Слово «музей» часто асоціюється із примусовими екскурсіями зі школи, довгими нудними експозиціями і запиленими експонатами. Але дитячі враження насправді можуть бути хибними. Нині все більше музеїв цифровізуються і стають інклюзивнішими у медіапросторі, відкритішими для користувачів інтернету і молодої аудиторії. Далы на
За роки незалежності Україна зробила серйозний технічний поступ: найкращий у Європі інтернет-банкінг і застосунок «Дія» дивують багатьох іноземців. Але як цифрові технології впливають на музейну справу?
Яка ситуація зі співпрацею ІТ спеціалістів та музейників за кордоном і як їхній досвід можна втілити в Україні? Чи допоможе ІТ зберегти великі музейні колекції Харкова?
Організація
У 1991 році Міжнародна рада музеїв (International Council of Museums — ICOM) створила окремий комітет аудіовізуальних, новітніх технологій та соціальних медіа, щоби розвивати співпрацю IT і музеїв. Основними завданнями комітету були та є консультування музеїв із застосування технологій та допомога із правовою та фінансовою базою, а останні роки комітет зосередив свою увагу на технологіях доповненої реальності та популяризацію музеїв у соціальних мережах.
Розглянемо, у яких саме аспектах IT допомагає розвивати музейну справу.
Оцифровування предметів колекції
Як правило музеї зберігають предмети цінні для історії та науки, а їхнє перебування поза контролем музею ризиковане для їхньої цілісності. Деякі із цих об’єктів часом використовуються у наукових цілях. Цінні бібліографічні видання, твори образотворчого мистецтва, предмети археології або об’єкти зі сфери анатомії. Навіть найобережніше використання може пошкодити їх і саме тому створення цифрових копій та моделей запобігає додатковому ризику.
Це також стосується бібліотек. Не тільки рідкісні або старі книжки варто оцифровувати, але й якомога більше новіших видань, адже кількість копій кожного найменування обмежена.
Цифрова експозиція в інтернеті, яка стала нормою для більшості європейських та американських музеїв, дає можливість популяризувати музейну колекцію. Всупереч популярній в Україні думці, вона не знецінює оригінальні твори, адже враження від об’єктів мистецтва, побачених наживо, лишається незрівнянним.
Фонди харківських музеїв майже не оцифровані, хоча вищі навчальні заклади міста випускають спеціалістів, які б могли зберегти унікальні колекції. В установах, як Харківська муніципальна галерея, фонд сучасного мистецтва котрої не є публічним, оцифрування предметів мистецтва змогло б вплинути на їхню популяризацію та інклюзивність.
Технологічне оснащення експозиції
Не тільки науковий, але й естетичний та в розважальний аспекти важливі для музейної справи.
Невже більшість музеїв не нудні? Але якщо уявити, що ми могли б побачити живого динозавра в його середовищі або побувати в битві під Берестечком, то подорож експозицією стала б значно цікавішою. Такий досвід може забезпечити технологія VR, яку вже активно впроваджують у закордонних музеях. Так, наприклад, паризький музей д’Орсе зміг не тільки показати відвідувачам картини Вінсента ван Ґоґа у межах проєкту «Палітра Ван Ґоґа», але й познайомити їх із техніками художника через фантастично анімований інтерактивний фільм.
Інші технологічні прийоми в оформленні експозиції — інтерактивні екрани, проєктори, тематичні сайти — почасти це розвага, але також унікальний досвід для відвідувачів.
Реклама і соціальні мережі
У світі ринкової економіки майже будь-що має ціну, і чим краще продукт розрекламований, тим його ціна вища.
Сайт і соціальні мережі — не є необхідністю для музею, але це значно полегшує промоцію і пошук зацікавленого глядача. Це дає можливість вчасно інформувати відвідувачів про події або комунікувати із ними.
Сайт, на якому представлена цифрова колекція, зможе привабити відвідувачів на конкретні експонати, які вони побачили онлайн, а замовити квитки через інтернет було б дуже зручно. Науковцям було б цікаво відвідати онлайн-бібліотеку на сайті музею.
Ці переваги очевидні, а тому соціальні медіа використовують усі музеї, тільки їхній дизайн і наповнення часто далеко неідеальні.
Одним із найцікавіших музейних сайтів є сайт нью-йоркського Метрополітену (MET): мапа музею, безліч науково-популярних статей та відеоесеїв і навіть магазин мерчендайзу.
Харківський літературний музей (відомий як «Літмузей»), член Міжнародної ради музеїв, також активно займається соцмережами. Вони естетичні з дизайнерської точки зору, запам’ятовуються з точки зору маркетингу і працюють як функція. «Літмузей» — один із найактивніших музеїв прифронтового міста. Донедавна колектив представляв єдиний у Харкові великий фестиваль, який діяв і після 2022 року, «П’ятий Харків», потім був театральний фестиваль, потім виставки образотворчого мистецтва. Для активного музею соціальні мережі необхідні, адже це єдине зручне місце, де зібрані усі анонси подій.
На сайті «Літмузею» є можливість послухати багато онлайн-лекцій: про будинок «Слово», про Григорія Сковороду та Віктора Домонтовича, про Харків 1920-х років, а на YouTube-каналі музею — переглянути записи чи прямі трансляції зустрічей.
ІТ і музеї Харкова
Більшість українських музеїв є державними, а тому вони зіштовхуються з очевидними проблемами фінансування, які перешкоджають технологічному розвитку сфери. Війна також негативно впливає на ситуацію, адже більшість колекцій музеїв усієї України, від сходу до заходу, приховані у фонди чи вивезені в безпечніші країни.
Харківський художній музей уже кілька років розробляє колекцію цифрових копій, яка буде розміщена на сайті. У закритих фондах та публічній експозиції музею безліч знакових українських і закордонних імен: графіка Тараса Шевченка та Альбрехта Дюрера, живопис Ованеса Айвазяна (Івана Айвазовського) та Іллі Ріпина (Рєпіна). Поки що ви зможете ознайомитися тільки із аудіогідом по експозиції українського мистецтва XVI–ХХ століть, але робота над цифровізацією триває. Інстаграм музею працює над популяризацією українського мистецтва, часто виставляючи на тільки картини, але й цікаві інформаційні довідки.
Музею природи Харківського національного університету, який має велику дивовижну колекцію опудал, скелетів та моделей, на жаль не може похвалитися естетичним сайтом, але на інформаційних сторінках ви можете познайомитися з історією колекції та експонатів. Особливо цінним досвідом є те, що музей пропонує пройтися віртуальною експозицією. Тривимірна панорама музею подарує вам приємні емоції, в умовах неможливості відвідування живої виставки.
Сайт Історичного музею припинив активність після початку гарячої фази війни. Але окремо хотілося б виділити рубрику «Історія одного експонату», яка лаконічно і доступно описує провенанс (історію конкретного предмету) цікавого об’єкту експозиції.
Співпраця ІТ та музеїв є дуже перспективною сферою. Українські музеї мають великі та цінні колекції, а новітні технології можуть зробити їх цікавими ширшому колу людей. Варто лише підтримувати і заохочувати музеї нашого міста, і врешті ми отримаємо високотехнологічні простори, а не порожні зали.