Друга половина XIX століття в Російській імперії була періодом значних економічних та соціальних перетворень. Серед найважливіших реформ того часу – скасування кріпосного права у 1861 році, що радикально змінило становище землевласників та аграрний сектор загалом. Нові умови вимагали створення ефективних фінансових інститутів, які були б здатні підтримати розвиток сільського господарства та міської нерухомості. Одним з таких інститутів став Земельний банк, який відкрив своє відділення у Харкові у 1871 році. Далі на kharkov-future.
Передумови створення банку
Після скасування кріпосного права у Російській імперії земельні відносини стали вельми нестабільними. Раніше кріпосні селяни були прив’язані до землі поміщика та жодних прав на неї не мали. Після реформи розпочався процес перерозподілу земель, селянам почали видавати ділянки, але ці ділянки часто були малі та недостатньо родючі, а багато хто з селян навіть не мали грошей, щоб викупити ділянки землі, на яких жили та працювали. Крім того, система прав на землю була нестійкою, часто виникали суперечки та конфлікти між селянами, поміщиками та державою. Хоча більшість земель залишалася у власності поміщиків, вони теж натрапили на труднощі: для розвитку своїх господарств доводилося шукати кошти на модернізацію. Зокрема потрібно було оновлювати сільськогосподарську техніку, проводити меліоративні роботи, такі як осушення боліт чи зрошення полів, а також інвестувати в інфраструктуру. Такі роботи були необхідними, щоб зробити виробництво більш ефективним та конкурентоспроможним, це вимагало серйозних вкладень капіталу.
За таких умов з’являлася потреба у банківській підтримці – кредитах та позиках, які могли б допомогти землевласникам та селянам поліпшити свої господарства та впоратися з економічними викликами того часу. Але багато державних та приватних банків тих років не завжди могли надати довгострокові кредити на прийнятних умовах, що гальмувало розвиток аграрного сектору та міської нерухомості. У таких умовах виникла ідея створити спеціалізований банк, який би зосередився на іпотечному кредитуванні та довгостроковому фінансуванні.
Організація та початок роботи
Ініціатором створення Земельного банку виступив підприємець, банкір та меценат Олексій Кирилович Алчевський. Він мав глибоке розуміння економічних процесів та бачив необхідність в установі фінансового інституту, який був би здатним допомогти землевласникам та городянам розвивати свої володіння. Серед співзасновників були також професор економіки Іван Вернадський, землевласник Олександр Бантиш та купець Федір Добринін.
Статут Земельного банку було затверджено 4 травня 1871 року, а 2 вересня того ж року банк розпочав свою діяльність у Харкові. Спочатку банк мав статутний капітал близько мільйона рублів, і це була значна сума для того часу. Діяльність Земельного банку була спрямована на надання довгострокових іпотечних кредитів під заставу земельних ділянок та міської нерухомості. Однією з найяскравіших переваг Земельного банку стала можливість надання кредитів на строк до 66 років для сільськогосподарських земель та до 38 років для міської нерухомості.
Відсоткові ставки, починаючи з 6 % річних, швидко знизилися до 4 % до початку XX століття, що зробило кредити банку доступними для широкого кола клієнтів. У перші десятиліття свого існування банк активно розвивався та розширював сферу діяльності не тільки на Харківську губернію, а й на сусідні регіони. Він сприяв розвитку сільського господарства, стимулював будівництво та благоустрій міст та сіл.
Архітектура
До кінця XIX століття масштаби операцій банку вимагали нової представницької будівлі. У 1896 році банк доручив проєктування будівлі одному з провідних архітекторів Харкова – Олексію Миколайовичу Бекетову.
Перед початком роботи Бекетов відвідав банки та фінансові установи у Парижі, Берліні, Відні та Римі, щоб перейняти найкращі архітектурні та інженерні рішення. Будівництво розпочалося у 1896 році на Миколаївській площі (сучасна площа Конституції), а завершилося у 1898 році. Будівля була побудована у стилі неоренесанс – симетрична композиція фасаду з багато опрацьованим ліпним декором, скульптурними барельєфами та металевими вогнетривкими перекриттями – інноваційна технологія на той момент.
Всередині будівлі було створено просторі зали для обслуговування клієнтів, що були обладнані з урахуванням всіх сучасних на той момент технологій: були проведені системи опалення, вентиляції та працювало електричне освітлення. Це забезпечувало комфорт та зручність як для відвідувачів, так і для співробітників банку.
Будівля банку стала не тільки фінансовим центром, а й архітектурним надбанням міста, а також символом його економічної могутності та культурного розвитку.
Робота банку за часів Російської імперії
На початку XX століття Земельний банк став одним із найбільших іпотечних кредиторів у країні. Його обсяги роботи вражали: станом на 1905 рік сума виданих позик перевищила 265 мільйонів рублів, а прибуток склав близько 26 мільйонів рублів. Значна частина прибутку спрямовувалася на благодійні та соціальні проєкти. Банк відіграв важливу роль у розвитку сільських та міських районів, надаючи населенню необхідні фінансові ресурси.
Завдяки його кредитам люди могли покращувати свої житлові умови, розширювати та модернізувати виробництво, а також розвивати аграрний бізнес, що загалом сприяло економічному зростанню регіону.
Революція та радянський період
Революція 1917 року та політичні зміни, що відбулися, кардинально змінили ситуацію у фінансовому секторі. Земельний банк було націоналізовано, а його діяльність як комерційної організації припинилася у 1919 році. Будівля банку перейшла до розпорядження різних державних структур. У наступні десятиліття тут розміщувався Південний Раднаргосп, міськвиконком, а з 1937 року будівлю було передано Військово-господарській академії. У роки Другої світової війни будівля Земельного банку серйозно постраждала під час бойових дій. Після закінчення війни міська влада розпочала відновлення будівлі. Роботи велися з 1948 по 1953 рік під керівництвом відомих архітекторів Г. В. Сіхарулідзе та А. Ю. Лейбфрейда. Після реконструкції у будинку розташувався Харківський автотранспортний технікум (нині коледж), який станом на 2025 рік продовжує свою роботу. У 2003 році біля головного входу було встановлено символічні скульптури левів, що стали додатковою прикрасою будівлі.
У березні 2022 року під час військових дій будівля знову постраждала – були вибиті вікна та пошкоджено фасадне скління. Попри це, об’єкт залишається однією з важливих архітектурних та історичних пам’яток Харкова.
Земельний банк зіграв ключову роль в економічному житті регіону та став одним з найбільших іпотечних банків Російської імперії. Але й сама будівля банку, яка була побудована за проєктом відомого архітектора Олексія Бекетова, вважається архітектурною перлиною Харкова.
Історія Земельного банку у Харкові – це відображення економічних, соціальних та культурних трансформацій, через які пройшло місто за останні півтора століття. Це історія про те, як фінансові інститути можуть впливати на розвиток регіону та зберігати пам’ять про минуле, попри політичні катаклізми та війни. А будівля Земельного банку залишається важливою точкою на карті міста, яка поєднує минуле з сьогоденням.
Список використаних джерел інформації: