Телебачення завжди було важливою частиною інформаційного простору Харкова. Одним із ключових гравців на медійному полі міста свого часу став «7 канал». Його історія – це приклад того, як регіональний телеканал може впливати на розвиток медіапростору, протистояти викликам та залишити слід у пам’яті харків’ян. Далі на kharkov-future.
Саме в Харкові 13 жовтня 1990 року, з передавача, розташованого на висоті 208 метрів на телещоглі обласного радіотелепередавального центру, вийшли в ефір перші програми.
У 1990 році канал мав назву «АТБ-1», а згодом, у 1991 році, його перейменували на «Тоніс-Центр».
«Тоніс» — один із перших комерційних брендів на українському телебаченні, який з’явився ще до проголошення незалежності України.
З такою назвою канал проіснував до 2000 року, поки не став «7 каналом».
На початку своєї діяльності канал швидко здобув популярність завдяки актуальним новинам і сміливим журналістським розслідуванням. У той час його журналісти створювали матеріали, які висвітлювали важливі теми, зокрема проблеми інфраструктури, соціальної несправедливості та політичних протистоянь.
Історія телебачення Харкова
Вперше харків’яни змогли побачити телепередачі у 1951 році, завдяки зусиллям членів гуртка радіолюбителів. Створена ними діяльність, малого любительського телевізійного центру зіграла значну роль у прийнятті рішення про будівництво саме в Харкові типового телецентру, який пізніше було замінено на більш потужний промисловий.
31 березня 1955 року в Харкові за ініціативи Міністерства культури СРСР заснували студію телебачення. Вже 1 травня того ж року відбулася перша трансляція — концерт найвідоміших харківських артистів.
Першими телепередачами були фільми, спектаклі та концерти, а тому до телецентру прийшли театральні режисери. Програма передач також поповнилася літературними передачами та телеспектаклями. Згодом почали виходити телепередачі для дітей.
Розвиток і злет каналу
На початку 2000 року «7 канал» пережив період розквіту. Завдяки сучасному обладнанню, професійній команді та інноваційним підходам до створення контенту, він став одним із провідних регіональних телеканалів.
«7 канал» також організовував благодійні акції, підтримував молодих журналістів і співпрацював з освітніми закладами міста.
«7 канал» – це історія про сміливість і професіоналізм, про бажання висвітлювати правду і створювати щось нове. Він став частиною медіаспадщини Харкова, нагадавши, що місцеве телебачення може бути не лише джерелом інформації, а й дзеркалом життя міста.
Виклики та закриття «7 каналу»
Харківський «7 канал», який протягом десятиліть був одним із головних джерел місцевої інформації, припинив своє мовлення через трагічні обставини. Ворожа атака 22 березня 2024 року, спрямована на інфраструктуру Харкова, завдала значних руйнувань, у тому числі й обласному радіотелепередавальному центру, де розташовувалося обладнання каналу.
Журналісти каналу, які на той момент працювали над підготовкою ефіру, змушені були негайно евакуюватися. На щастя, обійшлося без жертв серед співробітників, але матеріальні втрати були колосальними.
Закриття каналу стало серйозним ударом для медіапростору Харкова, позбавивши місто важливого джерела місцевої інформації. Канал відігравав важливу роль у висвітленні місцевих подій, зокрема ситуації на фронті, гуманітарних ініціатив і діяльності волонтерів. Його програми були джерелом перевіреної інформації для багатьох мешканців регіону.
Зникнення каналу з ефіру залишило значний інформаційний вакуум, який намагалися заповнити інші регіональні та національні медіа. Проте для багатьох харків’ян «7 канал» залишався символом довіри та професіоналізму.