Йосип Григорович Неман (26 лютого 1903 – 18 листопада 1952) – радянський авіаконструктор, професор, який відіграв ключову роль у розвитку авіаційної промисловості СРСР у 1930 роках. Його діяльність була тісно пов’язана з Харковом – багато років він працював у Харківському авіаційному інституті (ХАІ) та на заводі №135 (Харківський авіаційний завод). Далі на kharkov-future.
Ранні роки та освіта
Йосип Неман народився у місті Білосток Гродненської губернії у єврейській родині. Його батько працював столяром, а мати – швачкою. У 1920 році, після того, як до міста увійшли війська Червоної армії, Йосип добровільно вступив до її лав, займався політпросвітою у політвідділі 4-ї армії, а потім у політуправліннях Харківського та Українського військових округів. У 1922 році, після демобілізації, Йосип вступив до Харківського технологічного інституту. Закінчив навчання у 1929 році.
Робота авіаконструктором
З 1926 року Неман почав працювати у конструкторському бюро відомого авіаконструктора Костянтина Олексійовича Калініна. Починав він із найнижчої посади – копіювальника креслень, але незабаром став заступником головного конструктора бюро. За час роботи у КБ Калініна Йосип Неман взяв участь у розробленні кількох важливих проєктів: літаків К-3, К-4 та одного із наймасовіших пасажирських літаків цивільної авіації СРСР у 1930 роки – К-5.
У 1930 році, попри відсутність наукового ступеня, Йосип Неман був призначений завідувачем кафедри конструкції літаків у Харківському авіаційному інституті (ХАІ). Призначення стало визнанням його високого професійного авторитету та багатого практичного досвіду. Ця подія зіграла важливу роль у майбутньому вітчизняної авіації – ХАІ на той час тільки почав розвиватися, й Неман зробив значний внесок у становлення інженерної школи інституту. Звання професора Йосип Григорович отримав у 1938 році.

Під керівництвом Немана було розроблено цілу низку дослідних та серійних літаків:
- ХАІ-1 – перший у Європі швидкісний пасажирський літак із шасі, що забирається. Це була справжня інновація, що випередила час. Літак поєднав високу швидкість та поліпшену аеродинаміку, що робило його унікальним на ті часи.
- ХАІ-3 – навчально-бойовий літак, який був призначений для підготовки військових льотчиків. Він поєднував функції тренажера та легкого бойового літака.
- ХАІ-5, більш відомий як Р-10, та ХАІ-6 – швидкісні розвідувальні літаки, які активно використовували військово-повітряні сили СРСР наприкінці 1930 років. Р-10 був першим радянським літаком-розвідником із закритою кабіною та шасі, що забирається – на той час було великою рідкістю.
- ХАІ-51, ХАІ-52 та проєкт штурмовика “Іванов” – дослідні літаки, які розробляли для виконання різних бойових завдань. Проєкт “Іванов” був частиною державної програми зі створення легких штурмовиків, й Неман зробив у його створення значний внесок.

У 1936 році Немана було призначено головним конструктором Конструкторського бюро на авіазаводі №135 (Харківський авіаційний завод), при цьому він не полишив викладацької діяльності у ХАІ та продовжував керувати кафедрою.
Репресії та робота в ув’язненні
11 грудня 1938 року Йосипа Немана було заарештовано за звинуваченням в “організації шкідництва на заводі та як агента зарубіжної розвідки”. Йому було інкриміновано неповну готовність літака Р-10.
У травні 1939 року Йосип Неман був переведений до ЦКБ-29 НКВС – конструкторське бюро, у якому працювали засуджені конструктори, інженери та інші фахівці. Керував цим бюро видатний авіаконструктор Андрій Миколайович Туполєв. Там Йосип Неман продовжив роботу над дуже важливими проєктами – пікірувальним бомбардувальником Пе-2 та швидкісним фронтовим бомбардувальником Ту-2.
19 липня 1941 року за постановою Президії Верховної Ради СРСР Немана було достроково звільнено зі зняттям судимості.
Після звільнення він працював у ОКБ авіазаводу в Омську. З 1942 року Неман обіймав посаду заступника В.М. Мясищева на заводі №22 у Казані.
Повернення до Харкова
З 1944 року та до кінця життя Неман знову очолював кафедру конструкції літаків у ХАІ. Він активно займався науковою діяльністю, виступав за широке застосування деревини у літакобудуванні – Неман вважав, що за умов дефіциту алюмінію це забезпечить масове виробництво літаків.
У листопаді 1952 року Йосип Неман готувався до захисту докторської дисертації, але захиститися не встиг – 18 листопада він помер від лейкемії. Похований Йосип Неман у Харкові на другому міському кладовищі.
Реабілітація та визнання
5 листопада 1955 року за рішенням Військової колегії Верховного суду СРСР Немана було посмертно реабілітовано.
Йосип Григорович Неман залишив яскравий слід в історії радянського авіабудування. Його роботи та розробки мали великий вплив на розвиток авіації, а його внесок у навчання нових поколінь інженерів був неоціненним.
У серпні 1933 року Неман був нагороджений орденом “Червоної зірки” – “за створення та будівництво пасажирського літака із винятковими льотними якостями”. Також Немана було нагороджено медаллю “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”.
А за словами видатного академіка О. М. Туполєва, “ім’я Немана належить історії радянської авіації”.
Список використаних джерел інформації: