки тривала активна розбудова енергомережі.
У 1970-х роках була побудована ТЕЦ-5, яка стала однією з найбільших і найінноваційніших електростанцій такого типу. РЕУ “Харківенерго” займалося забезпеченням електроенергією Харківської, Сумської та Полтавської областей. У цей період проводилася робота з електрифікації всіх населених пунктів і сільськогосподарської сфери діяльності, а також монтаж, модернізація та автоматизація електричного обладнання.
У 1995 році відбулася реорганізація енергомережі України, згідно з якою мережу кожної області має обслуговувати енергетична компанія відповідної області, тому з цього року РЕУ “Харківенерго” змінила назву на “Харківобленерго”, якому підпорядковується лише Харківська область.
Як енергетики справляються з наслідками обстрілів під час війни
Після виходу України зі складу СРСР у 1990-х роках енергетична сфера зіткнулася з економічною кризою, яка вплинула на всі сфери життя людей, але з найбільшою проблемою енергетики зіткнулися після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.
На територіях Харківської області, які знаходилися під окупацією російськими військами в мешканців населених пунктів не було електроенергії до моменту деокупації, через пошкодження електромереж. Часто ліхтарні стовпи та опори на територіях, де відбувалися бойові дії, заміновані або території довкола них забруднені боєприпасами, тому до ремонту електриками в таких місцях спочатку сапери проводять розмінування.
Часті обстріли енергетичної інфраструктури завдали великої кількості руйнацій електростанціям міста та області, що призвело до нестачі електроенергії та потребувало значних зусиль і ресурсів для проведення ремонтних робіт на електростанціях.
Джерела:
